Юнідокс Солютаб побічні ефекти у чоловіків. Юнідокс солютаб: повна інструкція про препарат: відгуки та ціни

Юнідокс Солютаб, для чого необхідний препарат? Таблетки застосовують у терапевтичних цілях для лікування різних хронічних, інфекційних та шкірних захворювань, у складі якого знаходиться тетрациклін.

Тетрациклін, у свою чергу, є антибіотиком широкої дії і бактеріологічно впливає на мікроби всередині клітини. Згубно позначається на грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми.

Деякі різновиди штамів та захворювань стійкі до групи доксицикліну. Сьогодні ми розповімо, від чого допомагає, як правильно приймати, чи можна поєднувати юнідокс солютаб та алкоголь, та які побічні ефекти.

Інструкція по застосуванню

Лікарський препарат використовується в медичній практиці різного спрямування – дерматологія, гінекологія, урологія, венерологія.

Успішно застосовується косметологами для лікування вугрової висипки, фурункульозу, акне. Лікарський засіб має низку побічних явищ через свою токсичність, тому перед вживанням читати інструкцію.

Солютаб Юнідокс: це антибіотик чи ні. У ліки основною складовою є доксициклін (Doxycycline). Він відноситься до групи тетрацикліну та напівсинтетичним антибіотиком. Це поєднання дає подвійний ефект при проникненні внутрішньо мікроба, знищуючи його всередині клітинної мембрани, блокуючи синтез білків.

Через війну зростання шкідливої ​​бактерії припиняється, і навіть уповільнюється її збільшення та розмноження в організмі. Можна зробити висновок: препарат - антибактеріологічні ліки широкого спектра дії.

До складу антибіотика входять речовини, які пригнічують грамнегативні та грампозитивні подразники хвороби. Група тетрацикліну перешкоджає розмноженню найпростіших вірусів та бактерій:

Патології сечостатевої системи:

• Сальпінгоофорит (інфекційне запалення яєчника та маткових труб);
• Аднексит;
• Ендометрит;
• Актиномікоз (actinomycosis);
• Гострий дакріоцистит;
• При циститі;
• При кандидозі.

Кишкові інфекції:

• Ієрсиніоз;
• Холера;
• Раневе зараження та її ускладнення;
• Доброякісний лімфоретикульоз;
• Профілактика малярії.

Склад препарату

Головною складовою ліків є тетрациклін (Tetracyclinum), що входить у таблетки, що диспергуються. Доксициклін на основі молекули води сприяє м'якому проходженню по слизовій ШКТ, де надалі розчиняється в кишечнику.

Склад допоміжних інгредієнтів:

• Смак ароматичних речовин;
• МКЦ (мікрокристалічна целюлоза);
• Hypromellosum (гіпромелоза);
• Гіпролоза;
• Імід орто-сульфобензойної кислоти;
• Діоксид кремнію;
• природний цукор (моногідрат лактози);
• Магнію стеарат (E572).

Приймаючи пігулку внутрішньо, вона швидко абсорбується в кишечнику, повністю розчиняючись. Навіть якщо приймається після їди на всмоктування та дія ліків це не впливає. Поганим поєднанням вважається прийом антибіотика одночасно з кисломолочними продуктами.

Дія препарату:

• Поступово поширюється по всіх органах і тканинах, не торкаючись цереброспінальної рідини;
• Може проходити крізь плаценту до ембріона;
• Всмоктується у молоко матері;
• Накопичується в тканинах, суглобах та кістках;

Печінка через себе пропускає невелику кількість препарату, що не згубно впливає на клітини паренхіми печінки. Що дозволяє поєднувати з алкоголем у невеликих кількостях.

Виходить антибіотик природним шляхом, через фекалії та сечовими виділеннями. Пацієнтам з нирковою недостатністю потрібно бути гранично обережними з препаратом, він може виводитись через ШКТ і не виходити повною мірою з організму.

Біологічний період напіввиведення становить 15-16 годин при первинному застосуванні, вторинне - збільшує термін виведення до 24.

Форма випуску

Виробник антибіотика випускає таблетований препарат у жовтій оболонці і розмежований навпіл смужкою. Ліки мають свій спеціальний код №173, який також вказаний на пігулці.

Середній розмір дозволяє не розжовувати, що зручно при призначенні дітям. Пігулка містить 0,1 г доксицикліну. В упаковці міститься пластинка препарату з 10 шт. таблеток по 100 мг у кожній антибіотики.

Для чого

Широкий спектр дії ліків дозволяє застосовувати у всіх галузях медицини. Враховуючи можливі побічні явища та протипоказання, медики призначають його для знищення бактерій, які спричиняють запалення, інфекції різних органів людини.

Застосування:

У гінекології, наприклад, при молочниці. Лікування багатьох захворювань, пов'язаних із урологічними інфекціями. При хламідіозі призначаються лікарем, схема проста та розрахована на 7 днів.

Аномальні процеси сечовидільної та статевої системи:

• При уреаплазмі доза препарату збільшена, приймають у перші 24 години – по 2 табл., наступні дні по 1 табл.;
• Лікування циститу, простатиту, запалення придатків;
• Венеричні, ІПСШ – хламідії, гонорея, сифіліс, лімфогранулема.
• Захворювання органів дихання;
• Інфекційні тяжкі – коксієльоз, черевний тиф різної етіології, бубонна інфекція (чума), зараження крові (сепсис), запалення оболонки ендокарда (серця), кістковий остеомієліт, перитоніт (peritoneum);
• Відхилення шлунково-кишкового тракту;
• Косметологічні дефекти шкіри – прищі, акне, фурункули, вугри;
• Профілактика ускладнень у післяопераційний період.

Дозування

Застосування препарату призначається терапевтом. Вживати краще під час або відразу після їди. Дорослі запивають невеликою кількістю рідини, дітям можна потовкти.

Курс повинен перевищувати 10 днів. Якщо не допомагає, варто звернутися за консультацією до лікаря.

Застосування:

• Антибіотик використовується за призначенням лікаря;
• З розрахунком на 1 кг ваги: ​​2 мг*1 кг;
• Добова норма першого дня становить 2 табл. 0,1 г антибіотика;
• Із другого по 1 табл. ;
• Тяжкі захворювання усуваються посиленим дозуванням доксицикліну.

При простатиті: схема лікування

Препарат призначається урологом за схемою. Вона відрізняється від стандартного лікування захворювань цим медикаментом. Приймати по 0,2 г (2 табл.) на добу, курс до 1 місяця.

Тривалість визначається індивідуально з розрахунку особливостей організму та наявності інших хронічних недуг. Не займайтеся самолікуванням, антибіотик досить токсичний.

Що враховується під час призначення:

• Тяжкість патології;
• Вікова категорія та кілограми хворого;
• Реакції на антибіотик та стан імунітету;
• Запальні чи гострі недуги.

Перед призначенням ліків проводиться ряд досліджень та діагностики. Приймається під контролем лікаря, це допоможе вилікувати простату та не нашкодити організму.

Венеричні хвороби

Препарат юнідокс солютаб лікує при уреаплазмі, уретриті, хламідіозі, гонореї (триппері), сифілісі та інших ІПСШ. Залежно від рівня тяжкості курс терапії варіює від 2-4 тижнів. Ліки використовувати по 1 табл. на день після їди.

Самолікування займатися не варто, тільки лікар призначить індивідуально кожному випадку препарат. Антибіотик має побічні явища, тому вживати потрібно дуже обережно з огляду на всі показання та обмеження.

Профілактика

З метою попередження багатьох захворювань, пов'язаних з перельотом та виїздом з країни, особливо в спекотні азіатські та африканські держави, ліки приймають по 1 табл. в день. Починаючи за 2 доби до перельоту, продовжуючи подорож та місяць після нього необхідно приймати антибіотик.

Це стосується всіх, хто часто літає робочими візитами або просто їздить у подорожі. Для профілактики після операцій чи аборту призначають 1 табл. за добу до процедури та 1 табл. по тому.

У косметології та дерматології

Антибіотик добре справляється зі шкірними захворюваннями, висипаннями юнацького та перехідного віку. Для лікування фурункульозу, акне варто приймати 2-3 місяці залежно від тяжкості хвороби по 1 табл. на добу. Стрептококові інфекції, що вразили ділянку шкіри, варто приймати не більше 7-10 днів за схемою.

Побічна дія

Антибіотик може викликати такі негативні ефекти:

• Відсутність апетиту (анорексія);
• Нудота, блювання, мігрень, запаморочення (непритомність);
• Дисфагія, розлад з боку шлунково-кишкового тракту;
• Кропив'янка, алергічні реакції;
• Набряк Квінке;
• анафілактичний шок (анафілаксія);
• Еритема (різке почервоніння шкірного покриву);
• Запалення оболонки серця (перикардит);
• Автоімунна гемолітична анемія (anaemia haemolytica);
• Руйнування зубної емалі;
• Молочниця (кандидоз), вагініт (кольпіт), стоматит (гінгівіт, пародонтит);
• Жовтяниця рогівки ока, озноб.

Сумісність із алкоголем

Багато хто вважає, що можна вживати спиртні напої паралельно, оскільки він не всмоктується до печінки. Вживаючи будь-які антибіотики, не можна приймати спиртні напої.

Одна таблетка лікарського засобу містить 0,1 г діючої речовини антибіотика. доксицикліну + допоміжні речовини (МКЦ, гіпролоза, сахарин, колоїдний діоксид кремнію, моногідрат лактози, гіпромелоза, магнію стеарат).

Форма випуску

Круглі таблетки, двоопуклої форми, жовтуватого кольору, на кожній таблетці напис 173.

Фармакологічна дія

Антибактеріальний засіб , групи тетрацикліну .

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Юнідокс Солютаб – це антибіотик чи ні?

Діюча речовина препарату, доксициклін – це антибіотик із групи тетрацикліну. Він пригнічує життєдіяльність хвороботворних бактерій, вражаючи рибосомальні мембрани в клітці. Не дозволяє відбуватися процесам синтезу РНК деяких організмів.

Ліки активно по відношенню до таких грампозитивним бактеріям як, Streptococcus haemolyticus, Streptococcus viridans, Listeria spp, Streptococcus faecalis, Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis.

Препарат пригнічує життєдіяльність грамнегативних бактерій : Bacillus anthracis, Neisseria meningitidis, Brucella spp., Escherichia coli, Neisseria gonorrhoeae, Haemophilus influence, Clostridium spp., Salmonella spp., Pasteurella spp., Enterobacter spp., Entamoeba., Shigella spp.і т.д.

Також за допомогою доксицикліну лікують захворювання, спричинені Mycoplasma spp., Rickettsia spp., Chlamydia spp.і Spirochaeta spp .

Доксициклін всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Вже через 2 години після прийому його можна виявити практично у всіх тканинах організму (зуби, слина), за винятком спинномозкової рідини . Близько половини лікарського засобу виводиться нирками, решта – через ШКТ. Виявити в плазмі препарат можна через 19 годин при одноразовому прийомі і через 48 – під час проходження курсу.

Показання до застосування

Від чого пігулки Юнідокс Солютаб?

Препарат призначають при лікуванні захворювань, спричинених мікроорганізмами, чутливими до доксицикліну :

• ЛОР захворювання ( , і т.д.);
• захворювання дихальних шляхів ( , трахеїт, абсцес легені, гострий та хронічний );
• , пієлонефрити;
• - При уреаплазмі, ;
• інфекції шлунково-кишковий тракт — гастроентероколіт, ;
• трахома, сепсис, перитоніт, ;
• профілактика малярії та післяопераційних загноєнь.

Що ще лікує Юнідокс Солютаб?

Фрамбезія , рикетсіоз , легіонельоз , лихоманка Ку , тиф , на першій стадії, плямиста лихоманка Скелястих гір, туляремія , актиномікоз , чума , псіттакоз , лептоспіроз , орнітоз , бартонельоз , сибірська виразка , , гранулоцитарний ерліхіоз, бруцельоз, від .

Протипоказання

• дитячий вік;
• захворювання печінки та нирок;
• вагітність та годування груддю;
• порфірія ;
• на цю групу антибіотиків або речовини у складі препарату.

Побічна дія

• нудота, блювання, втрата апетиту, ентероколіт , запалення в галузі геніталій, у зв'язку з активізацією зростання грибка Candida , стоматит ;
• , анафілаксія, перикардит і еритема ;
• ниркова та печінкова недостатність , альбумінурія , Нестача калію в крові, підвищення рівня азоту в плазмі крові;
• анемія, порфірія, тромбоцитопенія;
• шум у вухах, галюцинації;
• ламкість кісток та зубів, зміна кольору емалі;
• гіперемія, зниження артеріального тиску, утруднене дихання .

Інструкція із застосування Юнідокс Солютаб (Спосіб та дозування)

Тривалість прийому та дозування препарату повинен призначати лікар, залежно від захворювання та його перебігу. Таблетки ковтають повністю або подрібнюють на порошок і змішують з водою.

Згідно з інструкцією на Юнідокс Солютаб, дорослим призначають по 0,2 г доксицикліну на день (перша доба), за одну чи два прийоми. У наступні дні, дозування може бути знижена до 0,1 г, на розсуд лікаря.

При гонореї, сифіліс та інших серйозних ЗПС добова доза, як правило, становить 0,3 г. Таблетки п'ють протягом 5-10 днів.

Дітям (від 8 років), якщо їхня вага становить менше 50 кілограм, розрахунок проводиться з принципу 0,004 г антибіотика на 1 кг. Або ж удвічі менше після закінчення першого дня прийому.

Передозування

Симптомами передозування є нудота, біль голови, блювання, діарея . Лікування - згідно з симптомами, що проявилися, промивання шлунка, ентеросорбенти.

Взаємодія

Прийом спільно з магнійсодержащими проносними, препаратами заліза, гідрокарбонату натрію, кальцію, магнію та алюмінію повинен відбуватися не менше ніж через 3 години, після антибіотика.

Препарат знижує ефективність антибіотиків ряду та цефалоспорину .

Ліки можуть спричинити зниження протромбінового індексу та ефективності. Також при одночасному прийомі може спостерігатися підвищення

Доксициклін чи Юнідокс Солютаб – що краще?

Головною різницею препаратів є той факт, що Юнідокс не так сильно впливає на шлунок і не викликає побічних ефектів, характерних для доксицикліну. , ). Всмоктування діючої речовини відбувається у кишечнику і майже 100% ліків засвоюється організмом. Єдиною перевагою доксицикліну є його вкрай низька вартість порівняно з оригіналом.

Чим відрізняється Юнідокс від Юнідокс Солютаб?

Префікс " солютаб” у назві препарату означає, що таблетку можна розфарбувати та розчинити у воді, приготувати суспензію для прийому. Такий спосіб вживання ліків є кращим для дітей.

З алкоголем

Юнідокс Солютаб та алкоголь краще не поєднувати. При прийомі антибіотика з алкоголем, концентрація першого в плазмі знижується, відповідно знижується і ефективність засобу.

При вагітності та лактації

Ступінь проникнення через плаценту та змішування з молоком надто висока. При вагітності зазвичай не призначають.

склад

Активна речовина:доксициклін у вигляді доксицикліну моногідрату 100,0 мг.
Допоміжні речовини:целюлоза мікрокристалічна, сахарин, гіпролоза (низькозаміщена), гіпромелоза, кремнію діоксид колоїдний (безводний), магнію стеарат, лактози моногідрат.

Опис

Круглі, двоопуклі таблетки від світло-жовтого або сіро-жовтого кольору до коричневого з вкрапленнями, з гравіюванням «173» (код таблетки) на одній стороні та ризиком на іншій. Пігулки Юнідокс Солютаб® є неподільними; ризику призначена для розламування таблетки з метою полегшення ковтання, а не для поділу на рівні дози.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Тетрацикліни.
Код АТХ:

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка
Механізм дії
Доксициклін пригнічує синтез бактеріальних протеїнів шляхом зв'язування з 30S субодиницею рибосоми. Доксициклін виявляє бактеріостатичну активність проти широкого спектру грампозитивних і грамнегативних організмів.
Механізм резистентності
Резистентність зазвичай залежить від плазмід або транспозонів. Первинний механізм є підвищений відтік (ефлюкс) тетрацикліну з бактеріальної клітини.
Може бути значна місцева різниця у відсотковому змісті стійких штамів з природною резистентністю.
Було встановлено, що деякі штами Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniaeі Enterococcus faecalisстійкі до тетрациклінів. Тому тетрацикліни не повинні використовуватися для лікування стрептококових інфекцій, якщо не буде отримано підтвердження чутливості мікроорганізму. Для лікування інфекцій верхніх дихальних шляхів, спричинених бета-гемолітичними стрептококами групи А (а також для профілактики гострого ревматизму), призначені інші препарати.
Перехресна резистентність
Перехресна резистентність у групі тетрациклінів є нормою.
Тести на чутливість
Використовуючи стандартизовані методи для визначення значення мінімальної інгібуючої концентрації (МІК), для доксицикліну з боку EUCAST встановлено такі критерії:
Staphylococcus spp.: S ≤ 1 мг/л, R > 2 мг/л
Streptococcusгруп A, B, C, G: S ≤ 1 мг/л, R > 2 мг/л
Streptococcus pneumoniae: S ≤ 1 мг/л, R > 2 мг/л
Haemophilus influenzae: S ≤ 1 мг/л, R > 2 мг/л
Moraxella catarrhalis: S ≤ 1 мг/л, R > 2 мг/л
Виникнення резистентності може варіювати як географічно, і протягом часу для вибраних мікроорганізмів. Локальна інформація про набуту резистентність бажана, особливо при лікуванні серйозних інфекцій. Якщо локальна поширеність резистентності настільки висока, що використання доксицикліну для лікування деяких інфекцій викликає сумніви, то в даному випадку можуть знадобитися консультації експертів.

Показання до застосування

Доксициклін показаний для лікування інфекційних захворювань у дорослих та дітей (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання» та «Фармакодинаміка»):
- Позалікарняна пневмонія легкого ступеня тяжкості, включаючи інфекції, спричинені наступними атиповими патогенними мікроорганізмами: Chlamydia (Chlamydophila) pneumoniae, Mycoplasma pneumoniaeі Chlamydia (Chlamydophila) psittaci;
- загострення хронічного бронхіту;
- Неускладнені уретральні та ендоцервікальні інфекції у дорослих, спричинені Chlamydia trachomatis;
- Венерична лімфогранулема, включаючи проктоколіт, спричинений Chlamydia trachomatis;
- вугри звичайні;
- Негонококовий уретрит, спричинений Ureaplasma urealyticumі Mycoplasma genitalium;
- Сифіліс, спричинений Treponema pallidum;
- Інфекції шлунково-кишкового тракту, спричинені Vibrio cholerae(Холера);
- хвороба Лайма;
- лептоспіроз;
- Бруцельоз, викликаний Brucella spp.;
- Ку-лихоманка, спричинена Coxiella burnetti;
- Ріккетсіози;
- Пастерельоз (геморагічна септицемія);
- Сибірська виразка;
- Інфекційні захворювання очей, спричинені Chlamydia trachomatis(трахома);
- Малярія, спричинена хлорохінрезистентним Plasmodium falciparum;
- Профілактика малярії.
Антибактеріальні засоби рекомендується застосовувати відповідно до офіційних рекомендацій щодо раціональної антибіотикотерапії.

Протипоказання

Гіперчутливість до активних або допоміжних речовин;
- гіперчутливість до тетрациклінів;
- вагітність (2 та 3 триместр) та лактація;
- дитячий вік до 8 років (у зв'язку з депонуванням молекул тетрацикліну в кістковій тканині, що росте, і зубній тканині, яке пов'язане з ризиком пошкодження під час ранніх етапів розвитку та незворотної зміни кольору молочних і корінних зубів (у дітей віком 8-12 років);

Спосіб застосування та дози

Слід пам'ятати, що звичайна доза та частота прийому доксицикліну відрізняється від дози та частоти прийому більшості інших тетрациклінів. Перевищення дози, що рекомендується, може призвести до збільшення частоти побічних ефектів.
Педіатричні пацієнти
Дітям старше 8 років із масою тіла менше 50 кгпрепарат застосовується в середній добовій дозі 4 мг/кг на один прийом у перший день лікування, у наступні дні – по 2 мг/кг на добу на 1 прийом. У разі тяжкої інфекції препарат призначають у дозі 4 мг/кг на добу протягом усього курсу лікування. Для досягнення точної дози препарат може застосовуватись у формі суспензії. Не слід ламати пігулки для зменшення дози.
Дорослим та дітям з масою тіла 50 кг і більшепризначають 200 мг на 1-2 прийоми в перший день лікування, далі по 100 мг щодня. У випадках тяжких інфекцій препарат призначають у дозі 200 мг щодня протягом усього лікування.
Тривалість лікування
Доксициклін слід приймати протягом принаймні 24-48 годин після зникнення симптомів інфекції та лихоманки.
Тривалість лікування інфекції, викликаної бета-гемолітичним стрептококом ( S. pyogenes), має становити не менше 10 днів.
Особливості дозування при деяких захворюваннях.
Неускладнений уретритвикликаний Chlamidia trachomatis, ендоцервікальні та ректальні інфекціїу дорослих, негонококовий уретритвикликаний Ureaplasma urealyticum: 200 мг на добу протягом 7 днів.
Первинний та вторинний сифіліс:по 200 мг на добу протягом щонайменше 14 днів.
Венеричні гранульоми:по 200 мг на добу протягом 21 дня.
Хвороба Лайма: 200 мг щоденно протягом 10-21 днів (на ранній стадії захворювання); до 1 місяця у разі виникнення пізніших симптомів захворювання.
сибірська виразка(інгаляційна форма; після експозиції):

Діти: з масою тіла менше 45 кг-2,2 мг/кг маси тіла внутрішньо двічі на добу протягом 60 днів. Діти з масою тіла 45 кг та більше повинні отримувати дозу дорослих
Сибірка (шкірна форма):
Дорослі: 100 мг доксицикліну внутрішньо двічі на добу протягом 60 днів.
Сибірка (шлунково-кишкова форма):
Дорослі: початкова доза 100 мг доксацикліну внутрішньо двічі на добу, як частина комбінованої терапії протягом 60 днів.
Лікування малярії, спричиненої хлорохінрезистентнимPlasmodium falciparum :
Дорослі: 200 мг на добу протягом принаймні 7 днів.
Діти старше 8 років: 2,2 мг/кг маси тіла внутрішньо двічі на добу протягом як мінімум 7 днів (не більше 200 мг/добу).
Враховуючи потенційну тяжкість інфекції, одночасно з доксицикліном слід застосовувати швидкодіючий шизонтоцидний препарат, наприклад, хінін, рекомендовані дози якого відрізняються у різних регіонах.
Профілактика:
Діти старше 12 років та дорослі: 100 мг на добу. Починати прийом слід за 1-2 дні до відправлення до регіонів з високою поширеністю малярії. Застосовувати протягом усього перебування у регіоні та продовжувати прийом протягом 4 тижнів після відвідин ендемічного району.
Протималярійні засоби рекомендується застосовувати відповідно до національних
та міжнародними рекомендаціями (ВООЗ) щодо лікування та профілактики малярії.
Доксициклін слід застосовувати з обережністю у пацієнтів. з порушенням функції печінкиабо у пацієнтів, які потенційно застосовують гепатотоксичні лікарські препарати.
Застосування у пацієнтів із порушенням функції нирок.
У дослідженні не було продемонстровано значних відмінностей у періоді напіввиведення доксицикліну із плазми крові (приблизно 20 годин) у пацієнтів з нормальною функцією нирок та у пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня. Таким чином, у пацієнтів з порушенням функції нирок корекція дози не потрібна.
Пацієнти похилого віку:дози як для дорослих.
При пропущенні чергового прийому препарату слід прийняти пропущену дозу. Прийом наступної дози необхідно здійснити через встановлений час від останнього прийому. Чи не подвоювати дозу для компенсації пропущеного прийому.
Спосіб застосування
Таблетки слід приймати, запиваючи достатньою кількістю води. Таблетки можна розчинити в невеликій кількості води (близько 20 мл) з отриманням суспензії. Бажано приймати під час їжі. Таблетки слід приймати в положенні сидячи або стоячи для зниження ризику розвитку езофагіту та виразки стравоходу. Препарат слід приймати безпосередньо перед сном.

Побічна дія

Побічні ефекти перераховані нижче відповідно до систем MedDRA/класів систем органів і частоти народження. Частота народження визначалася наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100,<1/10), нечасто (≥1/1 000, но <1/100), редко (≥1/10 000, <1/1 000), очень редко (<1/10 000), частота неизвестна (на основании имеющихся данных оценить невозможно).
Наступні побічні ефекти були відмічені у пацієнтів, які отримували тетрацикліни, включаючи доксициклін:
Інфекції та інвазії
Часто вагініт, кандидоз.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Рідко: гемолітична анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, еозинофілія.
Частота невідома: подовження протромбінового часу.
Порушення з боку імунної системи
Рідко: лікарський висип з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром).
Дуже рідко: реакція гіперчутливості (у тому числі, анафілактичний шок, анафілаксія, анафілактоїдна реакція, анафілактоїдна пурпура, артеріальна гіпотензія, перикардит, ангіоневротичний набряк, загострення системного червоного вовчака, задишка, сироваткова та сироваткова та.
Частота невідома: реакція Яриша-Герксгеймера (див. розділ «Запобіжні заходи»).
Ендокринні порушення
Рідко: темно-коричневе фарбування тканини щитовидної залози (під час тривалого застосування).
Порушення метаболізму та харчування
Рідко: анорексія.
Частота невідома: порфірія.
Порушення з боку нервової системи
Нечасто: біль голови.
Дуже рідко: доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія (симптоми включають нечіткість зору, худобу, двоїння в очах; відмічені випадки перманентної втрати зору), вибухання джерельця.
Порушення з боку органу слуху та лабіринту
Рідко: шум у вухах.
Порушення з боку серця
Рідко: перікардит.
Частота невідома: тахікардія.
Порушення з боку судин
Рідко: припливи.
Шлунково-кишкові порушення
Часто: нудота, анальний свербіж, зроговіння поверхні язика, стоматит, аногенітальне запалення, порушення розвитку зубної тканини.
Нечасто: блювання, діарея, глосит.
Рідко: ентероколіт (включаючи стафілококовий ентерит), панкреатит, супресія бактерій, що виробляють вітамін В, дисфагія, диспепсія, біль у животі.
Дуже рідко: псевдомембранозний коліт (з надмірним зростанням Clostridium difficile).
Частота невідома: езофагіт, виразка стравоходу, гіпоплазія зубної емалі (як наслідок тривалого лікування тетрациклінами).
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів
Рідко: порушення функції печінки, гепатотоксичність із транзиторним підвищенням активності печінкових ферментів, гепатит, жовтяниця, печінкова недостатність.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
Часто: макулопапульозний та еритематозний висип, фоточутливість.
Рідко: мультформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, кропив'янка, ексфоліативний дерматит.
Частота невідома: фотооніхолізис (відділення нігтьової пластинки від нігтьового ложа, яке іноді веде до повного відшарування нігтів під впливом світла).
Порушення з боку м'язової, скелетної та сполучної тканини.
Часто: порушення розвитку кісткової тканини.
Рідко: Артралгія, міалгія.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
Рідко: підвищений рівень сечовини у крові.
Загальні порушення та місцеві порушення (стан у місці введення препарату)
Часто: порушення розвитку зубів, зміна кольору (необоротне), подразнення шкіри.
Частота невідома: гіпоплазія зубної емалі.
Повідомлення про небажані реакції
Важливо повідомляти про підозрювані небажані реакції після реєстрації лікарського препарату з метою забезпечення безперервного моніторингу співвідношення «корисність – ризик» лікарського препарату. Медичним працівникам рекомендується повідомляти про будь-які підозрювані небажані реакції лікарського препарату через національні системи повідомлення про небажані реакції та неефективність лікарських препаратів.
Пацієнту, якщо у нього виникають небажані реакції, рекомендується проконсультуватися з лікарем. Ця рекомендація поширюється на будь-які можливі небажані реакції, у тому числі на не перелічені в інструкції щодо застосування препарату. Ви також можете повідомити про небажані реакції в інформаційну базу даних щодо небажаних реакцій (дій) на лікарські препарати, включаючи повідомлення про неефективність лікарських засобів. Повідомляючи про небажані реакції, ви допомагаєте отримати більше інформації про безпеку препарату.

Передозування

Симптоми
Пошкодження печінки, що супроводжується такими симптомами, як блювання, епізоди підвищення температури тіла, жовтяниця, гематоми, мелена, азотемія, підвищення рівня трансамінази, подовження протромбінового часу.
Передозування може викликати подразнення та виразка стравоходу, що супроводжується болем за грудиною, дисфагією та езофагітом. Така реакція обумовлена ​​тим, що таблетки можуть прилипати до стінок стравоходу, що усувається прийомом до 200 мл води (125 мл для дітей). Не рекомендується викликати блювання, щоб не призводити до подальшого подразнення стравоходу. Для зниження всмоктування можна прийняти активоване вугілля та проносний засіб. Гемодіаліз не впливає на виведення доксицикліну. Проводять симптоматичне лікування із контролем водно-електролітного балансу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Абсорбція доксицикліну може пригнічуватись утворенням біологічно неактивних хелатних комплексів з іонами металів, що містяться в антацидах, солях заліза та солях вісмуту. Слід уникати одночасного застосування з антацидами, що містять алюміній, кальцій або магній, препаратами заліза або вісмуту (маються на увазі форми для перорального застосування). Активоване вугілля та іонообмінні препарати (колестирамін) можуть знижувати всмоктування доксицикліну. Отже, такі лікарські засоби слід приймати через 2-3 години після прийому доксицикліну.
Квінаприл може знижувати абсорбцію доксицикліну через високий вміст магнію у таблетках квінаприлу.
Лікарські засоби, що підвищують рН шлунка, можуть мати негативний вплив на абсорбцію тетрациклінів, які краще розчиняються у кислотному середовищі, ніж у лужному.
Зважаючи на те, що доксициклін може призводити до подовження протромбінового часу, він стимулює активність антикоагулянтів у складі комбінованої терапії. Може знадобитися зниження дози антикоагулянту.
Зважаючи на те, що бактеріостатичні лікарські засоби можуть впливати на бактерицидну активність бета-лактамних антибіотиків, таких як пеніциліни, слід уникати одночасного застосування доксицикліну з бета-лактамними антибіотиками.
Індуктори мікросомальних ферментів печінки, такі як рифампіцин, барбітурати, карбамазепін, дифенілгідантоїн, примідон, фенітоїн та постійний прийом алкогольних напоїв можуть підвищувати метаболізм доксицикліну в печінці і, тим самим, скорочувати період напіввиведення. Це може призводити до появи субтерапевтичних концентрацій доксицикліну. Слід розглянути можливість підвищення дози доксицикліну.
Повідомлялося про летальні випадки внаслідок розвитку ниркової токсичності при одночасному застосуванні тетрациклінів та метоксифлурану.
Доксициклін може збільшувати концентрацію циклоспорину у плазмі крові; слід проводити ретельний моніторинг при одночасному застосуванні.
Показано, що доксициклін посилює гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини. При одночасному застосуванні цих лікарських засобів потрібний пильний контроль рівнів цукру в крові. При необхідності потрібне зниження дози похідних сульфонілсечовини.
При застосуванні доксицикліну незадовго до початку, у процесі або після курсу ретиноїдів (наприклад, ацитретину, ізотретиноїну) існує ризик розвитку оборотної внутрішньочерепної гіпертензії внаслідок взаємного посилення дії препаратів. Тому рекомендується уникати спільного застосування доксицикліну та ретиноїдів.
Тетрацикліни можуть впливати на показник глюкози у сечі.
Вплив на результати лабораторних аналізів: можливе хибне підвищення концентрацій катехоламінів у сечі внаслідок впливу на результати тесту з флуоресцеїном.

Запобіжні заходи

Доксициклін може мати негативний вплив на розвиток зубів і призводити до незворотної зміни кольору. Таким чином, доксициклін протипоказаний дітям віком до 8 років (див. розділ «Протипоказання»). Лікування доксицикліном дітей віком від 8 до 12 років можна розглядати тільки у випадку, коли решта варіантів неефективні або протипоказані.
Повідомлялося про випадки розвитку езофагіту або виразки стравоходу у пацієнтів, які отримували лікарські засоби тетрациклінового ряду, включаючи доксициклін у таблетках або капсулах. Для запобігання таким небажаним явищам таблетки слід приймати, запиваючи достатньою кількістю води (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Таблетки слід приймати у положенні сидячи або стоячи.
У пацієнтів, які отримували доксициклін, були відмічені тяжкі реакції з боку шкіри, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та лікарський висип з еозинофілією та системними симптомами (DRESS синдром). При виникненні важких реакцій з боку шкіри слід одразу відмінити доксициклін та призначити відповідну терапію.
У деяких випадках можлива світлочутливість, що виявляється у надмірній реакції на сонячне світло. Пацієнтам, які піддаються впливу прямих сонячних променів або ультрафіолетового опромінення, рекомендується перервати терапію за перших ознак шкірної еритеми.
Антиметаболічний ефект тетрациклінів може спричинити підвищення рівня залишкового азоту сечовини крові. У дослідженнях за участю пацієнтів із нирковою недостатністю було показано, що при застосуванні доксицикліну цього не відбувається.
Дані про фармакокінетику препарату у пацієнтів з печінковою недостатністю відсутні. Доксициклін слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушенням функції печінки або у пацієнтів, які потенційно застосовують гепатотоксичні лікарські препарати.
Існує можливість перехресної стійкості та гіперчутливості з іншими препаратами тетрациклінового ряду.
Прийом антибіотиків може спричинити надмірне зростання нечутливих організмів, включаючи гриби роду Candida. При підозрі на розвиток вторинної інфекції застосування антибіотиків слід припинити та розпочати належну терапію.
У пацієнтів, у яких у процесі лікування виникають такі симптоми, як сильна діарея з лихоманкою, може бути діагностовано псевдомембранозний коліт або стрептококовий ентерит, що потребує призначення необхідної терапії. У такій ситуації неприпустиме застосування інгібіторів кишкової перистальтики.
У дітей грудного віку, які отримували тетрацикліни, було відзначено доброякісну внутрішньочерепну гіпертензію. Доксициклін протипоказаний дітям віком до 8 років (див. розділ «Протипоказання»). У дорослих відзначалися випадки доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії із симптомами подразнення оболонок мозку та набряком зорового нерва. Це може супроводжуватися головним болем, затуманеним зором, двоїнням в очах, нудотою, блюванням, пульсуючим дзвоном у вухах, запамороченням, ретробульбарним болем та фотопсією. Перелічені симптоми носять оборотний характері і, зазвичай, зникають кілька днів чи тижнів після припинення терапії.
Тетрацикліни можуть збільшувати протромбіновий час, призначення тетрациклінів у пацієнтів з коагулопатіями слід ретельно контролювати.
При тривалій терапії необхідне періодичне лабораторне обстеження систем органів, включаючи перевірку гемопоетичної, ниркової та печінкової функції. Якщо показники виходять за межі норми, терапію слід скасувати.
При тривалому застосуванні тетрациклінів повідомляється про випадок мікроскопічного чорно-бурого фарбування щитовидної залози. У поодинокому випадку не повідомлялося про порушення функції щитовидної залози.
Тривале застосування тетрациклінів може призвести до дефіциту вітаміну B через знищення бактерій, що виробляють вітамін B.
Препарат протипоказаний пацієнтам з рідкісними спадковими порушеннями, такими як непереносимість галактози, лактазна недостатність та порушення абсорбції глюкози-галактози.
Для запобігання диспепсичних явищ рекомендується приймати препарат під час їди.
У деяких пацієнтів з інфекційними захворюваннями, спричиненими патогенними спірохетами, незабаром після початку застосування доксицикліну може розвинутися реакція Яриша-Герксгеймера, що проявляється лихоманкою, ознобом, головним і м'язовим болем, висипанням на шкірі. Пацієнтів необхідно заспокоїти, що виникнення цієї реакції є наслідком антибіотикотерапії зазначених інфекційних захворювань, і, як правило, прояви цієї реакції зникають спонтанно.

Юнідокс солютаб - новий опис препарату, Ви зможете подивитися протипоказання, побічні ефекти, Юнідокс солютаб. Відгуки про Юнідокс солютаб.

Антибіотик широкого спектра дії групи тетрациклінів.
Препарат: ЮНІДОКС СОЛЮТАБ®
Активна речовина препарату: doxycycline
Кодування АТХ: J01AA02
КФГ: Антибіотик групи тетрацикліну
Реєстраційний номер: П №013102/01
Дата реєстрації: 12.09.08
Власник рег. удост.: YAMANOUCHI EUROPE B.V. (Нідерланди)

Форма випуску Юнідокс солютаб, упаковка препарату та склад.

Пігулки круглі, двоопуклі, від світло-жовтого до сіро-жовтого кольору, з ризиком на одному боці та гравіюванням «173» - на іншій. Пігулки 1 таб. доксицикліну моногідрат 100 мг
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, сахарин, низькозаміщена гіпозолоза, гіпромелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, лактози моногідрат.
10 шт. - блістери (1) - пачки картонні.

Опис препарату ґрунтується на офіційно затвердженій інструкції щодо застосування.

Фармакологічна дія Юнідокс солютаб

Антибіотик широкого спектра дії групи тетрациклінів. Діє бактеріостатично, порушуючи зв'язок транспортних РНК та рибосомальної мембрани, пригнічує синтез протеїнів у мікробній клітині.
Активний щодо грампозитивних бактерій: Streptococcus haemolyticus (,), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus viridans, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Listeria spp. (У т.ч. Listeria monocytogenes); грамнегативних бактерій: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Haemophilus influenzae, Brucella spp., Clostridium spp., Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Pasteurella spp., Yersinia spp. spp., Klebsiella spp., Bacteroides spp., а також Entamoeba histolytica, Mycoplasma spp., Chlamydia spp., Rickettsia spp., Spirochaeta spp.
Менш активний щодо Proteus spp., Pseudomonas spp., Serratia spp., Providencia spp., Enterococcus spp.

Фармакокінетика.

Всмоктування
Після прийому внутрішньо доксициклін практично повністю абсорбується із ШКТ. Їда або молоко незначно впливає на абсорбцію доксицикліну. Після прийому 200 мг у перший день лікування та по 100 мг на добу в наступні дні підтримується терапевтичний рівень концентрації у плазмі (1.5-3 мкг/мл). Cmax доксицикліну в плазмі крові (2.6-3 мкг/мл) досягається через 2 години після прийому 200 мг, через 24 години концентрація активної речовини в плазмі крові знижується до 1.5 мкг/мл.
Розподіл
Доксициклін оборотно зв'язується з білками плазми (80-90%), добре проникає у тканини, погано – у спинномозкову рідину (10-20% від рівня у плазмі крові). Накопичується в РЕМ, дентині та кістковій тканині.
Доксициклін проникає через плацентарний бар'єр, що визначається в материнському молоці.
У слині визначається 5-27% від величини концентрації доксицикліну у плазмі крові.
Метаболізм
Метаболізується лише незначна частина доксицикліну.
Виведення
T1/2 після одноразового прийому внутрішньо становить 16-18 годин, після прийому повторних доз - 22-23 год.
Приблизно 40% прийнятої дози виводиться у біологічно активній формі шляхом канальцевої секреції у нирках, 20-40% виводиться через кишечник у вигляді неактивних форм (хелатів).

Фармакокінетика.

у особливих клінічних випадках
T1/2 доксицикліну у пацієнтів з порушеннями функції нирок не змінюється, оскільки збільшується його виведення через кишечник.
Гемодіаліз та перитонеальний діаліз не впливають на концентрацію доксицикліну у плазмі крові.

Показання до застосування:

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
- інфекції органів дихання та ЛОР-органів;
- інфекції ШКТ (проктит);
- гнійні інфекції шкіри та м'яких тканин (в т.ч. вугровий висип);
- інфекції органів сечостатевої системи (в т.ч. пієлонефрит, цистит, урогенітальний мікоплазмоз, ендометрит, простатит);
- гонококові та негонококові уретрити;
- первинний та вторинний сифіліс у пацієнтів з непереносимістю або алергічними реакціями на пеніциліни чи цефалоспорини;
- висипний тиф;
- очні інфекції, зокрема трахома;
- хламідійні інфекції, включаючи орнітоз, псіттакоз, венеричну гранульому, інфекцію сечостатевих органів;
- остеомієліт;
– хвороба Лайма (1 стадія).

Дозування та спосіб застосування препарату.

Препарат переважно приймати під час їди. Таблетку можна проковтнути повністю, розділити на частини або розжувати, запиваючи водою, а також можна розвести у воді з утворенням сиропу (20 мл) або суспензії (100 мл).
Дорослим та дітям з масою тіла більше 50 кг у перший день лікування призначають 200 мг на добу на 1 або 2 прийоми, у наступні дні лікування – по 100 мг на добу на 1 прийом. У разі тяжких інфекцій призначають по 200 мг на добу протягом усього періоду лікування.
Дітям старше 8 років з масою тіла менше 50 кг у перший день лікування призначають добову дозу з розрахунку 4 мг/кг на 1 прийом, у наступні дні лікування – по 2 мг/кг 1 раз на добу. При інфекціях тяжкого перебігу призначають у добовій дозі 4 мг/кг протягом усього курсу лікування.
Тривалість курсу лікування визначається індивідуально.
При інфікуванні бета-гемолітичним стрептококом тривалість курсу терапії становить 10 днів.
При гонореї жінкам призначають по 200 мг на добу до повного лікування (в середньому протягом 5 днів); чоловікам призначають по 200-300 мг на добу на 1 прийом протягом 2-4 днів або протягом 1 дня по 300 мг 2 рази на добу (другий прийом через 1 годину після першого).
При первинному та вторинному сифілісі призначають по 300 мг щодня, мінімальна тривалість лікування – 10 днів.
При висипному тифі призначають одноразово 100-200 мг (залежно від тяжкості захворювання).
При хламідійних уретритах, ендоцервікальних або ректальних інфекціях у дорослих, спричинених уреаплазмою, призначають 1 раз на добу протягом 7 днів.
При тяжкій печінковій недостатності необхідне зменшення дози препарату.

Юнідокс солютаб:

З боку системи травлення: анорексія, нудота, блювання, дисфагія, діарея, ентероколіт, псевдомембранозний коліт, ураження печінки (під час тривалого прийому або у пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю).
Ефекти, зумовлені біологічною дією: кандидоз (глосит, стоматит, проктит, вагініт).
Дерматологічні реакції: макуло-папульозний та еритематозний висип, фотосенсибілізація.
Алергічні реакції: уртикарний висип, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, перикардит, загострення системного червоного вовчака.
Порушення з боку системи кровотворення: гемолітична анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, еозинофілія, зниження протромбінової активності.
З боку ендокринної системи: у пацієнтів, які тривало отримували доксициклін, при дослідженні біоптату щитовидної залози можливе темно-коричневе фарбування тканини в мікропрепаратах без порушення її функції.
З боку центральної нервової системи: доброякісне підвищення внутрішньочерепного тиску (анорексія, блювання, головний біль, набряк зорового нерва), вестибулярні порушення (запаморочення або нестійкість). Ці симптоми є оборотними, вони зникають протягом декількох днів або тижнів після відміни препарату.
З боку сечовидільної системи: збільшення залишкового азоту сечовини (за рахунок антианаболічного ефекту).
З боку кістково-м'язової системи: доксициклін уповільнює остеогенез, підвищує крихкість кісток у плода, порушує нормальний розвиток зубів (необоротно змінює колір зубів, розвивається гіпоплазія емалі).

Протипоказання до препарату:

Виражені порушення функції печінки;
- Виражені порушення функції нирок;
- вагітність;
- період лактації (грудного вигодовування);
- Дитячий вік до 8 років;
- Гіперчутливість до антибіотиків групи тетрациклінів.

Застосування при вагітності та лактації.

Юнідокс Солютаб протипоказаний для застосування при вагітності.
Препарат протипоказаний до застосування під час лактації (грудного вигодовування). Доксициклін виділяється із грудним молоком.

Особливі вказівки щодо застосування Юнідокс солютаб.

Пацієнтам із порушеннями функції печінки Юнідокс Солютаб призначають лише у разі неможливості лікування іншими препаратами.
Існує можливість перехресної стійкості коїться з іншими антибіотиками групи тетрациклінів.
Тривале застосування препарату може викликати гіповітаміноз у зв'язку з розвитком дисбактеріозу (пригніченням росту бактерій, які продукують вітаміни групи В).

Передозування препаратом:

Симптоми: можливе посилення проявів побічних ефектів.
Лікування: промивання шлунка; за необхідності проводять симптоматичну терапію. Гемодіаліз та перитонеальний діаліз не ефективні.

Юнідокс солютаб з іншими препаратами.

При одночасному застосуванні з антибактеріальними препаратами антибактеріальної дії (пеніцилінами, цефалоспоринами) клінічна ефективність препарату знижується.
При одночасному прийомі з лікарськими засобами, що містять іони металів (антациди, солі заліза), знижується ефективність Юнідокс Солютаб, т.к. при цьому доксициклін перетворюється на неактивні хелати.
При одночасному застосуванні з естрогеновмісними пероральними контрацептивами доксициклін знижує надійність контрацепції та підвищує частоту розвитку кровотеч.
При застосуванні препарату Юнідокс Солютаб на фоні проведення антикоагулянтної терапії можливе значне зниження синтезу вітаміну К, тому може знадобитися корекція дози антикоагулянтів.
T1/2 доксицикліну може зменшуватися при одночасному призначенні індукторів печінкового метаболізму (похідних барбітурової кислоти, карбамазепіну, етанолу, фенітоїну). Застосування такої комбінації є небажаним.

Умови продажу.

Препарат відпускається за рецептом.

Терміни умови зберігання препарату Юнідокс солютаб.

Список Б. Препарат слід зберігати в сухому, захищеному від світла місці, недоступному для дітей, при температурі від 15° до 25°C. Термін придатності – 5 років.

Таблетований препарат Юнідокс Солютаб ® – це сучасний протимікробний засіб, ефективний при лікуванні багатьох інфекцій бактеріального походження. Виробляється в Нідерландах відомим фармацевтичним концерном "Астеллас ®". До списку показань входять запальні процеси різного характеру та локалізації.

Відзначається виражений терапевтичний ефект ліків при лікуванні хронічних стійких захворювань і, особливо, акне. Середня вартість у російських аптечних мережах складається близько 350 рублів.

Популярний лікарський засіб, що використовується в різних сферах медицини (урологія, гінекологія, отоларингологія, дерматовенерологія тощо), призначається також косметологами для усунення дефектів шкіри у вигляді висипу вугрів.

Препарат досить токсичний, тому має суворі обмеження застосування. Щоб уникнути деяких неприємних наслідків терапії, слід знати, що являють собою ці таблетки, як правильно приймати їх і запобігти появі побічних ефектів.

Фармакологічна група

Тетрациклінові антибіотики.

Юнідокс Солютаб ® – це антибіотик чи ні?

Основний діючий компонент ліки - , Який відноситься до класу напівсинтетичних антибіотиків-. Ця сполука, проникаючи всередину патогенного мікроорганізму, блокує синтез протеїнів і перешкоджає формуванню клітинної стінки. В результаті розвиток бактерії зупиняється, припиняється зростання та розмноження – тобто проявляється бактеріостатичний ефект. Тобто Юнідокс дійсно є антибіотиком.

До спектру антимікробної активності діючої речовини входять як грамнегативні, так і грампозитивні збудники інфекцій. Перешкоджає також доксициклін та розвитку запальних процесів, викликаних найпростішими. Найбільш чутливі до антибіотика такі:

• Аероби Streptococcus spp. (включаючи пневмококи), Staphylococcus spp. (пеніциліностійкі у тому числі), Listeria monocytogenes, Bacillus anthracis, Neisseria gonorrhoeae, Shigella spp., Klebsiella spp., а також сальмонели та кишкова паличка.
• Анаероби представлені Clostridium spp.
• Атипові збудники міко- та уреаплазмозу, рикетсіозу, хламідіозу, сифілісу.

Такі поширені патогенні мікроорганізми як протей, Bacteroides fragilis, Serratia spp. та псевдомонади до антибіотикотерапії тетрациклінами є стійкими.

Склад Юнідокс Солютаб ® та фармакокінетика

Основним компонентом диспергованих таблеток є антибіотик-тетрациклін Доксициклін у формі моногідрату, що містить молекулу води. Такий варіант хімічної будови, на відміну від аналогів з гідрохлоридом, запобігає подразненню слизової оболонки шлунка, оскільки адсорбується в кишечнику. Крім антибіотика, до складу ліків входять формоутворюючі та смакоароматичні інгредієнти: мікрокристалічна целюлоза, гіпромелоза, гіпоролоза, сахарин, безводний діоксид кремнію, моногідрат лактози та магнію стеарат.

Після прийому внутрішньо засвоюється швидко і практично повністю (біодоступність досягає показника 100%). Наявність їжі в шлунку на швидкість абсорбції мало впливає, проте молочні продукти, вступаючи в хімічну реакцію з доксицикліном, утворюють нерозчинні сполуки хелати, що знижує ефективність антибіотика. Розподіляється по всіх тканинах та органах, за винятком спинно-мозкової рідини. Проникає крізь плацентарний бар'єр до плода, частково екскретується у грудне молоко. Має здатність накопичуватися в дентині та кістках.

У печінці метаболізується в невеликих об'ємах, не надаючи серйозного навантаження на гепатоцити, внаслідок чого деякі вважають Юнідокс Солютаб ® і алкоголь можна поєднувати. Виводиться з організму через кишечник (до 40% від загальної кількості) у неактивних формах та нирками разом із сечею. Якщо пацієнт має ниркову недостатність, то збільшується екскреція через травний тракт, що не впливає на період напіввиведення. Останній триває близько 17 години при першому вживанні і збільшується до 23 при повторному.

Рецепт на антибіотик на латині

Rp: Unidox Solutab 0.1
D.t.d: N 10 in tab.
S: По 1 таблетці один раз на добу.

Форма випуску Юнідокс Солютаб ®

Компанія «Астеллас» випускає лікарський засіб у зручній формі розчинних (або диспергованих) таблеток. Вони невеликі, жовтого кольору, що варіюється від світлого до сірувато-жовтого. З одного боку є ризику, з іншого – маркування «173». Кожна таблетка, окрім допоміжних інгредієнтів, містить 100 мг антибіотика.

Фото упаковки таблеток Юнідокс Солютаб

Упаковані у фольгований блістер по 10 штук та картонну пачку. Дану лікарську форму можна приймати як ковтаючи цілком, так і попередньо розчиняючи в невеликій кількості води.

Від чого пігулки Юнідокс Солютаб ®?

Сфера застосування медпрепарату дійсно велика. З урахуванням можливих протипоказань та побічної дії, лікарі призначають його для лікування запалень, викликаних чутливою патогенною мікрофлорою. Використовується Юнідокс ® і для профілактики малярії у мандрівників (територіями, Plasmodium falciparum поширений і стійкий до традиційної терапії).

Терапевтичний ефект лікарського засобу успішно застосовується при бактеріальних ураженнях органів дихання (як верхніх, і нижніх відділів). Показаний Юнідокс Солютаб при ангіні, запаленнях приносових пазух, середнього вуха. Лікуються цим антибіотиком такі тяжкі захворювання, як Ку-лихоманка, різні форми тифу, чума, сибірка, сепсис, ендокардит, перитоніт, остеомієліт. Допомагає він також при запаленнях органів травлення, шкіри, підшкірної клітковини і як профілактика в післяопераційному періоді.

Особливе значення ліки мають у терапії урогенітальних інфекцій. Наприклад, при виявленому хламідіозі доксициклін та його аналоги є препаратами вибору та призначаються семиденним курсом. Крім того, показаннями до застосування є запальні процеси в сечостатевій сфері (від циститу до сальпінгооофориту та простатиту) та ЗПСШ. До останніх, крім хламідіозу, входять гонорея, екзотичні хвороби типу «привізної» венеричної лімфогранульоми та сифіліс (при непереносимості пеніцилінів).

Юнідокс Солютаб ® : протипоказання та показання до застосування

Широта спектра протимікробної активності визначає ефективність даних таблеток при антибіотикотерапії наступних патологій:

• Запалення (як у гострій, і у хронічній формі) – , .
• Бактеріальне ураження дихальної системи () та нижніх – , різні види, емпієма, легеневий абсцес.
• Запальні процеси в м'яких тканинах та шкірі (особливо при сильній).
• Урогенітальні інфекції, у тому числі . У перелік входять , запалення сечового міхура, та , та інші.
• Інфікування ШКТ збудниками дизентерії;
• Інші локалізовані та генералізовані інфекції: проктит, деякі види лихоманки, хвороба лайма, тиф, чума, сибірка, актиномікоз, сепсис, септичний ендокардит, остеомієліт тощо.
• Як профілактичний засіб застосовується після хірургічних втручань та перед нетривалими подорожами до регіонів, де спостерігаються спалахи.

Токсичність антибіотика та його здатність накопичуватися у кістковій тканині визначають список обмежень та протипоказань.

Не можна приймати Юнідокс під час лактації та вагітності, оскільки доксициклін утворює в скелеті нерозчинні сполуки з кальцієм.

З цієї причини ліки протипоказано до досягнення дитиною 8-річного віку. Не призначається особам з гіперчутливістю до антибактеріальних препаратів тетрациклінової групи, вираженими дисфункціями нирок і печінки, а також страждають на порфірію.

Юнідокс Солютаб ® : дозування та правила прийому

Приймається препарат внутрішньо, під час їжі. При цьому таблетку можна просто проковтнути, запиваючи або попередньо розчинити в невеликому обсязі чистої води. Найчастіше тривалість курсу антибіотикотерапії не перевищує 5-10 діб. Дорослим та дітям із середньотяжкими формами хвороб та вагою понад 50 кг рекомендується в перший день прийняти 200 мг антибіотика (можна у 2 прийоми), а в наступні – по 100 щодня.

Якщо маса тіла менше 50 кг, необхідну добову кількість ліків вираховується згідно з формулою «2 мг на кожний кілограм». Ускладнені інфекції потребують дворазового збільшення дози. Наведена схема антибіотикотерапії є стандартною, проте при деяких патологіях до неї вносяться зміни.

Юнідокс Солютаб ® при уреаплазмі та інших ІПСШ

Уреаплазмоз, хламідіоз, а також викликані Ureaplasma urealyticum ендоцервіцит та уретрит лікуються семиденним курсом антибіотика. Ліки приймаються разом із їжею, по 100 мг двічі на добу. За тією ж схемою рекомендується лікувати неускладнену гонорею та сифіліс. Але в останньому випадку препарат є резервним та приймається не менше 2 або 4 тижнів (первинна та вторинна стадії відповідно).

Як профілактика

З метою запобігання малярії мандрівникам рекомендується щодня, починаючи за два дні до від'їзду, приймати по 1 таблетці лікарського засобу. Робити це потрібно і під час подорожі і протягом місяця після нього. Щоб уникнути специфічної діареї, туристам слід пити препарат за аналогічною схемою, проте трохи більше 3 тижнів. Юнідокс Солютаб у гінекології профілактично використовується перед хірургічним абортом або вакуум-аспірацією: 1 таблетка за годину та 2 – після операції.

При лептоспірозі

Це тяжке інфекційне захворювання характеризується гострим гарячковим станом, ураженням печінки, кровоносної системи, тяжкими ускладненнями. Спалахи періодично реєструються у всіх регіонах (крім Арктики), тому при неблагополучній епідемічній ситуації рекомендується профілактичний прийом Юнідоксу (200 мг на тиждень). Лікування триває 7 діб, протягом яких щодня приймається 2 таблетки з 12-годинним інтервалом.

У дерматології

Юнідокс Солютаб ® допомагає від акне, причому практично не має аналогів ефективності. Лікуються навіть важкі форми, проте терапія досить тривала. Рекомендується щодня приймати по 100 мг препарату протягом півтора-трьох місяців. Спричинені бактерією S.pyogenes гнійні ураження шкіри слід лікувати за основною схемою щонайменше 10 діб.

Побічні дії Юнідокс Солютаб ® та передозування

На ослаблений інфекцією або тривалими курсами антибіотикотерапії організм ліки можуть негативно вплинути. Можливий розвиток наступних побічних ефектів:

• дисфагія, анорексія, запаморочення, запалення кишківника (у тому числі псевдомембранозний коліт);
• алергічні реакції у вигляді кропив'янки, ангіоневротичного набряку, анафілаксії, перикардиту, фотосенсибілізації;
• зниження кількості деяких формених елементів крові; гемолітична анемія; пошкодження гепатоцитів;
• внаслідок накопичення доксицикліну в кістковій тканині остеогенез уповільнюється, а у дітей емаль зубів темніє та стоншується;
• суперінфекція та зростання умовно-патогенної мікрофлори, що проявляється , вагінітами, .

Юнідокс Солютаб ® та алкоголь-сумісність

Існує помилкова думка, що можна поєднувати прийом цього препарату з вживанням спиртного, оскільки у печінці він практично не метаболізується. Крім того, їжа, яка є постійним супутником застіль, на абсорбцію ліків не впливає. Проте будь-які антибіотики та алкогольні напої – завжди антагоністи.

Юнідокс Солютаб ® та алкоголь вживати разом не можна.

Етанол сприяє прискоренню метаболізму доксицикліну, його виведенню з організму та, відповідно, зниження концентрації в крові. В результаті терапевтичний ефект зменшується, і хвороба може затягнутися або перейти в хронічну форму. Можливий також розвиток важкої терапії, що погано піддається, суперінфекції.

Закономірне й питання, через скільки днів можна пити алкоголь після закінчення курсу антибіотикотерапії. Оскільки період напіввиведення становить близько доби, зі спиртним слід почекати не менше 2 днів. Однак найкраще почекати не менше тижня, щоб печінка змогла відновитися та належним чином виконувати свої функції.

Вагітність та годування груддю

Препарати тетрациклінового ряду категорично протипоказані жінкам, які виношують дитину та годують груддю. Зазначені препарати мають значну тератогенну та мутагенну дію на плід і тому не призначаються даної категорії хворих.

При необхідності призначення доксицикліну під час лактації грудне вигодовування припиняють.