Як я позбувся вич. Як вилікувати віч назавжди з організму народними засобами

ВІЛ-інфекція є вірусним захворюванням. Не варто плутати його зі СНІДом (синдромом набутого імунодефіциту). Однак, хоч це й різні поняття, вони нерозривно пов'язані, тому що СНІД є заключною та найважчою стадією інфекції.

Дія цього ретровірусу спрямоване на імунну систему людини, за рахунок чого і з'являються характерні симптоми та стани. Захворювання є антропонозним, тобто передається тільки від людини до людини, причому не кожен контакт із зараженим є небезпечним. За тактильних взаємодій, поцілунків неможливо передати ВІЛ. Чи лікується це захворювання - важко сказати. Вчені довгі роки займаються вирішенням цієї проблеми, проте способу повного звільнення від вірусу зараз не вигадано. Можливе проведення підтримуючої терапії, яка призупинить розвиток захворювання та не дозволить йому довгі роки перейти до СНІДу. Це значно продовжує життя хворому, але він, як і раніше, залишається

Етіологія

Передається безпосередньо від людини до людини, та шляхи її поширення різні. Насамперед варто назвати статевий контакт. Максимальна кількість вірусу міститься не тільки в крові, а й у спермі та вагінальному секреті. Незахищений статевий акт робить ризик зараження досить високим, хоча й є дані, що одноразове поєднання призводить до впровадження вірусу в організм тільки в окремих випадках. Імовірність інфікування підвищується в рази за наявності мікроушкоджень на шкірі та слизових оболонках. Саме це невеликі травми стають вхідними воротами для інфекції. Як чоловіки, і жінки є сприйнятливими до вірусу, у своїй сексуальна орієнтація партнерів не грає ролі, оскільки ВІЛ передається і за гомосексуальних контактах.

На другому місці – контакт із кров'ю інфікованої людини. Найчастіше в такий спосіб заражаються наркозалежні при використанні одного шприца із зараженим. Можливе занесення інфекції в організм та при необережному поводженні з медичним інструментарієм. Таким чином, медпрацівник може заразитись ВІЛ-інфекцією від пацієнта. Раніше часто зустрічалися випадки переливання пацієнтам зараженої крові. На даний момент введені суворі заходи перевірки донорів та витримка донорської крові протягом 5 місяців з подальшою перевіркою її на наявність вірусу. Це значно знизило можливість передачі інфекції при переливанні, але іноді такі випадки, на жаль, трапляються.

Ще один спосіб – зараження дитини від матері. Можлива передача вірусу при виношуванні плода, так і при грудному вигодовуванні. Однак якщо мати знає про наявність у неї ВІЛ, спеціальне лікування та відмова від годування груддю дозволяють уникнути зараження дитини.

Що робити, якщо контакт із вірусом таки стався? Далі буде розглянуто, чи лікується ВІЛ на ранніх етапах.

Що відбувається при проникненні вірусу в організм?

Ретельне вивчення патогенезу дозволило відповісти на основне запитання щодо ВІЛ - чи лікується інфекція? Згубна дія причинного вірусу пов'язана з його впливом на Т-хелпери - клітини, які безпосередньо беруть участь у формуванні імунної відповіді. ВІЛ викликає запрограмовану загибель цих клітин, що отримало назву - апоптоз. Стрімка репродукція вірусу прискорює цей процес, в результаті кількість Т-хелперів знижується до такого рівня, що імунна система стає не в змозі виконати свою основну функцію – захист організму.

Чи лікується ВІЛ-інфекція?

Терапія, що проводиться у ВІЛ-інфікованих людей, спрямована лише на зменшення репродукції вірусу та продовження життя. Хворі можуть вести повноцінне життя за рахунок впливу спеціальних препаратів на процес розмноження ВІЛ. Чи лікується патологія на якомусь етапі? На жаль немає.

Тільки так можна уникнути стрімкого переходу в термінальну стадію - СНІД. У цьому план лікування має періодично змінюватися, оскільки тривале використання одних препаратів призводить до мутації вірусу, у результаті він стає стійким до них. Вирішення проблеми – періодична заміна ліків.

Доповнення до медикаментозного лікування – здоровий спосіб життя. Пацієнтам рекомендується відмовитися від шкідливих звичок, займатися спортом та правильно харчуватися.

Прогноз

Загалом він є несприятливим. Не слід забувати відповідь на запитання: «Чи лікується ВІЛ повністю?». Це невиліковне зараз захворювання, яке вимагає постійної підтримуючої терапії. Однак розвиток фармакології та медичних технологій дозволяє продовжити життя таким пацієнтам і навіть дає можливість мати дітей.

Екстрена профілактика

Актуальним є питання: чи лікується ВІЛ на ранніх стадіях? Всі люди, особливо медичні працівники, повинні бути проінформовані про те, що зараження можна запобігти початковому етапі. При будь-якому контакті з підозрілою біологічною рідиною (кров, сперма та вагінальний секрет) потрібна негайна екстрена профілактика, під якою мають на увазі короткочасний прийом противірусних препаратів для запобігання інфікуванню. Вона проводиться у спеціалізованих медичних центрах, але з моменту проникнення ВІЛ у кров не повинно пройти понад 24 години.

Як не заразитись?

Щоб відповісти на це питання, слід згадати основні шляхи передачі. Насамперед, небезпечні безладні незахищені статеві зв'язки. Слід бути уважним під час виборів партнера, що дозволить знизити ризик зараження до мінімуму. Медичні працівники для запобігання зараженню повинні дотримуватись правил поводження з інструментарієм та біологічними рідинами. І ще один захід зниження ризику передачі ВІЛ – профілактика наркоманії. Люди мають знати, чи лікується ВІЛ-інфекція. Це змусить їх вжити всіх необхідних заходів, щоб не заразитися цим страшним захворюванням.

Вагітність та ВІЛ

Інфекція може передаватися від матері дитині, проте цього можна уникнути, якщо жінка поінформована про свій стан – зараження ВІЛ. Чи лікується хвороба у дитини? Проведення антиретровірусної терапії на певних термінах вагітності дозволяє уникнути інфікування малюка. Крім того, після народження ці препарати призначаються дитині на певний проміжок часу. Однак не слід забувати, що інфекція може передаватися з грудним молоком. Дитина повинна харчуватися лише штучними молочними сумішами.

ВІЛ-інфекція є небезпечним захворюванням, оскільки, незважаючи на лікування, хворий є джерелом ВІЛ протягом усього життя. Проте не варто повністю уникати контактів із такою людиною, роблячи її ізгоєм, адже це повноцінний член суспільства. Вірус не передається через дотик, поцілунки, одяг; повітряно-краплинний шлях також виключений. Слід лише уникати статевих зв'язків та контакту з кров'ю.

Багато сучасних людей запитують, чи можна повністю вилікувати СНІД, адже кількість ВІЛ-інфікованих постійно збільшується. Згідно зі статистикою в Росії в даний час проживає понад 600 тис. людей з ВІЛ-інфекцією, але ще лякаючим є той факт, що на кожен діагностований випадок припадає 4 заражених, які навіть не підозрюють про це.

Справа в тому, що поширенню ВІЛ-інфекції сприяє саме незнання людей про стан здоров'я.Людина, яка є носієм ВІЛ, може протягом від 1 до 10 років не помічати прояви будь-яких симптомів, продовжуючи заражати своїх статевих партнерів. Особливо важливою є відповідь на питання, чи вилікуємо СНІД, для самих хворих, а також їхніх рідних та близьких.

Головні відмінності ВІЛ від СНІДу

СНІД є термінальною стадією ураження організму людини на ВІЛ-інфекцію. Проблема лікування СНІДу полягає в тому, що на цій стадії захисні функції організму вже дають серйозний збій, тобто людина вже не може самотужки боротися з різною патогенною мікрофлорою, яка оточує її всюди. На останніх стадіях розвитку СНІДу людина може померти від звичайної застуди. Факт, що СНІД діагностується вже тоді, коли імунітету майже немає, значно ускладнює ситуацію.

Людей, які страждають від СНІДу, можна порівняти з тими, хто пройшов агресивну променеву терапію та втратив лейкоцити внаслідок опромінення. Однак хворих, які пройшли променеву терапію, поміщають у спеціальні стерильні палати аж до проведення пересадки кісткового мозку, а у випадку зі СНІДом такі заходи не дають належного ефекту. Справа в тому, що навіть умовно патогенна мікрофлора, яка знаходиться в кишечнику людини, за відсутності нормального імунного статусу виходить з-під контролю та розвивається у повноцінну інфекцію.

ВІЛ контролювати досить легко за допомогою спеціальної антиретровірусної терапії та здорового способу життя. На цій стадії організм ще має захисну систему, і людина може почуватися здоровою, адже захворювання ще ніяк не проявляє себе. При своєчасному виявленні носії ВІЛ можуть прожити так само довге життя, як ті, хто не є носієм цього небезпечного вірусу.

СНІД діагностується, коли імунний статус організму вже суттєво підірваний. Нерідко такий стан визначається у випадках, коли людина протягом життя була інфікована ВІЛ, але не здогадувалася про це, тому не отримувала необхідного лікування.

Крім того, СНІД нерідко діагностується у людей, які ведуть асоціальний спосіб життя, зловживають алкоголем або наркотиками, оскільки люди, які підпадають під цю категорію, недбало ставляться до свого здоров'я та необхідності регулярного прийому препаратів.

Насправді захворювання можна усунути за допомогою правильно підібраної медикаментозної терапії, навіть коли воно перейшло в стадію СНІДу, але досягти позитивної динаміки вдається далеко не у всіх хворих. Не варто думати, що можна вилікувати цю хворобу тільки медикаментами.

При переході ВІЛ до СНІДу хворий повинен зробити все можливе, щоб продовжити своє життя та покращити імунний статус, що передбачає чимало зусиль над собою. В цьому випадку необхідний не тільки прийом лікарських засобів за розкладом, але й дотримання певних заходів особистої гігієни, виконання комплексу лікувальної фізкультури, а також правильне збалансоване харчування та відмова від усіх шкідливих звичок.

Повернутись до змісту

Сучасні препарати для лікування СНІДу

Відповідь питанням, чи можна вилікувати СНІД, нині однозначно негативний. Однак незважаючи на те, що ця хвороба є потенційно небезпечною, все ж таки вона не є неконтрольованою, адже навіть при переході захворювання на стадію СНІДу, все ще є шанси звернути процес назад і повернути людині нормальний імунний статус, що дасть їй можливість вести повноцінне життя.

У той же час слід пам'ятати, що стадія СНІДу небезпечна саме тим, що організм втрачає здатність боротися з патогенною мікрофлорою, тому далеко не завжди вдається врятувати хворому життя навіть при застосуванні сучасних лікарських засобів, внаслідок чого людина помирає від інфікування органів.

При правильному підході та комплексному лікуванні нерідко вдається звернути стадію СНІДу у безсимптомний перебіг хвороби, що має місце у ВІЛ-інфікованих.

Головним проявом СНІДу є почастішання випадків захворюваності на вірусні та бактеріальні інфекції, у тому числі на туберкульоз, цитомегаловірус, пневмонію, герпес тощо.

При переході ВІЛ до стадії СНІДу хворі можуть скаржитися на такі симптоматичні прояви, як:

• тривала діарея;
• червоні висипання на слизових та шкірних покривах;
• загострення ротових інфекцій;
• поява болю у горлі;
• збільшення кількох лімфовузлів;
• підвищення температури до 38°С.

До симптомів СНІДу належать недоумство, тривала лихоманка, значна втрата маси тіла, кашель та підгострий енцефаліт. Крім того, у тяжких випадках може спостерігатись серйозне порушення роботи мозку. Можуть мати місце та ускладнення у вигляді ракових пухлин, у тому числі саркоми Капоші, лімфоми мозку, ураження вірусом нейронів.

За наявності симптоматичних проявів загострення інфекційних та вірусних захворювань насамперед проводиться терапія, спрямована на зниження навантаження на імунітет. Препарати, орієнтовані усунення наявних інфекцій, дозволяють значною мірою полегшити завдання імунітету. Хворий повинен дотримуватись певного режиму дня і постійно стежити за гігієною.

Крім того, для переведення СНІДу назад в стадію ВІЛ потрібна спрямована антиретровірусна терапія, що включає такі препарати, як:

1. Зідовудін.
2. Ставудін.
3. Зальцітабін.
4. Диданозин.
5. Ганцикловір.
6. Пентамідін.
7. Флуконозол.
8. Фоскарнет.
9. Триметоприм.
10. Невірапін.
11. Індінавір.
12. Нелфінавір.
13. Ритонавір.
14. Саквінавір.

Схема лікування цими препаратами підбирається індивідуально. Через певний проміжок часу може з'являтись резистивність вірусу до препаратів, тому лікарі рекомендують приймати одразу кілька засобів для придушення наявного вірусу.

Повернутись до змісту

Важливість здорового способу життя

Для переведення СНІДу назад до стадії ВІЛ дуже важливим моментом є здоровий спосіб життя. Хворому слід відмовитися від усіх шкідливих звичок, у тому числі алкоголю, наркотиків та тютюнопаління, якщо він не зробив цього раніше. Крім того, дуже важливо не піддаватися депресії та знизити рівень емоційної та фізичної напруги. Для підтримки імунітету обов'язково треба розпочати прийом прописаних лікарем вітамінних комплексів та дотримуватись правил здорового харчування.

Хворим слід робити тривалі прогулянки на свіжому повітрі, але при цьому необхідно одягатися максимально тепло, якщо на вулиці холодно, щоб не допустити розвитку респіраторних захворювань. Крім того, важливе значення в лікуванні СНІДу мають загартовування і виконання посильних фізичних вправ.

Важливу роль у справі лікування СНІДу відіграє настрій хворого. Якщо людина сама хоче жити і побороти вірус, то за допомогою лікарської терапії та правильного способу життя це цілком можливо. Звичайно, в даний час не існує спрямованої терапії, яка дозволяла б повністю усунути ВІЛ з організму людини, проте ті засоби, які є, допомагають значно покращити стан хворих і дати їм шанс дожити до моменту, коли ліки будуть знайдені.

Людину вдруге змогли вилікувати від ВІЛ-інфекції, що спричиняє СНІД. Обидва пацієнти змогли подолати вірус після трансплантації кісткового мозку під час лікування раку.

Пацієнт, чию особистість не хочуть розголошувати, вже 18 місяців живе без ВІЛ, повідомляє журнал Nature. Близько 10 років тому цей метод використовували для лікування Тімоті Рея Брауна, який досі здоровий.

Випадок Брауна досліджували цей час, але спроби його відтворити були безуспішними. Тепер учені отримали нову надію на те, що лікування від вірусу імунодефіциту існує.

Новий пацієнт, як і Браун, мав форму раку крові, яка не реагувала на хіміотерапію. Їм була потрібна пересадка кісткового мозку: спочатку руйнувалися їхні власні клітини крові, а недолік поповнювали стовбуровими клітинами, пересадженими від здорового донора.

Вчені на чолі з доктором Равіндрою Гупта обрали не звичайного донора, а людину з особливою генетичною мутацією CCR5 delta 32, яка дає людям певну стійкість до ВІЛ-інфекції. Цей ген не дозволяє приєднуватись вірусу до Т-лімфоцитів, які відіграють важливу роль у формуванні імунітету. Таку мутацію мають лише 1% людей європейського походження.

Після пересадки вірус повністю зник із крові пацієнта. Через 16 місяців він припинив приймати антиретровірусні препарати, які використовуються при стандартному лікуванні ВІЛ. В останньому спостереженні, через 18 місяців після припинення прийому ліків, вірусу, як і раніше, не виявили.

Гупта каже, що поки що не можна говорити про повне зцілення пацієнта. Для цього потрібно більше часу. Але дослідження вже показує, що успішне лікування Брауна 10-річної давнини було випадковим.

Гупта повідомив, що останній пацієнт отримав менш агресивне лікування, ніж Браун. Новому пацієнту приписали хіміотерапію та препарат проти ракових клітин, а Брауну довелося пережити радіо- та хіміотерапію. За даними New York Times, він мало не помер під час лікування.

Однак дослідник Грем Кук зазначає, що цей вид лікування не підходить для більшості людей з ВІЛ – тих, які не мають раку. Їм не потрібна трансплантація кісткового мозку – серйозна процедура, яка може мати фатальні ускладнення. Більшість людей із ВІЛ можуть жити, щодня приймаючи антиретровірусні препарати. “Якщо у вас все добре, ризик пересадки кісткового мозку набагато вищий, ніж ризик залишатися на таблетках щодня”, – каже він.

Події

Через два тижні після того, як вперше дитина була вилікована від ВІЛ, вчені заявили, що схоже лікування може допомогти і дорослим людям.

Найголовніше – це розпочати раннє лікування, хоча це й не гарантує успіху.

Професор Азьє Саес-Сірьона(Asier Sáez-Cirión) з Інституту Пастерау Парижі проаналізував 70 людей з ВІЛ, яких лікували антиретровірусними препаратами між 35 днем ​​та 10 тижнем після інфікування. Це набагато раніше, ніж зазвичай лікують пацієнтів ВІЛ.

Режим прийому ліків усіх учасників переривався з різних причин. Наприклад, деякі люди самі ухвалювали рішення про переривання прийому ліків, інші зазнавали інших препаратів.

Більшість добровольців хвороба поверталася після припинення лікування, і вірус рецидивував до рівня, що був до лікування. Але у 14-ти пацієнтів, серед яких було 4 жінки та 10 чоловіків, рецидивів вірусу не було після припинення лікування, яке проводилось у середньому протягом 3 років.

Незважаючи на те, що у 14 пацієнтів були сліди ВІЛ у крові, їхній рівень був настільки низьким, що їхній організм може контролювати його без ліків.

Лікування ВІЛ-інфекції

У середньому 14 учасників припинили приймати ліки 7 років тому, а один із них справлявся без ліків 10,5 років.

Зовсім недавно, було оголошено про те, що дитина була "функціонально вилікувана" від ВІЛ після того, як їй практично відразу після народження призначили три антиретровірусні препарати: зидовудін, ламівудіні невірапін. Проте фахівці попередили, що швидке лікування не всім підходить, але важливо розпочати якомога раніше.

"Є три переваги раннього лікування", - пояснив Саес-Сірьйон. "Це обмежує резервуар ВІЛ, різноманіття вірусу та зберігає імунну реакцію на вірус, яка його контролює".

При цьому жоден із 14-ти пацієнтів не був так званим "супер-контролером", тобто 1 відсоток людей, які природно стійкі до ВІЛ і швидко пригнічують інфекцію. Крім того, у більшості були тяжкі симптоми, які призвели до раннього лікування.

"Хоч би парадоксально це не звучало, чим гірше їм було на початку, тим краще вони почували себе потім", - розповіли вчені.

Через який час проявляється ВІЛ?

Через місяць або два (найраніше через 2-4 тижні) після того, як ВІЛ проник в організм, можуть з'явитися перші ознаки зараження. Але іноді симптоми ВІЛ можуть не виявлятися роками та навіть десяток років після інфікування. Саме тому важливо робити аналізи на ВІЛ, які допоможуть виявити наявність вірусу.

Перші ознаки ВІЛ

Під час перших 2-4 тижнів після проникнення ВІЛ (і до 3 місяців) у 40-90 відсотків людей можуть з'явитися гострі симптоми хвороби, які схожі на симптоми грипу. Це називається " гострий ретровірусний синдромі є природною реакцією на інфекцію ВІЛ. У цей час рівень вірусу в крові високий, і людина може легше передати його іншим.

Можуть бути такі симптоми як:

Висока температура

Нічна пітливість

Біль в горлі

Біль в м'язах

Головний біль

Втома

Збільшені лімфовузли

Після того, як ранні симптоми ВІЛ зникають, вірус стає менш активним, хоча він все ще є в організмі. У цей час людина може не відчувати жодних симптомів. Це називається латентною фазою, яка може тривати до 10 роківта довше.

Після того, як ВІЛ переходить до СНІДу, з'являються симптоми втоми, діареї, нудоти, лихоманки, ознобу та інші.

Ймовірність зараження ВІЛ

Ризик інфікування ВІЛ залежить від різних факторів.

Переливання інфікованої крові – близько 90 відсотків

Вагітність та пологи – 30-50 відсотків

Годування груддю – близько 14 відсотків

внутрішньовенна ін'єкція – 0,5 -1 відсоток

Випадковий укол голкою, зараженою ВІЛ – 0,3 відсотка

Незахищений анальний секс – 3 відсотки

Незахищений вагінальний секс – близько 1%