Гала Далі. Чотири образи однієї жінки: муза, мати, коханка та дочка

Великі історії кохання: Сальвадор Далі та Гала

Аналіз сумісності гороскопів (синастрія)

Анатолій Мухтіяров

Переглядаючи знаменитих пар, я побачив, що багато великих історії кохання можуть бути наочними прикладами практичної реалізації дуже багатьох видів енергетичних взаємозв'язків між гороскопами. В результаті вирішив описати найбільш цікаві і значущі, на мій погляд, елементи знаменитих пар і показати, як взаємозв'язки між гороскопами на енергетичному рівні можуть проявитися в житті людей (в даному випадку всесвітньо відомих і знаменитих).

Особи Сальвадора Далі та Гала (Олена Дьяконова) та їхні стосунки настільки нестандартні, що багато хто вважатиме цю історію кохання не настільки великим, щоб відносити її до таких, але з урахуванням того, що Сальвадор Далі був великим і всесвітньо відомим художником і став він ним тільки завдяки Галу, я вважаю цю історію кохання справді великою (хоча ця пара була дуже ексцентричною та незвичайною). За кожним великим чоловіком стояла велика жінка. Для Сальвадора Далі такою була Гала, яку він обожнював, і для якого вона була одночасно матір'ю, коханкою, другом, музою та продюсером, який і зробив із Сальвадора Далі світову зірку образотворчого мистецтва. Гала і Сальвадор Далі - одна з найзнаменитіших, постійних, дивних, ексцентричних, відданих, оригінальних та незабутніх пар світової богеми. Сальвадор – геній, Гала – його незмінна муза…

У посвяті до книги "Щоденник одного генія" Сальвадор Далі напише: "Я присвячую цю книгу МОЄМУ ГЕНІЮ, моїй переможній богині ГАЛІ ГРАДІВІ, моїй ОЛЕНІ ТРОЯНСЬКОЇ, моїй СВЯТОЮ ОЛЕНІ, моїй блискучій, як морська ГОЛЄЗЬЯ ТЕЖЕ ГАЛЕЖЕ ТЕЖЕ ГАЛЕЖЕ.

Дані про народження Сальвадора Далі були взяті з бази Родена.

Salvador Dali

FIGUERAS, CATALONIA, SP (42n16 2e58)

Час народження Олени Дьяконової (Гала) невідомий.

Я розглядав гороскоп із часом народження 11 год, т.к. цей варіант гороскопу здається мені цілком описуючим особистість і характер Олени Дияконової (Асцедент у Скорпіоні у поєднанні з Ураном, поєднання Сонце-Меркурій у Діві в 10-му будинку, Місяць у 2-му будинку, управитель гороскопу Плутон та Нептун у 8-му будинку ). Крім того, цей час близький до полудня (на який зазвичай і розглядають космограми за невідомого часу народження).

Гала (Олена Дьяконова)

Казань, Татарстан, Росія (55n49 49e08)

Основою гороскопу Сальвадора Далі є Т-квадрат у складі управителя гороскопа Місяця в Овні (у поєднанні з МС), Урана та Нептуна. Саме вплив цієї конфігурації зробив Сальвадора Далі непрактичним, нестандартним, чутливим, напівбожевільним людиною, постійно плутаючим реальність і фантазії. І саме ця конфігурація зробила його генієм сюрреалізму та світовою епатажною зіркою (з'єднання управителя гороскопу Місяця з МС). Те, що ця геніальність виявилася насамперед у сфері живопису, пов'язано з тим, що в Тельці у Сальвадора Далі був потужний стелліум (Сонце, Венера, Меркурій, Марс) у напруженому аспекті квадрат із Сатурном. Невпевненість у житті та сильні страхи, а також велика кількість сексуальних комплексів Сальвадора Далі викликані багато в чому саме квадратурою Сатурна до його Сонця, Меркурія та Марса. Я, звичайно, не фахівець у живописі, але сильний вплив Сатурна в його роботах дуже помітно і явно виділено у його техніці живопису як чіткість та точність у промальовуванні деталей та ліній.

З уривків документів і спогадів про дитинство Далі постає дуже навіюваним, мрійливим, боязким і безнадійно непрактичним дитиною, незрозуміло плутаючим фантазії і реальність. Таким Сальвадор Далі, в принципі і залишався все життя. Відносини зі своєю сексуальністю були у Далі непростий. страждав повним набором сексуальних комплексів - від занепокоєння про розміри свого пеніса до страху вступити у зв'язок з жінкою (тут важливу роль відіграла ілюстрована книга про венеричні хвороби, яку батько залишав відкритою на роялі з виховною метою) і побоювань, що він імпотент і прихований. У молодості Далі був сліпуче гарний: вище середнього зросту, блакитноокий, стильно одягнений, йому подобалося справляти ефект на публіку, і він відростив волосся і бачки, а плащ недбало носив через плече Далі подобався дівчатам, але через свою надчутливість і боязкість залишався незайманим до 25 років, тобто до зустрічі з Галою Талант до живопису проявився у Сальвадора в ранньому дитинстві. До закінчення школи він вже кілька разів успішно виставляв свої картини у Фігерасі та Барселоні. Батько, гордий його досягненнями, вирішив, що син навчатиметься у Мадриді. У вересні 1922 року Сальвадор оселився в мадридській Резиденції студентів, передовому «студентському містечку» Іспанії. У перші тижні він мало спілкувався з іншими мешканцями Резиденції через моторошну сором'язливість. Але невдовзі й у нього з'явилися друзі. Серед них — майбутній режисер Луїс Бунюель з Арагона, який намагався навчатися почергово на кількох факультетах, спортсмен-аматор та вроджений бунтівник. Разом вони досліджували закутки нічного Мадрида та відвідували інтелектуальні компанії у численних кафешках. З перших днів свого перебування в Резиденції Далі чув розповіді про найяскравішого її мешканця, який на той час перебував удома в Андалусії. Федеріко Гарсіа Лорка, на 6 років старший за Далі, народився в селі неподалік Гранади. На час їхньої зустрічі він уже випустив свою першу книгу. Лорка чудово грав на піаніно, співав, був чудовим оповідачем, малював... З першого погляду він міг зачарувати співрозмовника. Однак поета цуралися ті, хто знав про його «недоліку»: Лорка був гомосексуалістом — факт, який навіть зараз відмовляються прийняти його друзі, які залишилися в живих.

На початку 1923 року Лорка приїхав до Резиденції. У них було багато спільного з Далі: любов до поезії та Франції (обидва були германофобами), до народних іспанських пісень, які їм співали з дитинства; стурбованість несправедливістю світу; проблеми із власною сексуальністю. Це була «велика дружба», як писав Далі, яка поступово переростала на щось більше. Далі як міг чинив опір думки, що схожий на Лорку у своїх сексуальних уподобаннях, і побоювався, що може піддатися своїм таємним бажанням. З початку 20-х образ Лорки з'являється у всіх картинах Далі, витісняючи його першу "натуру" - сестру. Їхні голови стикаються ніби в поцілунку...

У травні 1926 року, після публікації «Оди до Сальвадора Далі», яка вразила художника, Лорка намагався його спокусити. Однак Далі був непохитний. «Я був дуже схвильований. І десь у глибині душі казав собі, що він великий поет і що я маю поступитися йому трохи божественного Далі». Але цього не сталося. Пізніше Лорка ще раз намагався зробити Далі своїм коханцем. А потім писав: «Я поводився як непристойний осел, з тобою — найкращим, що маю. З кожною хвилиною я розумію це все ясніше і дуже шкодую». Бунюель був стривожений інтимністю відносин Лорки і Далі. Він писав своєму другові Пепіну Белло: «Нечесний Гарсіа! Потрібно звільнити Сальвадора від його впливу. Тому що Дали справжній чоловік і дуже талановитий». Втручання ззовні не знадобилося, двох геніїв розлучили обставини. Однак вони продовжували переписуватись і по можливості зустрічалися. До самої смерті Лорка залишався для Далі головною людиною його життя після Гали. "

(З книги Я.Гібсон «Життя Сальвадора Далі, повна сорому»)

Основою гороскопа Гали (Олени Дияконової) є Т-квадрат у складі Сонця та Меркурія в Діві, Місяця у Стрільці та Нептуна, Плутона у Близнюках. Час народження Гали невідомий, але вже на основі лише цього Т-квадрату можна стверджувати, що вона мала бути дуже практичною, меркантильною та владною жінкою, але водночас, не без здібностей та сильного чуття в мистецтві (сильний вплив Нептуна через напружену аспектацію зі світилами та Меркурієм). Фактично все своє життя Гала займалася тим, що знаходила талант чи геній у мистецтві, ставала його дружиною та музою і робила його відомим і багатим (заодно безбідно існуючи сама). Так було і з першим чоловіком французьким поетом Полем Елюаром, так було і з напівбожевільним художником Сальвадором Далі, якого вона надихнула і майстерно зробила всесвітньо відомою зіркою сюрреалізму. Фактично, характер Гали багато в чому являв собою сплав дівої обачності та практичності та нептуніанської жертовності, чутливості та прагнення жити піднесеними ілюзіями. Крім того, на мій погляд, у характері Гали було сильно виділено вплив Урану (в даному варіанті гороскопу через з'єднання з Асцедентом) і Плутона (Скорпіона) через жорстку аспектацію Плутона з Сонцем, Місяцем і Меркурієм і положення Асцедента в Скорпіоні (в даному варіанті гороскопу). Гала була явно дуже волелюбною та нестандартною жінкою з сильними сексуальними потребами. Я розглядав гороскоп із часом народження 11 год, т.к. цей варіант гороскопу здається мені цілком описуючим особистість і характер Гали (Асцедент у Скорпіоні у поєднанні з Ураном, з'єднання Сонце-Меркурій у Діві в 10-му будинку, Місяць у 2-му будинку, управитель гороскопу Плутон та Нептун у 8-му будинку) . Крім того, цей час близький до полудня (на який зазвичай і розглядають космограми за невідомого часу народження).

"Гала була дружиною Поля Елюара, французького поета. Далі та Гала побачили один одного - і після першої зустрічі не розлучалися 53 роки: їх розлучила смерть Гала у 1982 році.

Гала французькою означає "свято". Вона справді стала святом натхнення для Сальвадора Далі. Головною моделлю для художника.

Життя Олени Іванівна Дияконової, що увійшла до світову історіюмистецтв як Гала, - захоплюючий роман.

Народилася Олена Дьяконова в Казані в 1894 році вона була старша за Сальвадора Далі не на 12, як стверджували деякі, а рівно на 10 років. Батько помер зарано, він був скромним чиновником. Мати вдруге вийшла заміж за адвоката, і коли Олені виповнилося 17 років, родина переїхала до Москви.

У юні роки Гала була болючим підлітком, і 1912 року її відправили до Швейцарії лікуватися від туберкульозу. У санаторії "Клавадель" російська дівчина познайомилася з молодим французьким поетом Еженом-Емілем-Полем Гранделем. Його батько, багатий торговець нерухомістю, відправив сина до санаторію, щоб він вилікувався... від поезії. Грандель (пізніше він узяв інше ім'я — Елюар) від поезії не вилікувався, а ось Гала позбулася туберкульозу, але обох здолала іншу недугу, куди більш небезпечну, — вони закохалися один в одного. Саме тоді вона і назве себе Гала — з наголосом на останній мові. Можливо, від французького слова, що означає "веселий, жвавий"?

То справжній пристрасний роман, який закінчився шлюбом. Але спочатку закоханим довелося розлучитися, Елюар поїхав до Франції, Гала — до Росії, але вони продовжували своє кохання в епістолярному жанрі за допомогою обміну листами. "Мій любий коханий, душенько моя, мій дорогий хлопчик! - писала Елюару Гала. - Мені не вистачає тебе, як чогось незамінного". Вона зверталася до нього як до "хлопчика", а іноді навіть як до дитини - це фрейдистське звернення говорило про те, що в Олені був сильно материнський початок, і вона завжди любила чоловіків молодших за себе, хотіла їм бути не тільки коханкою, а й матір'ю. . Опікати, наставляти, пестити...

Поль Елюар дуже вплинув на Гала. Він перетворив скромну російську шанувальницю Толстого і Достоєвського на справжню жінку, майже фатальну «вамп» (для цього в неї були всі задатки), а вона, у свою чергу, ставши йому музою, постійно надихала його на створення нових і нових віршів.

І все ж таки романтична роль дружини поета — не в дусі Гала. Вона відкрито зізнавалася: "Я ніколи не буду просто домогосподаркою. Я багато читатиму, дуже багато. Я робитиму все, що захочу, але при цьому зберігатиму привабливість жінки, яка себе не перетурбує. Я буду як кокотка сяяти, пахнути духами і завжди мати доглянуті руки з наманікюреними нігтями.

Через рік після одруження народилася дочка Сесіль. Гала та Поль обожнювали дочку, але все одно нормальної родини не вийшло. Полю Елюару не сиділося на місці, розлуки та поїздки за чоловіком не сприяли домашньому щастю. Виникло взаємне невдоволення одне одним. Бурхливі сварки змінювалися не менш бурхливими освідченнями у коханні. "Ми вросли один в одного" - так вважала Олена. Але вростання все ж таки виявилося не таким вже міцним. При цьому не треба забувати, що Поль Елюар був поетом, а, отже, дивився на світ іншими очима, ніж звичайні люди. Скажімо так : він дивився божевільними очима на божевільний світ.І відповідно стосунки з дружиною так будував.Любив, приміром, показувати фотографії оголеної Олени своїм друзям, та й вона поступово увійшла в роль не настільки чистої, як грішної музи поета.Не випадково, з ініціативи Олени, невдовзі утворився любовний трикутник: Олена – Поль Елюар – художник Макс Ернст.

Майбутня Гала швидко засвоїла, що означає свобода кохання, і негайно скористалася її плодами. Тож перед зустріччю з Сальвадором Далі Гала була вже цілком знаючою, що їй потрібно, жінкою.

Гала не була красунею, але мала великий шарм, жіночий магнетизм, від неї виходили флюїди, які зачаровували чоловіків. Невипадково Французький книговидавець, колекціонер живопису П'єр Аржилле, відповідаючи на запитання журналістів, сказав: "Ця жінка мала надзвичайну привабливість. Її перший чоловік Елюар до самої своєї смерті писав їй найніжніші любовні листи. І тільки після того як він помер у 1942 році, Гала офіційно одружилися. Сальвадор без кінця її малював. Чесно кажучи, вона була не така вже й молода для натурниці, але художники, самі знаєте, народ непростий. Коли вона його надихала..."

"У серпні 1929 року Поль Елюар з дружиною Оленою (їй 35 років) і дочкою Сесіль (їй 11 років) вирушив з Парижа автомобілем до Іспанії, до рибальського села Кадакес, в гості до молодого іспанського художника Сальвадора Далі (йому 25 років). З Далі поет познайомився в паризькому нічному клубі "Бал Габарін" і отримав запрошення відпочити в глушині, далеко від шуму. Дорогою до Іспанії Елюар із захопленням розповідав дружині про незвичайну творчість Далі і про його епатуючий фільм "Андалузький пес".

"Він не переставав захоплюватися своїм милим Сальвадором, ніби навмисне штовхав мене в його обійми, хоча я його навіть не бачила", - згадувала згодом Гала. Будинок художника розташовувався за селом, на березі бухти, схожої на півмісяць. Він був пофарбований у білий колір, перед ним ріс евкаліпт і горіли герані, яскраво виділяючись на чорному гравії. Гала не була красунею, але мала великий шарм, жіночий магнетизм, від неї виходили флюїди, які зачаровували чоловіків. Невипадково Французький книговидавець, колекціонер живопису П'єр Аржилле, відповідаючи на запитання журналістів, сказав: "Ця жінка мала надзвичайну привабливість. Її перший чоловік Елюар до самої своєї смерті писав їй найніжніші любовні листи. І тільки після того як він помер у 1942 році, Гала офіційно одружилися.Сальвадор без кінця її малював. Чесно кажучи, вона була не така вже й молода для натурниці, але художники, самі знаєте, народ непростий. Коли вона його надихала..."

У своїй книзі "Таємне життя" Далі пише:

"Вона зізналася, що прийняла мене за неприємного і нестерпного типу через моє лаковане волосся, яке надавало мені вигляду професійного танцюриста аргентинського танго... У себе в кімнаті я завжди ходив голяка, але, якщо треба було вирушити в селище, цілу годину я носив бездоганно білі штани, фантастичні сандалети, шовкові сорочки, кольє з фальшивих перлів і браслет на зап'ясті".

"Вона стала розглядати мене як генія, - зізнавався далі Далі. - Напівбожевільного, але який володіє великою духовною силою. І чогось чекала - втілення її власних міфів. Вважала, що я, можливо, зможу стати цим втіленням".

Версія Гала: "Я одразу зрозуміла, що він – геній". Елюар був талановитий, а Далі — геніальним, і це одразу визначила Олена Дьяконова-Елюар. Вона мала вроджене художнє чуття.

А що було далі? А далі Гала нібито сказала Сальвадору Далі "історичну фразу": "Мій маленький хлопчику, ми ніколи не покинемо один одного". Вона твердо вирішила пов'язати своє життя саме з художником Далі та кинути поета Елюара. Фактично, вона кидала як чоловіка, а й дочка. Чого виявилося більше у цьому рішенні? Авантюризму чи глибокого розрахунку? Важко відповісти. Що залишалося робити Полю Елюару? Він зібрав валізи і залишив притулок Сальвадора Далі, отримавши за втрату дружини своєрідну компенсацію як свого портрета (Портрет Поля Елюара). Далі так пояснював ідею його створення: "Я відчував, що на мене покладено обов'язок відобразити образ поета, з Олімпу якого я викрав одну з муз".

Спочатку Гала та Сальвадор жили разом неофіційно і лише після смерті Елюара офіційно одружилися. Вони повінчалися 8 серпня 1958, через 29 років після своєї першої зустрічі. При цьому церемонія мала приватний, майже таємний характер. Це був, звичайно, дивний шлюб у всіх життєвих сенсах, але тільки не творчий. Чуттєва Гала, яка й за часів Далі не захотіла залишатися вірною дружиною, — і незайманий художник, який панічно боявся близькості з жінкою. Як вони уживалися один з одним? Очевидно, Далі перетворював свою сексуальну енергію на творчу, а Гала реалізовувала свою чуттєвість на боці. Як свідчить іспанський журналіст Антоніо Д. Олано: "Вона дійсно була ненаситною. Гала невпинно переслідувала юнаків, які позували для Далі, і часто домагалася свого. Далі теж був ненаситний, але лише у своїй уяві".

У побуті вони виявилися майже ідеальною парою, як часто трапляється з зовсім різними людьми. Сальвадор Далі — абсолютно непрактична, боязка, закомплексована людина, яка боялася всього — від їзди в ліфтах до укладання договорів. Щодо останнього Гала одного разу сказала: "Вранці Сальвадор робить помилки, а в другій половині дня я їх виправляю, розриваючи легковажно підписані ним договори".

Ця сюрреалістична Мадонна в життєвих справах була холодною і досить розумовою жінкою, тому з Далі вони представляли дві різні сфери: лід та полум'я.

"Гала пронизала мене, немов меч, спрямований самим провидінням, - писав Сальвадор Далі. - Це був промінь Юпітера, як знак згори, що вказав, що ми ніколи не повинні розлучатися". До зустрічі з Гала художник стояв лише на порозі своєї слави. Ця жінка допомогла йому переступити поріг і насолодитися блискучими залами всесвітньої популярності. Поява Гала збіглася з розривом із групою сюрреалістів. Власне, саме Гала відвела Сальвадора Далі з-під естетичного контролю Бретона та всієї його компанії. Але це сталося не відразу. "Скоро ви будете таким, яким я хочу вас бачити", - оголосила вона йому, і художник їй повірив. "Я сліпо вірив усьому, що вона передбачала мені".

Але Гала не тільки передбачала, вона самовіддано і самовіддано допомагала йому, шукала багатих спонсорів, організовувала виставки, продавала його картини. "Ніколи ми не здавалися перед невдачами, - зазначав Далі. - Ми викручувалися завдяки стратегічній спритності Гала. Ми нікуди не ходили. Гала сама шила собі сукні, а я працював у сто разів більше, ніж будь-який посередній художник".

У 1934 році подружжя Далі вирушило до США — це був виключно правильний хід, продиктований дивовижною інтуїцією Гала, вона точно відчула, що саме американцям припаде до душі і по кишені талант Далі. І не помилилася: у США на Сальвадора Далі чекав сенсаційний успіх — країну охопила «сюрреалістична лихоманка». На честь Далі влаштовувалися сюрреалістичні бали з маскарадами, на яких гості з'являлися в костюмах, ніби натхненних фантазією художника, — екстравагантних, забавних, що провокують. Подружжя повернулося додому багатими та дуже знаменитими: Америка перевела талановитість Далі на найвищий рівень — у геніальність. Друга поїздка до США 1939 року ще більше зміцнила початковий успіх.

Швидкому зростанню популярності Далі за океаном сприяли дві обставини — неперевершене вміння влаштовувати публічні скандали та частковий перегляд художніх принципів, який зробив твори іспанського сюрреаліста доступнішими широкому загалу.

В Америці подружжя живе всі військові та перші повоєнні роки. Далі за допомогою, природно, Гала влаштовує виставки, виступає з лекціями, пише портрети багатих американців, ілюструє книги, складає сценарії, лібретто та костюми для балетних та оперних постановок, оформляє вітрини розкішних магазинів на П'ятій авеню в Нью-Йорку та павільйонів. співпрацює з Альфредом Хічкоком та Уолтом Діснеєм, пробує свої сили у фотографії та влаштовує сюрреалістичні бали. Коротше кажучи, фонтанує на повну силу!..

Наприкінці 40-х років подружжя з тріумфом повертається до Європи. Слава, гроші - все удосталь. Все чудово, крім одного: Гала старіє. Однак вона не здається і, як і раніше, є моделлю для численних полотен Далі.

Сальвадор Далі, який рано втратив матір і недоотримав її кохання, підсвідомо шукав матір і знайшов її ідеальний вираз саме в Гала, ну а вона, у свою чергу, знайшла в ньому сина (свою дочку Сесіль вона любила менше, і не випадково її виховувала бабуся Поля Елюару).

Сестра Гала Лідія, яка одного разу відвідала подружжя, зазначала, що ніколи в житті не бачила ніжнішого і зворушливого ставлення жінки до чоловіка: "Гала порається з Далі як з дитиною, читає їй на ніч, змушує пити якісь необхідні таблетки, розбирає з нею його нічні кошмари і з нескінченним терпінням розсіює його недовірливість. Далі жбурнув годинами в чергового відвідувача-Гала кидається до нього з заспокійливими краплями - не дай Боже, з ним стане припадок". Чи могла так триматися «жінка — втілення зла», «жадібна валькірія», як її називали журналісти?

Інтимне життя подружжя назавжди залишилося таємницею. У ній, ймовірно, не було таке поняття, як вірність. Для Гала це був вільний шлюб, і вона була вільна обирати собі коханців. "Не безкоштовно, дорогий мій, не безкоштовно!". Але це стосується її молодих і зрілих років. Пізніше їй доводилося платити вже самій.

Коли 1964 року Галі виповнилося сімдесят років. Вона фарбувала волосся, іноді вже одягала перуку і подумувала про пластичної операції. Але що більше вона старіла, то більше хотіла кохання. Вона намагалася спокусити будь-кого, хто траплявся їй на заваді. "Сальвадору все одно, у кожного з нас своє життя", - переконувала вона друзів чоловіка, затягуючи їх у ліжко.

І все-таки Гала залишається загадкою. У численних інтерв'ю, які вона дала за півстоліття, про свої стосунки з Далі вона завзято не розповідала. Усі її листи до Елюара колишній чоловік знищив, попросивши її зробити те саме зі своїми, щоб "позбавити цікавих нащадків зазирнути в їх інтимне життя". Щоправда, Гала, як стверджує художник, залишила автобіографію, над якою працювала 4 роки. Гала вела щоденник російською мовою. Де зараз ці безцінні документи – невідомо. Можливо, на художній світ чекають нові знахідки та нові відкриття.

Середньовічний замок Пуболь (недалеко від Порта-Лігата) став проявом пристрасного коханняДали. Гала отримала такий подарунок у 74 роки, коли їхні подружні стосунки ускладнилися. Дали все частіше відпочивав у компанії манекенниці Аманди Лір. Втім, намагався не віддалятися від Гали, яка хотіла тиші та монастирського спокою. Дали зміг навідуватися до неї лише за її письмового дозволу.

Останні роки Гала були отруєні хворобами і старечою неміччю, що стрімко насувається. "День смерті, - говорила вона, - стане найщасливішим днем ​​у моєму житті". Він настав 10 червня 1982 року. Гала прожила 88 років. Бурхливих та неповторних.

Сальвадор Далі пережив Гала на 7 років, хоча життям це було важко назвати. Це вже була напівбожевільна агонія генія."

(Інформація із сайту «Світ Далі»)

Ця синастрія, на мою думку, перш за все базується на трьох потужних синастричних елементах. Це з'єднання Північного Місячного Вузла гороскопа Гала з управителем гороскопа Місяцем і МС Сальвадора Далі, найточніше з'єднання Марса Гала з Венерою Сальвадора Далі і точне з'єднання Юпітера Гала з Нептуном Сальвадора Далі (Юпітер Гала енергетично був пов'язаний з усіма елементами Нептуном, Уран). Можливо, в синастрії є ще потужні взаємозв'язки, які зав'язані на управителів Асцедента і Десцедента і самі осі АСЦ-ДСЦ, але т.к. час народження Гала невідомий, то будемо аналізувати тільки ті елементи, які є в синастрії за будь-якого часу народження Гала.

Точне з'єднання Північного Місячного Вузла гороскопа Гала з управителем гороскопа Місяцем та МС Сальвадора Далі є дуже потужним кармічним синастричним аспектом. Таке з'єднання в синастрії однозначно мало дуже міцно тримати пару разом і є дуже сильною вказівкою на те, що метою Гала в цьому втіленні мало стати саме те, що вона фактично зробила безперечно геніального художника і неординарну особистість всесвітньо відомої зіркою сюрреалізму та мультимільйонером. З парижанки, що знаходила задоволення в розвагах богеми, Гала перетворилася на няньку, секретаря, менеджера генія-художника, а потім і на господиню величезної імперії, ім'я якої - Далі. Вона тримала Далі під постійним фінансовим та творчим пресом. І саме таке звернення потрібно було для слабовільної та погано організованої людини, якою був Сальвадор Далі. Звичайно, це не залишилося непоміченим, і в пресі частенько представляли Гала втіленням зла, дорікали за те, що вона жорстока, жадібна та аморальна. Журналіст Френк Вітфорд у "Санді таймс" просто назвав музу Далі хижачкою. Він писав у газеті влітку 1994 року: "Сімейна пара Гала - Далі якоюсь мірою нагадувала герцога і герцогиню Віндзорських. Безпорадний у життєвому відношенні, надзвичайно чуттєвий художник був полонений жорсткою, розважливою і відчайдушно хищами, що прагнула вгору, хрещеницею. Вона просто взяла беззахисного і, безсумнівно, обдарованого Далі і перетворила його на мультимільйонера та «зірку» світової величини.Ще до одруження в 1934 році Гала вдалося домогтися того, що їхній будинок почали облягати натовпи багатих колекціонерів, які пристрасно бажали придбати реліквії. Дали”.

Для відносин любовних і сексуальних аспект Венера-Марс - це з найпотужніших і класичних взаємодій планет в синастрической карті, т.к. обидві планети є класичними сексуальними планетами. При точних аспектах між Венерою та Марсом партнерів (краще, якщо Марс жіночий, а Венера чоловіча) між людьми виникає сильне сексуальне тяжіння (при напружених аспектах важко контрольована пристрасть), яке найчастіше і визначає їхні стосунки у перші кілька років. У цій синастрії такий аспект Марс-Венера подвійний. Марс Гала в найточнішому з'єднанні (з точністю до декількох хвилин) з Венерою Сальвадора Далі, а Марс Далі у досить точної квадратури з Венерою Гала (орб менше 2 град.). Таким чином, обидва партнери ідеально відповідали вимогам щодо вибору партнера своїх сексуальних планет (Венера для чоловіка та Марс для жінки). Саме ці аспекти найсильнішого сексуального тяжіння стали основою для того, що зближення Далі та Гала сталося дуже швидко і нестримно, а Гала фактично стала єдиною жінкою, яка існувала для Далі на фізичному сексуальному плані і яка змогла нейтралізувати багато численних сексуальних комплексів та страхів близького сексуального контакту. з жінками, які з юності були у Сальвадора Далі (пов'язані або з напруженим аспектом Сатурна до Сонця, Меркурія та Марса або з напруженими аспектами Урана та Нептуна до управителя гороскопа Місяцю, а може й з тим і з іншим одразу).

З того моменту, коли Далі вперше побачив Гала, він втратив спокій – закохався до божевілля. «Тіло у неї було ніжне, як у дитини, — напише він через багато років у своїй книзі «Таємне життя». - Лінія плечей майже досконалої округлості, а м'язи талії, зовні тендітної, були атлетично напружені, як у підлітка. Зате вигин попереку був справді жіночним. Граціозне поєднання стрункого енергійного троса, осиної талії та ніжних стегон робило її ще бажанішою». З часів першої юнацької закоханості, до зустрічі з Гала, увагу Далі не привертала жодна дівчина. Він ніби збожеволів, зустрівши Галу. Луїс Бунюель сказав із цього приводу таке: «Далі змінився відразу».

Ще одним потужним елементом синастрії, який безумовно багато в чому визначав відносини в цій парі, є те, що Юпітер Гала знаходився в дуже точних аспектах з планетами Т-квадрату Сальвадора Далі Місяцем, Нептуном, Ураном. Фактично саме ці аспекти Юпітера Гала з елементами Т-квадрату гороскопа Далі і спричинили те, що при першій же зустрічі Гала відчула геніальність Сальвадора Далі, який був на той момент лише художником-початківцем, і причиною того, що для Сальвадора Далі Гала стала саме справжньою. музою, яка надихала його на творчість та постійну роботу. Адже саме Т-квадрат Луна-Нептун-Уран був творчою базою для художника, яка й робила його геніальним напівбожевільним художником з нестримною фантазією та одним із лідерів сюрреалізму, а Юпітер Гала наповнював цю і без того напружену конфігурацію додатковою потужною енергетикою. Та й у звичайному побутовому житті цей синастричний елемент робив стосунки у цій парі виключно ніжними та тонкими. З іншого боку, Юпітер самого Сальвадора Далі був у тріні з Місяцем Гала і секстилі з її Нептуном і Плутоном, тобто. розвантажував напругу Т-квадрата в гороскопі Гала у складі Сонце-Меркурій-Плутон-Нептун-Луна і теж був елементом синастрії, який збільшував ніжність один до одного і палке кохання партнерів у цих взаєминах. Саме ці синастричні аспекти Юпітерів робили стосунки у цій парі палкими, щирими та наповненими дуже сильною ідеалістичністю. Гала була справжньою музою для Сальвадора Далі, яку він буквально обожнював і образ якої відтворював у багатьох своїх картинах.

Сестра Гала Лідія, яка одного разу відвідала подружжя, зазначала, що ніколи в житті не бачила ніжнішого і зворушливого ставлення жінки до чоловіка: "Гала порається з Далі як з дитиною, читає їй на ніч, змушує пити якісь необхідні таблетки, розбирає з нею його нічні кошмари і з нескінченним терпінням розсіює його недовірливість. Далі жбурнув годинами в чергового відвідувача-Гала кидається до нього з заспокійливими краплями - не дай Боже, з ним стане припадок".

Сальвадор Далі постійно малював Гала в образі міфічної жінки і навіть з обличчям Христа. на знаменитій картині"Таємна вечеря" можна дізнатися про риси Гала. І все тому, що художник не втомлювався обожнювати свою музу. Гала, Градіва, Галатея, мій талісман, мій скарб, моє золотце - це лише мала частина імен, які давав художник своїй музі та дружині. Високопарні титули та витончено-чуттєві прізвиська становили як би частину «сюрреальності», в якій жило подружжя. На одній із картин художника Христофор Колумб, ступивши на берег Нового Світу, несе стяг із зображенням Гала та написом: "Я люблю Гала більше матері, більше батька, більше Пікассо і навіть більше грошей". Сальвадор Далі, який рано втратив матір і недоотримав її кохання, підсвідомо шукав матір і знайшов її ідеальний вираз саме в Гала, ну а вона, у свою чергу, знайшла в ньому сина.

З інших елементів синастрії можна назвати те, що обидва сонця партнерів перебувають у земної стихії, А місяця в вогняному, що говорить про їхню високу сумісність на рівні темпераментів, его і емоційному рівні. Привертає увагу також наявність точного аспекту квадратура від Сатурна Гала до Асцедента і Десцеденту Сальвадора Далі (можливо звідси йде її повний контроль над Далі) а також аспекти від Сатурна Далі до Венери (опозиція), Сатурна (трин) і Місяця (секстиль) Гала . Така велика кількість аспектів сатурнів у синастрії є серйозною додатковою вказівкою на сильну кармічність у цих взаєминах (крім з'єднання Північного Місячного Вузла Гала з Місяцем та МС Сальвадора Далі).

Якщо в гороскопі Гала Асцедент, як я припускаю, дійсно знаходиться в Скорпіоні з Ураном на Асцеденті (Уран в 1-му будинку або в кількох градусах від Асцедента в 12-му), то Сонце (і, можливо, Венера) Сальвадора Далі потрапляє в 7- й будинок гороскопа Гала. Крім того, додатковий сильний зв'язок між двома гороскопами виникає через аспект між управителями десцедентів партнерів (опозиція між Венерою Гала та Сатурном Далі).

Без Гала не було б того Сальвадора Далі, всесвітньо відомого генія сюрреалізму, якого знали всі, а без Далі ніхто й нічого навіть не чув би про Гала. Вони обидва повністю реалізувалися в цих партнерських взаєминах, та й зустрілися, власне кажучи, у цьому житті саме для цього - він став великим, відомим і всіма визнаним генієм живопису та сюрреалізму, а вона стала дружиною багатого та відомого чоловіка, що купається у променях його всесвітньої слави.

За кожним великим чоловіком стояла велика жінка. Для Сальвадора Далі такою була Гала, яку він обожнював. У посвяті до книги "Щоденник одного генія" Далі напише: "Я присвячую цю книгу МОЄМУ ГЕНІЮ, моїй переможній богині ГАЛІ ГРАДІВІ, моїй ОЛЕНІ ТРОЯНСЬКІЙ, моїй СВЯТОЇ ОЛЕНІ, моїй блискучій, як морська гладь, ГАЛЕ ГАЛАТЕЇ БЕЗМЯТНІШІЙ".

Сальвадор Далі боявся контакту з жінками, але міг говорити про них з погляду великого поціновувача жіночої краси. Ось одна з його міркувань з книги "Таємне життя Сальвадора Далі, розказана ним самим": "У ту пору я зацікавився елегантними жінками. А що таке елегантна жінка? ... Отже, елегантна жінка, по-перше, вас зневажає, а по-друге, чисто голить пахви ... Я ніколи не зустрічав жінки одночасно красивою і елегантної - це взаємовиключні характеристики.В елегантній жінці завжди відчутна грань її потворності (звичайно, не яскраво вираженого) і краси, яка помітна, але не більше... Отже, особі елегантної жінки не потрібно краси, зате руки її та ноги повинні бути бездоганно, дивно красиві і - наскільки можливо - відкриті погляду.Груди ж не має зовсім ніякого значення.Якщо вона красива - прекрасно, якщо ні - сумно, але саме по собі це неважливо.Що стосується фігури, то я пред'являю до неї одне Неодмінна для елегантності вимога - це малюнок стегон, крутих і підсмажених, якщо можна так висловитися.Їх вгадаєш під будь-яким одягом, вони немов кидають виклик.Ви, напевно, вважаєте, що не менш важливий малюнок плечей? Я припускаю будь-який, аби хвилював. - Це дуже важливо! Очі обов'язково повинні хоча б здаватися розумними. У елегантних жінки не може бути дурного виразу обличчя, дуже характерного для красуні і чудово гармоніює з ідеальною красою..."

Свою російську музу Далі зустрів улітку 1929 року, коли йому було 25 років. Але свої перші спогади про неї він відносить ще на час його навчання в першому класі у сеньйора Трайтера: "...Саме в чудовому театрі сеньйора Трайтера я побачив те, що перевернуло мені всю душу, - я побачив російську дівчинку, яку в ту ж мить полюбив. У кожну клітинку моєї істоти від зіниць до кінчиків пальців впечатався в ту хвилину її образ". Мою російську дівчинку, загорнуту в біле хутро, кудись несла трійка - майже дивом вона врятувалася від зграї лютих вовків з палаючими очима, вона дивилася на мене, не відводячи очей, і стільки гордості було в її обличчі, що серце стискалося від захоплення. ..То була Гала? Я ніколи в цьому не сумнівався - то була вона".

Гала була дружиною Поля Елюара, французького поета. Далі та Гала побачили один одного – і після першої зустрічі не розлучалися 53 роки: їх розлучила смерть Гала у 1982 році.
Гала французькою означає "свято". Вона справді стала святом натхнення для Сальвадора Далі. Головною моделлю для художника.

Життя Олени Іванівни Дьяконової, що увійшла до світової історії мистецтв як Гала, - захоплюючий роман.

Народилася Олена Дьяконова в Казані в 1894 році вона була старша за Сальвадора Далі не на 12, як стверджували деякі, а рівно на 10 років. Батько помер зарано, він був скромним чиновником. Мати вдруге вийшла заміж за адвоката, і коли Олені виповнилося 17 років, родина переїхала до Москви. Вона навчалася в гімназії разом із Анастасією Цвєтаєвою, яка залишила її словесний портрет, і вдивитись у нього буде дуже цікаво:
У напівпорожній класній кімнаті на парті сидить тоненька довгонога дівчинка в короткій сукні. Це Олена Дьяконова. Вузьке обличчя, русява коса з завитком на кінці. Незвичайні очі: карі, вузькі, трохи по-китайськи поставлені. Темні густі вії такої довжини, що на них, як стверджували потім подруги, можна поруч покласти два сірники.

У юні роки Гала була болючим підлітком, і 1912 року її відправили до Швейцарії лікуватися від туберкульозу. У санаторії "Клавадель" російська дівчина познайомилася з молодим французьким поетом Еженом-Емілем-Полем Гранделем. Його батько, багатий торговець нерухомістю, відправив сина до санаторію, щоб він вилікувався... від поезії. Грандель (пізніше він узяв інше ім'я - Елюар) від поезії не вилікувався, а ось Гала туберкульозу позбулася, але обох здолав іншу недугу, куди більш небезпечну, - вони закохалися один в одного. Саме тоді вона і назве себе Гала – з наголосом на останній мові. Можливо, від французького слова, що означає "веселий, жвавий"?

То справжній пристрасний роман, який закінчився шлюбом. Але спочатку закоханим довелося розлучитися, Елюар поїхав до Франції, Гала - до Росії, але вони продовжували своє кохання в епістолярному жанрі, за допомогою обміну листами. "Мій любий коханий, душенько моя, мій дорогий хлопчик!– писала Елюару Гала. - Мені не вистачає тебе, як чогось незамінного.. Вона зверталася до нього як до "хлопчика", а іноді навіть як до дитини - це фрейдистське звернення говорило про те, що в Олені був сильно материнський початок, і вона завжди любила чоловіків молодших за себе, хотіла їм бути не тільки коханкою, а й матір'ю. . Опікати, наставляти, пестити...
Батько Елюара був категорично проти зв'язку сина з хворою та примхливою дівчиною з холодної та загадкової Росії. "Я не розумію, навіщо тобі потрібна ця російська дівчинка?"– питав батько поета. - Невже тобі мало паризьких?. Але в тому й річ, що російська дівчинка була особливою.

Навесні 1916 року Олена Дьяконова вирішила взяти долю у свої руки і вирушила до омріяного Парижа. Їй йшов 22-й рік. Через службу нареченого в армії весілля затрималося, але все-таки відбулося (Гала добилася свого!) – у лютому 1917 року в церкві Святої Женев'єви, стіни якої пам'ятали Жанну д'Арк. Батьки Поля Елюара піднесли молодятам величезне, з мореного дуба ліжко. "На ній ми житимемо і на ній помремо"- сказав Елюар і помилився: вони померли порізно.

Поль Елюар дуже вплинув на Гала. Він перетворив скромну російську шанувальницю Толстого і Достоєвського на справжню жінку, майже фатальну «вамп» (для цього в неї були всі задатки), а вона, у свою чергу, ставши йому музою, постійно надихала його на створення нових і нових віршів.
І все ж таки романтична роль дружини поета - не в дусі Гала. Вона відкрито зізнавалася: "Я ніколи не буду просто домогосподаркою. Я багато читатиму, дуже багато. Я робитиму все, що захочу, але при цьому зберігатиму привабливість жінки, яка себе не перетурбує. Я буду як кокотка сяяти, пахнути духами і завжди матиму доглянуті руки з наманікюреними нігтями".

Через рік після одруження народилася дочка Сесіль. Гала та Поль обожнювали дочку, але все одно нормальної родини не вийшло. Полю Елюару не сиділося на місці, розлуки та поїздки за чоловіком не сприяли домашньому щастю. Виникло взаємне невдоволення одне одним. Бурхливі сварки змінювалися не менш бурхливими освідченнями у коханні. "Ми вросли один в одного"– так вважала Олена. Але вростання все ж таки виявилося не таким вже міцним. При цьому не слід забувати, що Поль Елюар був поетом, а отже, дивився на світ іншими очима, ніж звичайні люди. Скажімо так: він дивився божевільними очима на божевільний світ. І відповідно стосунки із дружиною так будував. Любив, наприклад, показувати фотографії оголеної Олени своїм друзям, та й вона поступово увійшла в роль не такої чистої, як грішної музи поета. Невипадково незабаром утворився любовний трикутник: Олена - Поль Елюар - художник Макс Ернст.

Майбутня Гала швидко засвоїла, що означає свобода кохання, і негайно скористалася її плодами. Тож перед зустріччю з Сальвадором Далі Гала була вже цілком знаючою, що їй потрібно, жінкою.
У серпні 1929 року Поль Елюар із дружиною Оленою (їй 35 років) та дочкою Сесіль (їй 11 років) вирушив з Парижа автомобілем до Іспанії, до рибальського села Кадакес, у гості до молодого іспанського художника Сальвадора Далі (йому 25 років). З Далі поет познайомився в паризькому нічному клубі "Бал Габарін" і отримав запрошення відпочити в глушині, далеко від шуму.
Дорогою до Іспанії Елюар із захопленням розповідав дружині про незвичайну творчість Далі та про його епатуючий фільм "Андалузький пес".

"Він не переставав захоплюватися своїм милим Сальвадором, ніби навмисне штовхав мене в його обійми, хоча я його навіть не бачила", - Згадувала згодом Гала. Будинок художника розташовувався за селом, на березі бухти, схожої на півмісяць. Він був пофарбований у білий колір, перед ним зростав евкаліпт і горіли герані, яскраво виділяючись на чорному гравії.
Щоб вразити нову гостю, про яку він дещо чув, художник вирішив постати перед нею в екстравагантному вигляді. Для чого розполосував свою шовкову сорочку, поголив пахви і пофарбував їх синькою, натерло тіло оригінальним одеколоном з риб'ячого клею, козиного посліду та лаванди, щоб задіяти і сенсорні ефекти. За вухо засунув червону герань і вже зібрався у такому чарівному вигляді вийти до гостей, на пляж, як побачив у вікні дружину Елюара. Вона здалася художнику верхом досконалості. Особливо вразило його обличчя Олени, суворе і пихате, а також хлоп'яче тіло та сідниці, про які Елюар писав: "Вони зручно лежать у мене в руках".Вражали очі. Вологі і карі, великі і круглі, вони, за словами того ж Елюара, мали здатність "проникати крізь стіни".

Далі змив із себе всю фарбу і з'явився на пляж майже звичайною людиною. Він підійшов до Олени і раптом зрозумів, що перед ним його єдине і справжнє кохання. Усвідомлення цього прийшло до нього як осяяння, як спалах, через що він не міг нормально з нею розмовляти, бо на нього напав судомний, істеричний сміх. Він не міг зупинитись. Олена дивилася на нього з неприхованою цікавістю.

Гала не була красунею, але мала великий шарм, жіночий магнетизм, від неї виходили флюїди, які зачаровували чоловіків. Невипадково Французький книговидавець, колекціонер живопису П'єр Аржілле, відповідаючи на запитання журналістів, сказав: "Ця жінка мала надзвичайну привабливість. Її перший чоловік Елюар до самої своєї смерті писав їй найніжніші любовні листи. І тільки після того як він помер у 1942 році, Далі і Гала офіційно одружилися. Сальвадор без кінця її малював. Чесно кажучи, вона була не така вже й молода для натурниці, але художники, самі знаєте, народ непростий. Коли вона його надихала..."

У своїй книзі "Таємне життя" Далі пише:

"Вона зізналася, що прийняла мене за неприємного і нестерпного типу через моє лаковане волосся, яке надавало мені вигляду професійного танцюриста аргентинського танго... У себе в кімнаті я завжди ходив голяка, але, якщо треба було вирушити в селище, цілу годину я носив бездоганно білі штани, фантастичні сандалети, шовкові сорочки, кольє з фальшивих перлів і браслет на зап'ясті".

"Вона почала розглядати мене як генія, - зізнавався далі Далі. - Напівбожевільного, але з великою духовною силою. І чогось чекала – втілення її власних міфів. Вважала, що я, можливо, зможу стати цим втіленням”.

Версія Гала: "Я одразу зрозуміла, що він - геній". Елюар був талановитий, а Далі - геніальним, і це одразу визначила Олена Дьяконова-Елюар. Вона мала вроджене художнє чуття.

А що було далі? А далі Гала нібито сказала Сальвадору Далі "історичну фразу": "Мій маленький хлопчик, ми ніколи не покинемо один одного". Вона твердо вирішила пов'язати своє життя саме з художником Далі та кинути поета Елюара. Фактично, вона кидала як чоловіка, а й дочка. Чого виявилося більше у цьому рішенні? Авантюризму чи глибокого розрахунку? Важко відповісти.
Що залишалося робити Полю Елюару? Він зібрав валізи і залишив притулок Сальвадора Далі, отримавши за втрату дружини своєрідну компенсацію у вигляді власного портрета (Портрет Поля Елюара). Далі так пояснював ідею його створення: "Я відчував, що на мене покладено обов'язок відобразити образ поета, з Олімпу якого я викрав одну з муз".

Спочатку Гала та Сальвадор жили разом неофіційно і лише після смерті Елюара офіційно одружилися. Вони повінчалися 8 серпня 1958, через 29 років після своєї першої зустрічі. При цьому церемонія мала приватний, майже таємний характер. Це був, звичайно, дивний шлюб у всіх життєвих сенсах, але тільки не творчий. Чуттєва Гала, яка й за часів Далі не захотіла залишатися вірною дружиною, - і незайманий художник, який панічно боявся близькості з жінкою. Як вони уживалися один з одним? Очевидно, Далі перетворював свою сексуальну енергію на творчу, а Гала реалізовувала свою чуттєвість на боці. Як свідчить іспанський журналіст Антоніо Д. Олано: "Вона дійсно була ненаситною. Гала невпинно переслідувала юнаків, які позували для Далі, і часто домагалася свого. Далі теж був ненаситний, але лише у своїй уяві".
У побуті вони виявилися майже ідеальною парою, як часто трапляється з зовсім різними людьми. Сальвадор Далі - абсолютно непрактична, боязка, закомплексована людина, яка боялася всього - від їзди в ліфтах до укладання договорів. З приводу останнього Гала якось сказала: "Вранці Сальвадор робить помилки, а в другій половині дня я їх виправляю, розриваючи легковажно підписані ним договори".

Ця сюрреалістична Мадонна в життєвих справах була холодною і досить розумовою жінкою, тому з Далі вони представляли дві різні сфери: лід та полум'я.
"Гала пронизала мене, немов меч, спрямований самим провидінням, – писав Сальвадор Далі. - Це був промінь Юпітера, як знак згори, що вказав, що ми ніколи не повинні розлучатися».
До зустрічі з Гала художник стояв лише на порозі своєї слави. Ця жінка допомогла йому переступити поріг і насолодитися блискучими залами всесвітньої популярності. Поява Гала збіглася з розривом із групою сюрреалістів. Власне, саме Гала відвела Сальвадора Далі з-під естетичного контролю Бретона та всієї його компанії. Але це сталося не відразу.
"Скоро ви будете таким, яким я хочу вас бачити", - Оголосила вона йому, і художник їй повірив. "Я сліпо вірив усьому, що вона передбачала мені".

Але Гала не тільки передбачала, вона самовіддано і самовіддано допомагала йому, шукала багатих спонсорів, організовувала виставки, продавала його картини. "Ніколи ми не здавалися перед невдачами, - Зазначав Далі. - Ми викручувалися завдяки стратегічній спритності Гала. Ми нікуди не ходили. Гала сама шила собі сукні, а я працював у сто разів більше, ніж будь-який посередній художник”.

З парижанки, що знаходила задоволення в розвагах богеми, Гала перетворилася на няньку, секретаря, менеджера генія-художника, а потім і на господиню величезної імперії, ім'я якої - Далі. Імперія збиралася по шматочках. Коли не йшли картини, Гала змушувала Далі займатися різними виробами: розробляти моделі капелюшків, попільничок, оформляти вітрини магазинів, рекламувати ті чи інші товари... Можна сказати, вона тримала Далі під постійними фінансовими та творчими пресами. І не виключено, що саме таке звернення потрібно було для слабовільної та погано організованої людини, якою був Сальвадор Далі. Звичайно, це не залишилося непоміченим, і в пресі частенько представляли Гала втіленням зла, дорікали за те, що вона жорстока, жадібна та аморальна. За свідченням Олано, Гала тринькала гроші праворуч і ліворуч і робила це дуже весело, але вже тоді, коли імперія Далі почала процвітати і гроші звідусіль потекли рікою.

Журналіст Френк Вітфорд у "Санді таймс" просто назвав музу Далі хижачкою. Він писав у газеті влітку 1994 року: "Сімейна пара Гала - Далі в якійсь мірі нагадувала герцога і герцогиню Віндзорських. Безпорадний у життєвому відношенні, надзвичайно чуттєвий художник був полонений жорсткою, розважливою і хижачкою, що відчайдушно прагне вгору, яку сюрреалісти охрестили Гала-Чума. погляд проникає крізь стіни банківських сейфів, втім, щоб з'ясувати стан рахунку Далі, рентгенівські здібності їй були не потрібні: рахунок був образимий, вона просто взяла беззахисного і, безперечно, обдарованого Далі і перетворила його на мультимільйонера і «зірку» світової величини. Ще до одруження в 1934 році Гала вдалося домогтися того, що їхній будинок почали облягати натовпи багатих колекціонерів, які пристрасно бажали придбати реліквії, освячені генієм Далі».

Далі і Гала любили підкреслити за допомогою фотознімків блиск і значимість свого життя: ця знаменита красива екстравагантна пара завжди опинялася в центрі уваги фотографів і зайве часто ставала об'єктом фотополювання.

У 1934 році подружжя Далі вирушило до США - це був виключно правильний хід, продиктований дивовижною інтуїцією Гала, вона точно відчула, що саме американцям припаде до душі і по кишені талант Далі. І не помилилася: у США на Сальвадора Далі чекав сенсаційний успіх - країну охопила «сюрреалістична лихоманка». На честь Далі влаштовувалися сюрреалістичні бали з маскарадами, на яких гості з'являлися в костюмах, ніби натхненних фантазією художника, - екстравагантних, забавних, що провокують. Подружжя повернулося додому багатими та дуже знаменитими: Америка перевела талановитість Далі на вищий рівень – у геніальність. Друга поїздка до США 1939 року ще більше зміцнила початковий успіх.

Швидкому зростанню популярності Далі за океаном сприяли дві обставини - неперевершене вміння влаштовувати публічні скандали та частковий перегляд художніх принципів, який зробив твори іспанського сюрреаліста більш доступними широкому загалу.

В Америці подружжя живе всі військові та перші повоєнні роки. Далі за допомогою, природно, Гала влаштовує виставки, виступає з лекціями, пише портрети багатих американців, ілюструє книги, складає сценарії, лібретто та костюми для балетних та оперних постановок, оформляє вітрини розкішних магазинів на П'ятій авеню в Нью-Йорку та павільйонів. співпрацює з Альфредом Хічкоком та Уолтом Діснеєм, пробує свої сили у фотографії та влаштовує сюрреалістичні бали. Коротше кажучи, фонтанує на повну силу!..

"В усьому світі, - пише Далі, - і особливо в Америці, люди згоряють від бажання дізнатися, в чому ж таємниця методу, за допомогою якого мені вдалося досягти таких успіхів. А метод цей справді існує. І називається він «параноїдно-критичним методом». Ось уже більше тридцяти років, як я винайшов його і застосовую з незмінним успіхом, хоча й досі так і не зміг зрозуміти, у чому цей метод полягає. Загалом і в цілому його можна було б визначити як найсуворішу логічну систематизацію самих що не є маячних і божевільних явищ і матерій з метою надати відчутно творчий характер моїм найнебезпечнішим нав'язливим ідеям. Цей спосіб працює тільки за умови, якщо володієш ніжним мотором божественного походження, якимось живим ядром, такою собі Гала - а вона одна - єдина на всьому світі...».

Наприкінці 40-х років подружжя з тріумфом повертається до Європи. Слава, гроші - все удосталь. Все чудово, крім одного: Гала старіє. Однак вона не здається і, як і раніше, є моделлю для численних полотен Далі. Він постійно малював її в образі міфічної жінки, такої собі "Атомної Леди" і навіть з ликом Христа. На знаменитій картині "Таємна вечеря" можна дізнатися про риси Гала. І все тому, що художник не втомлювався обожнювати свою музу. Гала, Градіва, Галатея, мій талісман, мій клал, моє золотце, оливка - це лише мала частина імен, які давав художник своїй музі та дружині. Високопарні титули та витончено-чуттєві прізвиська становили як би частину «сюрреальності», в якій жило подружжя. На одній із картин художника Христофор Колумб, ступивши на берег Нового Світу, несе стяг із зображенням Гала та написом: "Я люблю Гала більше матері, більше батька, більше Пікассо і навіть більше грошей".

Щодо матері - це не обмовка. Сальвадор Далі, який рано втратив матір і недоотримав її кохання, підсвідомо шукав матір і знайшов її ідеальний вираз саме в Гала, ну а вона, у свою чергу, знайшла в ньому сина (свою дочку Сесіль вона любила менше, і не випадково її виховувала бабуся Поля Елюару).

Як написав Далі у своєму щоденнику:
"Наче мати страждає відсутністю апетиту дитині, вона терпляче твердила: - Полюбуйся, малюк Далі, яку рідкісну штуку я дістала. Ти тільки спробуй, це ж рідка амбра, і до того ж непалена. Кажуть, нею писав сам Вермеєр".

Сестра Гала Лідія, яка одного разу відвідала подружжя, відзначала, що ніколи в житті не бачила ніжнішого і зворушливого ставлення жінки до чоловіка. "Гала порається з Далі як з дитиною, читає їй на ніч, змушує пити якісь необхідні таблетки, розбирає з нею його нічні кошмари і з нескінченним терпінням розсіює його недовірливість. Далі жбурнув годинами в чергового відвідувача-Гала кидається до нього з заспокійливими краплями - не дай Боже, з ним стане припадок".Чи могла так триматися «жінка – втілення зла», «жадібна валькірія», як її називали журналісти?

Батько і сестра Сальвадора Далі, які суворо сповідували всі канони католицької віри, ніколи не могли пробачити йому витівки з портретом матері та шлюбу з Гала, тому справжньою родиною для нього стала італійська сім'я Джузеппе та Мари Альбаретто, з якими Далі пов'язувала багаторічна дружба, їхня дочка Крісті. стала хрещеницею Далі.

Мара Альбаретто: "Він був гранично ексцентричний, екстравагантний. Коли його питали, чому він зобразив кохану дружину Гала з двома відбивними на спині, відповів просто: "Я люблю мою дружину і люблю відбивні; не розумію, чому не можу намалювати їх разом»...".

Сальвадор Далі та Гала разом організовували свої гучні "хепенінги", еротичні видовища із присмаком скандалу. Охочих взяти в них участь було хоч греблю гати. Слава художника приваблювала багатьох жінок. Колись вони проходили байдуже повз нього, а потім від них не було відбою, так буває досить часто зі знаменитими людьми. Жінки з ім'ям або без нього домагалися побачень з Далі. Найчастіше він погоджувався, але всі ці побачення проходили за сценарієм художника. Так, одну даму-датчанку митець любовно поділ, а потім довго прикрашав омарами та іншою морською живністю. У результаті вийшло гарно. Далі залишився задоволений і мило попрощався із жінкою. Чи залишилася задоволена вона – питання.

Інтимне життя подружжя назавжди залишилося таємницею. У ній, ймовірно, не було таке поняття, як вірність. Для Гала це був вільний шлюб, і вона була вільна обирати собі коханців. "Не безкоштовно, дорогий мій, не безкоштовно!".Але це стосується її молодих та зрілих років. Пізніше їй доводилося платити вже самій.

Коли 1964 року Галі виповнилося сімдесят років. Вона фарбувала волосся, іноді вже одягала перуку і подумувала про пластичну операцію. Але що більше вона старіла, то більше хотіла кохання. Вона намагалася спокусити будь-кого, хто траплявся їй на заваді. "Сальвадор все одно, у кожного з нас своє життя"– переконувала вона друзів чоловіка, затягуючи їх у ліжко.

Її коханцем був молодий співак Джефф Фенхольт, один із виконавців головної ролі у рок-опері "Ісус Христос - суперзірка". Говорили, що саме Гала стала причиною його розриву з молодою дружиною, яка щойно народила йому дитину. Гала взяла активну участь у долі Джеффа, створювала йому умови для роботи і навіть подарувала розкішний будинок на Лонг-Айленді. Це було останнє її кохання. Зрозуміло, любов до Сальвадора Далі не береться до уваги.

І все-таки Гала залишається загадкою. У численних інтерв'ю, які вона дала за півстоліття, про свої стосунки з Далі вона завзято не розповідала. Усі її листи до Елюара колишній чоловік знищив, попросивши її зробити те саме зі своїми, щоб "позбавити цікавих нащадків зазирнути в їхнє інтимне життя". Щоправда, Гала, як стверджує художник, залишила автобіографію, над якою працювала 4 роки. Гала вела щоденник російською мовою. Де зараз ці безцінні документи – невідомо. Можливо, на художній світ чекають нові знахідки та нові відкриття.

Середньовічний замок Пуболь (неподалік Порта-Льигата) став проявом пристрасного кохання Далі. Гала отримала такий подарунок у 74 роки, коли їхні подружні стосунки ускладнилися. Дали все частіше відпочивав у компанії манекенниці Аманди Лір. Втім, намагався не віддалятися від Гали, яка хотіла тиші та монастирського спокою. Дали зміг навідуватися до неї лише за її письмового дозволу.

Останні роки Гала були отруєні хворобами і старечою неміччю, що стрімко насувається. "День смерті, - казала вона, - стане найщасливішим днем ​​у моєму житті". Він настав 10 червня 1982 року. Гала прожила 88 років. Бурхливих та неповторних.

Олексій Медведенко передав для газети "Радянська культура" з Мадрида таку інформацію:
"Далі мав намір виконати останню волю дружини: поховати її в Пуболі, що знаходиться за 80 кілометрів від Порт-Лігата, в замку, свого часу подарованому Далі своїй коханій. Однак стародавній іспанський закон, виданий за часів епідемії чуми, забороняв перевозити тіло без дозволу. влада.Далі заради Гала йде на порушення закону.Оголене тіло покійної загорнули в ковдру і поклали на заднє сидіння «кадилака».За кермо сідає водій Артуро.Їх супроводжує сестра милосердя.Домовилися, що, якщо їх зупинить поліція, вони скажуть, що Гала померла дорогою до шпиталю.Знаменитий «кадилак» Далі, свідок багатьох щасливих подорожей Францією та Італією, перетворився на катафалк.За годину з невеликим він доставляє покійну в Пуболь. був похований у склепі замку 11 червня о шостій годині вечора у присутності самого Далі...".

На похованні 78-річний Далі був відмовитися.

Сальвадор Далі пережив Гала на 7 років.

Любила секс і була розкутою спокійно-впевненою жінкою. Далі ж і в інтимному житті не був таким як усі, але Гала зрозумівши його бажання та природу, увійшла і в цей світ, де він почував себе з нею справжнім чоловіком, не залишивши йому й куточка його власної душі, де б її не було.

Твердо вирішивши зробити з Далі знаменитого художника, Гала доклала всіх зусиль, щоб про нього почули. Вона використовувала всі свої зв'язки, організовувала всілякі виставки з роботами Далі, іноді брала його роботи і ходила з ними до різних поціновувачів сучасного мистецтва, і незабаром її зусилля увінчалися успіхом і про художника сюрреаліста почув весь світ.

Спокуса святого Антонія, 1946

У цей час чоловік Гала все ще сподівався, що вона до нього все-таки повернеться, і знову стане джерелом його натхнення, як це було раніше.

Він писав їй любовні листи, але на жодне не отримав відповіді, потім став багато випивати і втратив здатність до творчості. З жалю до нього, а можливо, з якоїсь іншої причини Гала не розлучилася з чоловіком-поетом і прийняла пропозицію Далі тільки після смерті Елюара в 1934 році.

Подружжя Далі оселяється в Парижі, де Гала, покинувши свого чоловіка і дочку, почала головну справу свого життя, «створення бренду Далі». Вона робила все, щоб надихати свого генія. Була живим втіленням пристрасті, материнської турботи та щирої дружби. Далі почував себе з нею захищеним, міг творити, а решту дбала вона, його Гала.

Який вдалий союз, геній художника Далі та прагматизм Гала, яка не тільки вміло керувала творчою кар'єрою чоловіка, а й постійно надихала його, будучи музою. Вона завжди казала Далі: Ти геній, і це безперечно! - і незабаром Далі справді повірив у свою геніальність.

Далі пише незвичайні картини одну за одною, і підписує їх подвійним ім'ям «Гала-Сальвадор Далі». Гала робила все, щоб показати картини Сальвадора всім, хто міг оцінити і купити їх, починаючи від своїх багатих приятелів, серед яких були Дягілєв, Стравінський, Арагон, Дісней, Хічкок, закінчуючи власниками картинних галерей. Вона захистила чоловіка від усього, що могло завадити йому писати картини, не пускала до нього людей, коли він працював чи перебував у роздумах про нову картину. Зваливши на свої плечі побут та продюсерські обов'язки, вона створила всі умови для того, щоб ні чого не відволікало Далі від творчого процесу.

Тепер про картини Далі почув увесь світ, а про сімейного життянезвичайної пари раз у раз суджали. Хтось називав їх багатими збоченцями, хтось шизофрениками, що не було дивним, адже вони не припиняли епатувати публіку ексцентричними витівками.

До пліток та осудів їм не було жодної справи. Далі постійно малює дружину, у різних образах, Олени Прекрасної, Богоматері, Жінки у якої на спині відбивні тощо. Поступово інтерес до картин Далі почав згасати і передбачлива Гала підкидає йому ідею створення дизайнерських речей, які успішно розходяться серед багатіїв усього світу.

Серед таких речей дивани у вигляді жіночих губ, дивний годинник із химерним циферблатом, слони на тонких ногах та інші втілення фантазій художника. Далі став сміливішим, уже не було необхідності вселяти в нього впевненість у своїй геніальності. Як зараз кажуть, це практично була зіркова хвороба, в момент "загострення" якої він навіть посварився зі своїм близьким другом Бретоном та іншими сюрреалістами, одного разу заявивши: «Сюрреалізм-це я!».

Гала і Далі часто стали проводити час окремо один від одного, вона не втомлювалася міняти коханців, які були один молодший за іншого. Далі проводив час в оточенні юних красунь, влаштовуючи божевільні оргії, де він виступав спостерігачем і опускаючи величезну кількість грошей на свої розваги. У 1965 році Далі познайомився в ресторані «У Кастеля» з 19-річною Амандою Лір, тоді моделлю, співачкою та художницею відомою під ім'ям Пекі Д'Осло, яка протягом 16 років буде його другом та музою. Кажуть, Аманда лір це гра слів L'Amant Dal, що французькою означає коханка Далі.

Першим компліментом юній красуні від Далі були слова: "У вас прекрасний череп і високоякісний скелет".

Аманду вважають другою музою Далі, але єдиною жінкою, яка могла впливати на Далі, завжди була Гала. Сама Аманда Лір згадуючи знайомство з Гала сказала, що Далі перед тим як уявити її своїй дружині нервував і боявся, що та їй не сподобається. Коли Далі представив двох жінок одна одній, Гала подивилася на Аманду з прищуром, розглядаючи макіяж дівчини, яка любила блискітки та яскраву помаду, і промовила «О Боже, що це?!»

Відносини, де чоловік знайомить дружину і коханку, при цьому очікуючи на схвалення з боку першої - можуть здатися дивними, але в парі Далі і Гала дива були звичаєм. Незважаючи на те, що спочатку Гала виявляла різке невдоволення у зв'язку з появою Аманди в житті Далі, вирізала її обличчя з фотографій у журналах, кидала різкі висловлювання на її адресу. та інших заходів.

Гала зрозуміла, як добре Дали з його новою Музою і в цьому, напевно, була її геніальність. Вона наставляла Аманду і доручила піклуватися про Далі, навіть спонсорувала дівчину. Якось Гала попросила Аманду дати слово, що та вийде за Далі після її смерті. Але на той час, коли Гала не стало, Аманда забула про свої обіцянки, будучи зайнятою своєю кар'єрою і на той час вже маючи штамп у паспорті.

У 1968 році Далі дарує своїй божественній жінці Гала, як він її завжди називав, середньовічний замок у Пуболі, який був збудований у XI столітті. Колись він обіцяв подарувати їй замок і виконав цю обіцянку. Сам Далі міг відвідувати Гала в Пуболі тільки на її особисте запрошення.

Крізь столик на другому поверсі, Гала могла милуватися білим конем, який стояв на першому.

Дизайнерське вбрання Гала.

Гала дуже боялася старості, як, напевно, кожна жінка, особливо та, що звикла блищати і підкорювати. Вона витрачала величезну кількість грошей на пластичні операції та молодих коханців, сам Далі вже не цікавив її.

Вона влаштовувала оргії у своєму замку, запрошувала молодих людей, які розважали її грою на роялі, танцями та нещадно обирали. Їй постійно потрібні були гроші Далі, і вона не раз говорила Аманді Лір, щоб та краще стимулювала художника на творчість.

Все життя вона присвятила Далі, все, що він хотів це бути центром всесвіту. Тепер вона хотіла пожити для себе. Останнім її захопленням був молодий співак Джеф Фенхольт.

В 1980 Далі помістили в клініку в Барселоні. Доктор Пігверт вважає його стан дуже важким, а особливо на сполох викликало його психічне здоров'я. Повернувшись додому після клініки, Далі пише найпохмурішу картину «Екстре міновані ангели» з тих, що коли-небудь творив.

Гала як і раніше була поруч зі своїм Далі, навіть під час найсильніших нападів депресії йому була потрібна її присутність. Вона була змушена відмовитися від Джефа і присвятити весь свій час Далі. Попрощавшись з останнім уривком ілюзії своєї молодості, стара жінкасердиться на чоловіка, і періодично впадає в напади люті. Жан-Франсуа Фогел журналіст, який був добре знайомий з парою Далі, говорив: «Далі був дуже суворий і різкий з Гала. Він завжди робив те, чого хотів сам, а не те, чого хотіла вона».

26 січня 1981 року в журналі «Ell» була опублікована стаття, в якій доктор Румегер, перший психоаналітик Далі дав інтерв'ю: «Правда полягає в тому, що Далі пропало бажання жити. Те, що зараз відбувається, це самогубство просто тому, що Гала більше не піклується про нього. Їй вісімдесят шість років. Розум її буває ясним не більше двох-трьох годин на день; весь цей час вона присвячує думкам про Джефа ... якого теж називає Сальвадором ... Вона лає Далі і сварить його як тільки може. Таким чином, весь світ навколо Далі руйнується. Ви, звичайно ж, чули про немовлят, відкинутих від матері через війну або через серйозну хворобу, які помирають від розпачу. Те саме відбувається і з Далі».

У відносинах Далі та Гала ніжність, яка приносила їм стільки задоволення колись, тепер рідкість, старе подружжя раз у раз накидається одне на одного з кулаками. У 1982 році Гала не вправно ступила і впала, зламавши стегнову кістку, із сильними болями її доправили до лікарні. Через безліч пластичних операцій шкіра жінки тріскається, утворюються множинні рани. Вона повільно впадає в агонію, зрідка в моменти прояснення, питаючи Далі.

Не в змозі бачити, як його Гала перетворюється на шматок м'яса, він лише один раз відвідує її в лікарні. Решту часу він чекав її повернення. У квітні її привезли додому. Гала вже не схожа на себе, вона майже не може говорити. Сестри милосердя доглядають її, миють, зачісують, перевертають, намагаються полегшити страждання вмираючої жінки. Далі поставив ліжко Гала так, щоб вона могла бачити море. Вночі він приходить до неї в кімнату і лягає на сусіднє ліжко, щоб бути поруч із вмираючою дружиною. Між ліжками він наказав встановити ширму, тому що відчував сильні муки, коли дивився на що перетворилася його прекрасна Galuchka.

У другій половині дня 10 червня Далі протяжно закричав. Зчинилася тривога. Гала з завмерлими очима дивилася у вікно: вона померла.

Далі поховав дружину, в Замку Пубол, у склепі, який вона сама облаштувала за життя, і де було приготовлено два місця для неї та її Далі. Через заборону на вивезення тіла дуже стародавнього іспанського закону, що діє ще з часів чуми, Далі вирішується порушити його заради Гала і, загорнувши її тіло в ковдру, перевозить у Замок Пубол у лімузині, в якому колись вони молоді та щасливі подорожували по Італії та Франції, так сімейний лімузин перетворився на катафалк.

Забальзамоване тіло Гала вбрали в червону сукню і поховали в труні зі скляною кришкою у вузькому колі лише найближчих людей. Далі пережив свою Гала на сім років, які він провів у затворництві у замку в Пуболі, де під скляною кришкою лежала жінка всього його життя. Смерть Гала ніби повернула його у зародковий стан, він перестав говорити, практично не рухався.

Дивовижні стосунки Далі та Гала тривали 53 роки. Незвичайний талант художника Далі і вражаючий характер, незвичайність жіночої натури Гала являючи собою вдалий симбіоз двох людей, вистрілили яскравим успіхом.

Мабуть, найбільш екстраординарна пара свого часу стала прикладом того, як можуть співіснувати дві шалені та неординарні натури понад півстоліття, залишаючись відданими один одному в особливому розумінні цього слова. Чи була Гала фатальною жінкою? Я вважаю, що так. Але це не найнезвичайніше в ній, вона, бажаючи бути музою, практично твором мистецтва для свого чоловіка, сама стала творцем його таланту.

Ця жінка вдихнула в невпевненого художника віру в себе, розкрила масштаб його таланту і все життя була його надійною супутницею, захищаючи та оберігаючи.

Жінка, яка знала якийсь особливий секрет, що зуміла стати не лише музою генія, перед якою він схилявся.

До самого похилого віку Гала не втрачала пристрасті до життя, бажаючи горіти якомога довше і яскравіше. Хто знає, але може якби Гала та молодої Далі не зустрілися, світ так і не впізнав би великого художника Сальвадора Далі.

Сальвадор Далі та Гала

Про історію кохання великого іспанського художника-сюрреаліста Сальвадора Далі та його дружини Олени Дьяконової, більше відомої під ім'ям Гала, можна написати не один захоплюючий роман. Однак у рамках цієї книги спробуємо розповісти її коротко.

Сальвадор Далі

Олену Дьяконову ніхто не назвав би писаною красунею, проте було в цій жінці щось таке, що змушувало кидатися до її ніг художників, поетів та взагалі людей того кола, яке прийнято називати богемою.

Народилася Оленка в Казані 1894 року. Рано овдовівши, мати дівчинки незабаром знову вийшла заміж, і вся родина переїхала до Москви. Тут Олена Дьяконова навчалася в одній гімназії із сестрою майбутньої уславленої російської поетеси Марини Цвєтаєвої, Анастасією. Сама Анастасія також не цуралася літературної терени; ось складений нею словесний портрет Гали того часу: «У напівпорожній класній кімнаті на парті сидить тоненька довгонога дівчинка в короткій сукні. Це Олена Дьяконова. Вузьке обличчя, русява коса із завитком на кінці. Незвичайні очі: карі, вузькі, трохи по-китайськи поставлені. Темні густі вії такої довжини, що на них, як стверджували потім подруги, можна поряд покласти два сірники. В особі впертість і той ступінь сором'язливості, який робить рухи різкими».

Болюча крихкість Оленки Дияконової, схожої на маленьку співочу пташку, походила від слабких легень. 1912 року її відправили лікуватися до Швейцарії – тодішньої Мекки туберкульозних хворих. Саме там, у санаторії "Клавадель", "російська пташка" і знайомиться зі своїм першим коханцем - молодим французьким поетом Еженом-Емілем-Полем Гренделем.

Хворі легені були тільки в Олени, а ось Поля його батько, багатий торговець нерухомістю, відправив до швейцарських Альп, щоб син вилікувався від ... поезії! О, то була тяжка хвороба, зовсім несумісна з уявленнями Гренделя-старшого про пристойне життя! На жаль багатого татуся, альпійське повітря подіяв на Поля чудотворним, але непередбачуваним чином: син не тільки не одужав, але став справжнісіньким поетом, що прославився під псевдонімом Поль Елюар.

Оленка розпрощалася зі своєю хворобою назавжди, але підчепила іншу, не менш небезпечну хворобу - вона закохалася. Кохання виявилося взаємним. Поль душі не чув у новій подружці. Саме в той час вона і набула свого другого імені – Гала, з наголосом на останньому складі. По-французьки Гала означало "жвава, весела" - і так воно і було. Гала мала легкий характер, і закоханим було добре разом. Так добре, що вони вирішили завершити свій зв'язок шлюбом. Але насамперед нареченому довелося розлучитися - Поль поїхав до Франції, а Гала повернулася до Росії. Листи, сповнені зізнань у коханні і тієї чудової легкості, яка так добре характеризувала настало століття автомобілів, відмови від корсетів і довгих суконь, а заодно і від набридлої світові міщанської моралі, мчали від країни до країни стрімко, як поштові голуби.

«Мій любий любий, душенько моя, мій любий хлопчику! – писала Елюару Гала. – Мені не вистачає тебе, як чогось незамінного». Вона, яка була лише трохи старша, зверталася до Поля як до маленького хлопчика. У ній завжди був сильний саме материнський початок, прагнення оберігати, наставляти, тримати за руку… бути перш за все матір'ю, а вже потім – коханкою.

У 1916 році Гала, не витримавши більшої розлуки, вирушила до Парижа. Їй було вже двадцять два, але наречений досі не вдягнув їй обручку. Втім, у нього були серйозні причини: Поль служив в армії. Російська дівчина з французькою іменем добилася свого - весілля все-таки відбулося. На початку лютого 1917-го закохані повінчалися.

Поль Елюар перетворив скромну російську дівчину, що сиділа біля вікна з книгами Толстого і Достоєвського, на справжню жінку-вамп, розбивницю сердець і музу, фатальну, яка знає собі ціну дочку паризької богеми.

Незважаючи на те, що через рік у пари народилася дочка Сесіль, обожнювана обома батьками, Елюар і Гала зрештою розлучилися. Можливо, справа була в тому, що попри всю поетичність натури Поль вимагав від своєї дружини вести домашнє господарство? Сама ж Гала без винятку зізнавалася: «Я ніколи не буду просто домогосподаркою. Я багато читатиму, дуже багато. Я робитиму все, що захочу, але при цьому зберігатиму привабливість жінки, яка себе не перетурбує. Я буду, як кокотка, сяяти, пахнути духами і завжди матиму доглянуті руки з наманікюреними нігтями!»

Полю не сиділося на місці, а постійні переїзди втомлювали дружину. Гала хотіла бути рівнозначною одиницею, а не просто музою та дружиною поета. На довершення всього, Поль набув звички показувати всім і кожному знімки оголеної дружини. Результати не змусили на себе чекати: Галу стали вважати доступною, а те, що поети, як і художники, дивляться на світ зовсім іншими очима, люди просто скидали з рахунків.

Поль і Гала постійно сварилися і бурхливо з'ясовували стосунки, часто виносячи свої скандали на люди. І якщо Елюар знаходив втіху та розрядку у віршах, то його дружині для цього незабаром знадобилося дружнє плече. Утворився любовний трикутник: Поль Елюар – Гала – художник Макс Ернст. Вільне кохання тоді було в моді, і Гала не відчувала себе винною. Більше того, вона вже відчула на своїх губах присмак того вільного життя, якого завжди прагнула.

Влітку 1935 року Елюар із дружиною, якій вже виповнилося тридцять п'ять, і одинадцятирічної доньки вирушили на відпочинок до Іспанії, у невелике село Кадакес. Там на них з нетерпінням чекав молодий іспанський художник Сальвадор Далі, з яким Поль познайомився у паризькому нічному клубі. Сім'я їхала в іспанську глухість відпочити від шуму столиці, і всю дорогу Поль із захопленням розповідав дружині про творчість молодого іспанця, що ламає класичні канони живопису, про його епатажний фільм «Андалузький пес», про дивацтва характеру і красу… Гала, стомлена поїздкою. Пізніше вона в розмові з друзями помітила: «Він не переставав захоплюватися своїм милим Сальвадором, ніби навмисне штовхав мене в його обійми, хоча я його навіть не бачила!»

Молодий і справді надзвичайно талановитий іспанець, якому на той момент виповнилося лише двадцять п'ять, хвилювався перед зустріччю з поетом, а особливо – з тією найзнаменитішою Галою. Він був настільки чути про неї, що вирішив постати перед незнайомкою, що прибула з Парижа, у найекстравагантнішому вигляді. Сальвадор поголив пахви і пофарбував їх у синій колір, а свою шовкову сорочку розпустив на довгі смуги. Щоб вразити не тільки зір, а й нюх, він натер тіло сумішшю риб'ячого клею, лаванди та козиного посліду. За вухо герой дня встромив червону герань, квіти якої вдосталь росли біля його маленького будиночка, і, з задоволенням подивившись у дзеркало, вже збирався вийти до гостей. Нема чого й казати, що ефект від такої появи перевершив би всі очікування!

Проте, визирнувши у вікно, він раптом помітив Галу. Елегантна парижанка здалася йому верхом досконалості: обличчя її було немов виточене різцем скульптора, а худорляве тіло було не тілом дорослої жінки - воно належало молодій дівчині ... Не дарма Елюар писав йому про сідниці своєї дружини: "Вони зручно лежать у мене в руках!" Подивившись на власні руки, забруднені козячим послідом, Далі кинувся у ванну. Змити риб'ячий клей, а особливо синю фарбу, виявилося справою нелегкою, але тепер він міг вийти до гостей з чистим і блискучим волоссям – і з бурею в душі…

Ледве взявши в свої руки вузьку прохолодну долоню Гали, Далі зрозумів, що ось вона – єдине кохання всього його життя, жінка, яку він шукав і якої могло не існувати зовсім. . Тому що від потрясіння на Сальвадора напав напад істеричного сміху!

Гала одразу зрозуміла, що Далі не просто талановитий – він геніальний. Поруч із цим гігантом, який, коли його виключили з групи сюрреалістів, заявив: «Сюрреалізм – це я!», її власний чоловік здавався просто хлопчиськом, а не бачив парижанином, відомим поетом… Любов вразила наповал не тільки Сальвадора – вона прострілила навиліт їх обох. І тому Олена-Гала майже одразу і беззастережно покинула Поля. Любовна лихоманка, на яку вона захворіла, була така сильна, що вона залишила не тільки дружину, а й навіть дочку!

Елюару, який явно був зайвим тут, де ці двоє – його колишній друг і його вже колишня дружина – не зводили одне одного очей, залишалося тільки зібрати валізи і поїхати. Далі аж ніяк не був монстром, яким він так часто любив себе виставляти і яким його нерідко малюють біографи, він також не був позбавлений понять про честь, гідність та дружбу. Можливо, тому на прощання він подарував Елюару його портрет? Сам Далі скаже про це так: «Я відчував, що на мене покладено обов'язок відобразити образ поета, з Олімпу якого я викрав одну з муз».

Незважаючи на зовнішній епатаж, Гала напевно почувала себе ніяково перед колишнім чоловіком і перед дочкою, яка аж ніяк не могла стати для неї «колишньою». Тому вони повінчалися з Сальвадором лише після смерті Елюара, через двадцять дев'ять років після своєї першої зустрічі. До цього Гала та Сальвадор, хоч і зареєстрували світський шлюб, вели досить вільний спосіб життя. Точніше, вело богемне життя лише Гала, яке другий чоловік до цього навіть заохочував. У неї не переводилися коханці, як правило, набагато молодші за неї – словом, це був дивний шлюб у всіх відносинах. Але насправді це був навіть брак – це був творчий союз!

Їм було добре разом - і в ліжку, і поза нею. Як не дивно, у побуті ці, такі несхожі у всьому люди, також виявилися гармонійною парою. Гала стала для непрактичного Далі всім: матір'ю, нянькою, секретарем, психоаналітиком… Дива Далі виявлялися не лише в живописі чи екстравагантних витівках – він справді не переносив і боявся багато чого: їздити в ліфтах, присутності дітей, тварин, особливо різних комах. Коники та замкнуті простори викликали в нього напади паніки.

Далі був великим художником, але не надто щасливим комерсантом. Саме Гала вмовила його писати більш зрозумілі для глядача картини, вона шукала для них покупців та уважно переглядала договори, перш ніж її чоловік ставив на них свій підпис. Сама Гала згадувала про це так: "Вранці Сальвадор робить помилки, а в другій половині дня я їх виправляю, розриваючи легковажно підписані ним договори".

Пізніше, коли ім'я Далі вже гриміло, Гала стане ще й талановитим менеджером за чоловіка, перетворить його ім'я на ходовий товар. Коли стопорився продаж картин, вона змушувала чоловіка зніматися в рекламі, вигадувати логотипи компаній, оформляти вітрини магазинів, займатися дизайном побутових речей, таких як попільнички чи чашки. Деякі кажуть, що Гала давила на Далі, але, можливо, вона постійно пропонуючи чоловікові займатися все новими видами творчості, змушувала його рости.

Ця зоряна пара дуже любила зніматися. Зберігся величезний фотоархів портретів Далі із дружиною. Вони жили на диво дружно, незважаючи на те, що у Гали постійно були коханці. Однак, укладаючи шлюб, вони обмовили цю деталь. Жені генія не заборонялося мати свою особисте життя, - а вона завжди була охоче до тілесних втіх. І якщо в молоді роки вона брала у коханців щось на згадку: прикраси, картини, книги, то, постарівши, вже сама приплачувала їм.

У 1964 році дружині Далі виповнилося сімдесят, вона вже носила перуку і подумувала про пластичну операцію - тому що в цьому віці їй хотілося кохання як ніколи! Гала намагалася спокусити буквально кожного, хто з'являвся її шляху. "Сальвадору все одно, у кожного з нас - своє життя", - переконувала вона друзів чоловіка або його шанувальників, затягуючи їх у ліжко.

Серед численних коханців Гали виявився і Джефф Фенхольт – виконавець однієї з головних ролей у рок-опері “Ісус Христос – суперзірка”. Цей зв'язок розбив шлюб співака, і дружина, яка щойно народила дитину, пішла від нього. Мабуть, Гала почувала себе винною: вона подарувала співакові розкішний будинок на Лонг-Айленді і надалі допомагала йому просунутися. Це був останній гучний зв'язок Гали – далі пішли роки, затьмарені старечими хворобами, старезністю, неминучим розпадом організму…

Померла муза великого художника у віці вісімдесяти восьми років. Сам Далі не пішов на її похорон, не він перейнявся пам'яткою для коханої, бо справжнім монументом історії їхньої любові та творчої спілки залишилися його численні полотна, де найчастіше зустрічалися її обличчя та тіло.

Далі, Сальвадор Згідно з Тер-Оганяном А.С., являє собою поп-культуру, а ніяк не «контемпорарі арт». кумиром та вищим, в інтелігентських

Сальвадор Далі Сальвадор Далі «Наш час - епоха пігмеїв ... Інші такі погані, що я виявився краще. Кінематограф приречений, бо це індустрія споживання, розрахована на потребу мільйонів. Не кажучи вже про те, що фільм робить ціла купа ідіотів. Я пишу картину тому, що не

Сальвадор Далі Відбивні котлети, бекон, багет та лангустСальвадо?р Далі? (Сальвадо?р Доме?нек Феліп Жасі?нт Далі? і Доме?нек, маркіз де Пуболь) (1904–1989) – іспанський живописець, графік, скульптор, режисер, письменник. Один з найвідоміших представників сюрреалізму.

Сальвадор Далі Страх перед зляганням, породжений батькомСальвадо?р Далі? (Сальвадор Доменек Феліп Жасінт Далі і Доменек, маркіз де Пуболь) (1904–1989) – іспанський живописець, графік, скульптор, режисер, письменник. Один з найвідоміших представників сюрреалізму.

Сальвадор Далі Військова формаСальвадо?р Далі? (Сальвадор Доменек Феліп Жасінт Далі і Домонек, маркіз де Пуболь) (1904–1989) – іспанський живописець, графік, скульптор, режисер, письменник. Один із найвідоміших представників сюрреалізму.Фатальне тяжіння військової форми

Сальвадор Далі Підліток, який володіє маленькою рабинею Сальвадо?р Далі? (Сальвадор Доменек Феліп Жасінт Далі і Доменек, маркіз де Пуболь) (1904–1989) – іспанський живописець, графік, скульптор, режисер, письменник. Один з найвідоміших представників сюрреалізму.

Сальвадор Далі Крайня плоть з крихтою хлібаСальвадо?р Далі? (Сальвадор Доменек Феліп Жасінт Далі і Доменек, маркіз де Пуболь) (1904–1989) – іспанський живописець, графік, скульптор, режисер, письменник. Один з найвідоміших представників сюрреалізму.

ДАЛІ САЛЬВАДОР Повне ім'я – Далі Сальвадор Фелікс Хосінто (нар. 1904 р. – пом. 1989 р.) Знаменитий іспанський художник, дизайнер та декоратор. Автор величезної кількості мальовничих полотен. Роботи Далі широко представлені у музеях Європи та Сполучених Штатів Америки. Не

Далі Сальвадор Повне ім'я - Сальвадор Фелікс Хасінто Далі (нар. 1904 р. - пом. 1989 р.) Іспанський художник, який обрав єдину жінку своїм кумиром.

Розділ шостий Про те, як Гала познайомилася з Полем Елюаром і вийшла за нього заміж; о спільного життяподружжя з Максом Ернстом; як Далі освідчувався в коханні Галі; як Далі вигнали з дому; про фільм «Андалузький пес» та про сварку Гали та Бунюеля Поль Елюар дотримався своєї обіцянки. У

Розділ сьомий Про те, як правильно Далі служив сюрреалізму, як його потім виганяли зі своїх рядів паризькі сюрреалісти; який бачив Далі Галу на її портретах; як Далі і Гала почали будувати свій будинок у Порт-Лігаті Каміль Гоеманс міг бути задоволений: практично всі роботи Далі з

Розділ восьмий Про те, як Далі осінило написати годинник, про подорож до Америки, про примирення з батьком, зустріч з Лоркою і про те, як Далі і Гала дивом уникли смерті Гала вирішила остаточно порвати з Елюаром після того, як він влітку 1930 року заявився в Порт-Лігат

ДАЛІ САЛЬВАДОР (нар. 1904 р. - пом. 1989 р.) «Як ви хотіли зрозуміти мої картини, коли я сам, який їх створюю, їх теж не розумію.» Сальвадор Далі Сальвадор Далі народжувався двічі. Його батькові, державному нотаріусу Фігераса, антимадридському республіканцю і до того ж

Далі та Гала Сальвадор Далі – іспанський живописець, графік, скульптор, режисер, письменник. Він народився в травні 1904 року в місті Фігерасі в сім'ї заможного нотаріуса. Далі був кмітливою, але зарозумілою і некерованою дитиною. Численні комплекси та фобії заважали йому

Сальвадор Далі та Гала Про історію кохання великого іспанського художника-сюрреаліста Сальвадора Далі та його дружини Олени Дьяконової, більш відомої під ім'ям Гала, можна написати не один захоплюючий роман. Однак у рамках цієї книги спробуємо розповісти її

Сальвадор Дали Божевільні, невірні, окаянні, Двоногі, що обросли вовну, Думайте, думайте постійно Про неминуче: про Друге пришестя… Рюрік Івнєв, 1914

Історія кохання великого сюрреаліста Сальвадора Далі та його непокірної музи Олени Дьяконової неймовірна. Вона сповнена несподіваних поворотів, підйомів та спадів.

Закохані одружилися близько 50 разів. У запалі почуттів Сальвадор буквально зрікся всього, що було йому дорого, заявивши, що Гала йому миліше матері, грошей і навіть миліше Пікассо, що служив джерелом невичерпного натхнення.
Розповідь про те, як два дивовижні людські генії зустрілися і покохали одне одного.

Російська та іспанська душа

Поль Юлюар познайомив Далі з дівчиною, яка підкорила назавжди
Знайомство Гали та Сальвадора сталося несподівано, ця зустріч змінила їхнє життя. Сальвадору було 25, він був правий і читав праці Ніцше. Жив він тоді у селищі Кадакес, яке розташовувалося неподалік міста Порт-Аігата. Художник запросив у гості дві сімейні пари: Магріт та Елюар. Поль Юлюар познайомив Далі з дівчиною, яка підкорила його раз і назавжди. "Знайомтеся, це моя російська дружина Гала, я багато розповідав їй про ваші роботи", - сказав Поль. Бідолашний Сальвадор втратив мову і міг тільки крутитися навколо своєї дами серця.

Потім, через багато років, він так описував свою кохану в книзі «Таємне життя Сальвадора Далі, написане ним самим»: «Тіло у неї було ніжне, як у дитини. Лінія плечей майже досконалої округлості, а м'язи талії, зовні тендітної, були атлетично напружені, як у підлітка. Зате вигин попереку був справді жіночним. Граціозне поєднання стрункого енергійного торсу, осиної талії та ніжних стегон робило її ще бажанішою». Вдалині від неї художник не міг працювати - кисть не хотіла залишатися в руці. Всі думки Далі були лише про дружину його друга.

Жити разом

Розлучення Гали та Елюара відбулося через 9 років після її знайомства з Далі. Але муза художника оформила з ним стосунки лише після смерті першого чоловіка, виявивши рідкісну чуйність.


Жодної краплі своєї дорогоцінної уваги Сальвадор не приділяв побуту
Гала та Сальвадор оселилися в Парижі. Картини, написані цей період, вражали своєю легкістю. Вони змінювали світ і уявлення про те, яким має бути художник та його твори. Жодної краплі своєї дорогої уваги Сальвадор не приділяв побуту: Гала взяла на себе все, що було щоденним та повсякденним. Вона ж займалася продажем картин. Якось Гала врятувала 29 000 франків за полотно, яке ще не було написано: таким був авторитет Далі серед поціновувачів.
Відомо, що у художника як домашні тварини жили оцелот і мурахоїд.

Публіка була в захваті та здивуванні від різноманітних дивацтв з боку відомої пари. Довгі вуса і витріщені очі Сальвадора лише підтверджували той факт, що поряд із геніальністю завжди поряд йде божевілля.

Гала часто позує своєму чоловікові, вона є на його картинах і в алегорії сну, і в образі Богоматері, і Олени Прекрасної. Іноді інтерес до сюрреалістичних картин Далі починає згасати, і Гала вигадує нові способи змусити багатіїв розщедритися. Так Далі почав створювати оригінальні дрібниці, і це принесло йому серйозний успіх. Тепер митець був упевнений у тому, що точно знає, що таке сюрреалізм насправді. «Сюрреалізм – це Я!» - казав він.