Презентація гормонів щитовидної залози. Щитовидна залоза (glandula thyroidea) заліза внутрішньої секреції, що синтезує ряд гормонів, необхідних для підтримки гомеостазу

Слайд 2

Макроанатомія щитовидної залози

  • Слайд 3

    шиї фасції. Кровопостачання щитовидної залози.

  • Слайд 4

    Гормони, які синтезуються тиреоцитами.

    1) гормони – тетрайодтиронін (тироксин, Т4); трийодтиронін (Т3), реверсивний трийодтиронін (р-Т3), дийодтирозин (ДІТ) та монойодтирозин (МІТ); 2) білкові сполуки – тиреоглобуліни. Попередником Т3 та т4 є амінокислота L-тирозин.

    Слайд 5

    Хімічна структура тиреоїдних гормонів

    Слайд 6

    Функція йодовмісних гормонів:

    1.Активують процеси вироблення енергії, прискорюють катаболізм білків, жирів та вуглеводів (зростає основний обмін та споживання О2, стимулюється синтез білків та активність Na*, К*, АТФази) 2. Підсилюють глікогеноліз (підвищується рівень цукру крові) 3.Посилюють дію катехоламінів (збільшується ЧСС та серцевий викид, з'являється нервозність, дратівливість, м'язовий треморі виникає гіпотрофія м'язів)

    Слайд 7

    Механізм регуляції синтезу гормонів щитовидної залози

  • Слайд 8

    Основні симптоми, що характеризують гіпофункцію щитовидної залози.

    Апатія та сонливість Зниження пам'яті Зябкість та погана переносимість холоду Підвищення маси тіла при зниженому апетиті Болі в м'язах Набряки обличчя та кінцівок Випадання волосся, ламкість нігтів

    Слайд 9

    Основні симптоми, що характеризують гіперфункцію щитовидної залози.

    Плаксивість і дратівливість Почуття жару та погана переносимість спеки Зниження маси тіла при підвищеному апетиті Пітливість, серцебиття, проноси. Тахікардія, тремор, очні симтоми та зоб.

    Слайд 10

    Діагностики захворювань щитовидної залози

    Огляд та пальпація

    Слайд 11

    Радіоізотопне сканування (сцинтиграфія щитовидної залози)(йод-131, переважно йод-123 та технецій-99)

    Слайд 12

    Радіоізотопне дослідження щитовидної залози

  • Слайд 13

    Ультразвукове дослідження(розмір, обсяг часток, ехоструктура)Рентген-дослідження – м'якоткана рентігнографія та КТ шийного відділутрахеї. (Зміщення, звуження трахеї та стравоходу, загрудинний зоб) Біопсія щитовидної залози (тонкоголкова, трепан-біопсія) під контролем УЗД.

    Слайд 14

    УЗД щитовидної залози

  • Слайд 15

    Дослідження функціональної активності ЩЗ

    Основні маркери: загальний та вільний тироксин (Т4) загальний та вільний трийодтиронін (Т3) тиреотропний гормон гіпофіза (ТТГ) При латентно протікаючих захворюваннях спеціальні функці. проби (стимулююча проба з тироліберином, проба придушення з використанням трийодтироніну) Досягнення останніх років - більш чутливі неізотопні технології гормонального імуноаналізу (системи "Амерляйт", "Дельфія")

    Слайд 16

    Класифікація

    I. Природжені аномалії: а)аплазія та гіпоплазія (з гіпотиреозом або міксидемою); б) ектопія тканини залози (абберантні форми зоба); в) незарощення язично-щитовидної протоки (серединні кісти та нориці шиї) Ендемічний зоб: а) 0, I, II ст. збільшення залози б)за формою: дифузний, вузловий, змішаний в)по функціональним проявам: еутиреоїдний, гіпертиреоїдний, гіпотиреоїдний III. Спорадичний зоб з поділом за тими ж параметрами, що й ендемічний

    Слайд 18

    Зоб

    Зобом прийнято називати збільшення щитовидної залози за рахунок розростання її тканини, не пов'язаного із запаленням, крововиливом або злоякісним зростанням.

    Слайд 19

    Класифікація збільшення ЩЗ

    ВООЗ (1992 р) Про ст. - Зоба немає І ст. - розміри більші за дистальну фалангу великого пальця, зоб пальпується, але не видно ІІ ст. - зоб пальпується та видно УЗД: обсяг щитовидної залози у жінок більше 18 мл, а у чоловіків більше 25 мл - діагностується зоб

    Слайд 20

    Ендемічний зоб

    За даними ВООЗ - близько 1 млрд. проживає в ендемічній місцевості Близько 7% населення земної кулі страждає на ендемічний зоб Ендемічні місцевості в Росії: Центральна частина, Урал, Північний Кавказ, Сибір, далекий Схід

    Слайд 21

    Етіологія та патогенез

    Основна причина - дефіцит йоду Споживання менше 150-300 мкг на добу призводить до зниження вироблення тиреоїдних гормонів Принцип зворотного зв'язку викликає підвищення секреції ТТГ Стимулюється проліферація тиреоїдного епітелію (для забезпечення необхідного рівня секреції тиреоїдних гормонів

    Слайд 22

    МорфологіяТри форми ендемічного зобу: дифузна, вузлова (аденоматозна) та змішанаГістологітчесько - дифузний мікро- або макрофолікулярний зоб Колоїдний Васкулярний

    Слайд 23

    Клініка

    Визначається: Функціональним станом щитовидної залози Величиною зоба Локалізацією (Немає кореляції між величиною зоба та ступенем функціональних змін)

    Слайд 24

    При значному дефіциті йоду з'являється гіпотиреоз (захворювання розвивається поступово)

    Скарги: млявість, сонливість, апатія, повільність, мерзлякуватість, ослаблення пам'яті, запори При огляді: «Одутлуватість» обличчя з бідною мімікою Набряки на тілі та кінцівках Брадикардія, зниження артеріального тиску Пригнічення факторів неспецифічного захисту (Гіпотиреоз у ранньому дитячому віціможе призвести до зниження розумового розвитку аж до кретинізму)

    Слайд 25

    Діагностика

    При первинному гіпотиреозі рівень ТТГ підвищений Вміст Т3 і Т4 знижений Проба з тироліберином позитивна.

    Слайд 26

    Лікування

    Методи лікування залежать від величини, морфологічних змінта функціонального стану ЩЗ Дифузний зоб – консервативне лікування(тиреоїдин, трийодтиронін) Оперативне лікування: Вузловий та змішаний зоб (велика величина, порушення функції сусідніх органів) – гемітиреоїдектомія Багатовузловий або змішаний зоб - субтотальна резекція щитовидної залози

    Слайд 27

    Спорадичний зоб

    Етіологія остаточно не встановлена ​​(поділ спорадич.і ендемич. умовно) Передбачається: 1.Ряд генетичних факторів призводить до дефіциту ТГ 2. Сприяє їжа багата струмогенами-тіоціонатами (капуста, ріпа, соя та ін) - зменшується вміст йоду та синтез ТГ Недолік ТГ включає той самий механізм розвитку гіперплазії ЩЗ, що і при ендемічному зобі

    Слайд 28

    Діагностика

    Збільшена ЩЗ (наявність вузла) Пальпаторні дані Пункція при вузловому зобі Додатково Функціональний стан (Т3, Т4, ТТГ) Якщо при п/п не вдається виявити місцезнаходження ЩЗ у типовому місці або відзначається її незвичайне зростання – УЗД, КТ, ізотопне дослідження

    Слайд 29

    Лікування

    Принципи лікування спорадичного зоба не відрізняються від принципів лікування ендемічного зоба. Максимально зберігається незмінена тканина щитовидної залози.

    Слайд 30

    Синдром тиреотоксикозу

    Терміном тиреотоксикоз позначають стійку гіперфункцію щитовидної залози, пов'язану з гіперпродукцією тиреоїдних гормонів (Т4 та Т3) та ендогенною інтоксикацією Причини тиреотоксикозу 1. Дифузний токсичний зоб, як один з проявів хвороби Греєвса (Базедовий зоб) (1835 - хвороба описана Греєвсом; 1821 - Пері; 1840 - Карл Базедов) 2. Токсична аденома щитовидної залози - хвороба Плюммера. 3. Багатовузлуватий токсичний зоб (Хвороба Греєвса) – багатосистемне, аутоімунне захворювання, що протікає за типом гіперчутливості уповільненого типу.

    Слайд 31

    Дифузний токсичний зоб

    Зустрічається повсюдно Вражає переважно жінок (співвідношення жінок і чоловіків 10:1) Вік від 20 до 50 років Аутоімунне захворювання (виникає у осіб з вродженим дефектом імунноконтролю – особливого рецесивного гена, що успадковується) В основі захворювання - дефект Т-супресорів, Причини: інфекція важкий емоційний стрес

    Слайд 32

    Т-хелпери стимулюють В-клітини, виробляються тиреостимулюючі антитіла (TSaB) При надлишку кортизолу порушується контроль Т-супресорів

    TSaB "сідають" на рецептори, заліза стає підконтрольною антитілам Стимулюється зростання залози Виробляється більше Т3 і Т4

    Слайд 33

    клініка.

    клінічна картинадифузного токсичного зоба різноманітна Визначається тяжкістю тиреотоксикозу Класична Базедова тріада: екзофтальм, тахікардія, зоб

    Слайд 34

    Ступені тяжкості тиреотоксикозу

    Легка форма: помірне схуднення (на 10-15% від м.т.) Нервова збудливість Пульс не більше 100 уд.в 1хв без порушення ритму та функції інших органів та систем Основний обмін не перевищує + 30%

    Слайд 35

    Тиреотоксикоз середньої тяжкості

    Схуднення більш значне Підвищена нервова збудливість (легка дратівливість, плаксивість) Тахікардія до 100-120 уд.в 1 хв Короткочасні порушення ритму Підвищений систолічний АТ, Нк I %. Істотне зниження працездатності

    Слайд 36

    Тяжка (вісцеропатична) форма тиреотоксикозу

    Різка підвищена нервова збудливість. Значна втрата маси тіла аж до кахексії Тахікардія більше 120 уд. 1 хв, миготлива аритмія Серцева недостатність, Нк-ІІ-ІІІ Основний обмін перевищено до + 60 %. Маніфестують зміни у серцево-судинній та нервовій системах Повна втрата працездатності

    Слайд 37

    Основні клінічні прояви тиреотоксикозу

    Скарга на: почуття жару (утворюється багато теплової енергії) Потливість, шкіра гаряча, волога Почуття внутрішнього тремтіння, тремтіння рук (характерний дрібний тремор витягнутих рук, повік при закритих очах)

    Слайд 38

    Зміни серцево-судинної системи:

    Тахікардія Збільшення систолічного та зниження діастолічного АТ Гіпертрофія лівого шлуночка Миготлива аритмія Очні симптоми: екзофтальм, с-м Штельвага, Дальрімпля, Крауса, Грефе, Кохера, Мебіуса (ураження ретробольбубарної клітковини)

    Слайд 39

    Критерії діагностики «дифузного токсичного зоба»:

    1.Високий рівень тиреоїдних гормонів та нормальний або знижений вміст тиреотропіну в крові 2.Наявність тиреостимулюючих антитіл та антитіл до тиреоглобуліну та мікросомальної фракції щитовидної залози в крові 3. Дифузне збільшеннящитовидної залози, що визначається при пальпації 4.Збільшення об'єму та дифузне зниження ехогенності тканини щитовидної залози при УЗД

    Слайд 40

    Лікування ( консервативна терапіяє підготовкою до оперативному втручанню)

    Емоційний та фізичний спокій Тиреостатичні препарати: а) похідні метилмазолу (мерказоліл, метатилін, метилмазол) б) похідні тиурацилу (пропілтіурацил) Радіоактивний йод (I131) після 35-40 років Неорганічний йод (розчин Люголя) Бета-адр

    Слайд 41

    Показання до оперативного лікування

    1.Безуспішність консервативного лікування 2. Зоб великих розмірів, що порушує функцію сусідніх органів 3. Молодий вік хворих 4. Непереносимість антитиреоїдних препаратів 5. Загрудні форми токсичного зоба 6. Токсична аденома (вузловий токсичний зоб)

    Слайд 42

    Хірургічне лікування тиреотоксичного зоба

    Кількість тканин ЩЗ, що залишається після резекції д.б. індивідуальним З видаленням більшої частини гіперфункціонуючих фолікулярних клітин зменшується маса антигену Маса тиреоїдного залишку коливається від 3-4 до 7-8 г Чим важче тиреотоксикоз, тим більше тканини залози видаляється

    Слайд 43

    Операція вибору – субтотальна субфасціальна струмектомія по Миколаєву

    Слайд 44

    Ускладнення

    Рідкісні: асфіксія при трахеомаляції; повітряну емболію; пневмоторакс; інфекційні ускладнення Типові: ушкодження гортанних нервів; зворотний нерв(парез голосової зв'язки, порушення фонації та дихання) Гіпопаратиреоз Кровотеча Тиреотоксічний криз

    Переглянути всі слайди

    Гормони щитовидної залози – біологічно високо активні речовини, що утворюються в щитовидній залозі та гіпофізі, що регулюють процеси обміну жирів, білків та вуглеводів, функцію серцево-судинної системиі шлунково-кишковий тракт, психічну та статеву діяльність.


    Підвищення або зниження вироблення трийодтироніну, тироксину та тиреотропного гормону означає порушення функції щитовидної залози. Гіпертиреоз (тиреотоксикоз) – стан, пов'язаний із підвищенням продукції гормонів щитовидної залози; Гіпотиреоз – стан, пов'язаний із зниженням продукції гормонів щитовидної залози.


    Показання для призначення аналізу на гормони щитовидної залози; виявлення гіпотиреозу та гіпертиреозу; контрольне дослідження при гіпотиреозі, дифузному токсичному зобі; затримка розумового та статевого розвитку у дітей; зоб; серцеві аритмії; алопеція (облисіння); безпліддя; аменорея (відсутність менструації); імпотенція та зниження лібідо.


    ТТГ (тиреотропний гормон, тиротропін) – гормон гіпофіза, що стимулює утворення та секрецію гормонів щитовидної залози (Т3, Т4). При нормальної функціїгіпофіза його концентрація знижується при підвищенні та підвищується при зниженні функції щитовидної залози. Т3 вільний (трійодтиронін вільний) - гормон щитовидної залози, який стимулює обмін та поглинання кисню тканинами. Т4 вільний (тироксин вільний) – гормон щитовидної залози, що стимулює синтез білків.


    Підготовка до дослідження. За місяць до дослідження необхідно виключити прийом гормонів щитовидної залози, якщо немає спеціальних вказівок лікаря-ендокринолога. За 2-3 дні відмовитися від прийому препаратів, що містять йод. Напередодні дослідження необхідно виключити фізичні навантаження (спортивні тренування), стреси, прийом алкоголю (невелике вживання пива спотворює результат) та куріння. Взяття крові має проводитися до проведення досліджень із використанням рентгеноконтрастних засобів. Кров береться натще. Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати у стані спокою близько 30 хвилин.




    Оцінювати функцію щитовидної залози необхідно всім жінкам (скринінг), які звертаються з приводу порушень менструального циклу, безпліддя та невиношування вагітності Найбільш інформативним є визначення концентрації в сироватці крові ТТГ і вільних Т4 і Тз. Щитоподібна залоза відіграє важливу роль у фізіології репродукції. Захворювання шитовидної залози можуть викликати порушення менструального циклу, призводити до зниження фертильності, невиношування вагітності та патології розвитку плода. Детальна оцінка функції щитовидної залози має стати обов'язковим елементом алгоритму діагностики репродуктивних розладів. Корекцію порушень репродуктивної функції у жінок із виявленою патологією щитовидної залози слід розпочинати з лікування основного захворювання. Це дозволить підвищити ефективність відновлення репродуктивної функції та скоротити терміни обстеження та лікування.

    Опис презентації з окремих слайдів:

    1 слайд

    Опис слайду:

    Тироксин Функції: Тироксин впливає всі тканини організму, йому немає специфічних клітин-мішеней. Цей гормон здатний проникати через мембрану та з'єднуватися з рецепторами у кожній клітині організму. Основною функцією тироксину є активація процесів метаболізму, яка здійснюється через стимуляцію синтезу РНК і відповідних білків. оболонку матки у жінок. Підсилює окислювальні процеси у клітинах всього організму, зокрема і клітинах мозку. Тироксин важливий для належного розвитку та диференціювання всіх клітин людського тілатакож може стимулювати метаболізм вітамінів.

    2 слайд

    Опис слайду:

    Трийодтиронін Функції: Синтезується як метаболіт тирозину. Під дією особливої ​​пероксидази іони I-у щитовидній залозі прикріплюються до залишків тирозину у високомолекулярному білку тиреоглобуліну. Від 1/5 до 1/3 загальної кількості тиреоїдних гормонів, що виробляються щитовидною залозою, надходить у кров відразу у формі трийодтироніну. Інші 2/3-4/5 надходять у кров у формі біологічно малоактивного тироксину, що є фактично прогормоном. Але в периферичних тканинах тироксин за допомогою металоферменту селен-залежної монодейодинази піддається дейодування та конвертується в трийодтиронін.

    3 слайд

    Опис слайду:

    Кальцитонін (тиреокальцитонін) Функції: Тиреокальцитонін бере участь у регуляції фосфорно-кальцієвого обміну в організмі, а також баланс активності остеокластів та остеобластів, функціональний антагоніст паратгормону. Тиреокальцитонін знижує вміст кальцію та фосфату (антагоніст паратгормону) у плазмі крові за рахунок посилення захоплення кальцію та фосфату остеобластами. Він також стимулює розмноження та функціональну активність остеобластів. Одночасно тиреокальцитонін гальмує розмноження та функціональну активність остеокластів та процеси резорбції кістки.

    4 слайд

    «Ендокринна система» - Коркова речовина включає: клубочкову пучкову та сітчасту зони. У нейрогіпофізі відбувається депонування окситоцину та антидіуретичного гормону(Вазопресин). Лімфо-епітеліальний орган, розташований у грудній порожнині над серцем. Гіпофіз. Чоловічі. Основні групи гормонів. Надниркові залози. Епіфіз. Гіпоталамус.

    «Залізи внутрішньої секреції та гормони» - Залізи внутрішньої секреціїта гормони. Нейрогормони. Заліза. Внутрішньосекреторні функції надниркових залоз. Значення діяльності гіпофізу. Гуморальне регулювання. Значення діяльності щитовидної залози. Внутрішньосекреторні функції підшлункової залози. Опорний конспект на тему уроку. Регулювання функцій організму.

    «Гуморальна регуляція» – 5. Якими властивостями наділені гормони? «Гормон активних дій». Цілі: Роль гормонів в обмінних процесах. 1. Що таке гуморальне регулювання? 3. Залози внутрішньої секреції. 2. Чим представлений ендокринний апарат? 6. Чому часто використовують поняття нервово-гуморальна регуляція? "Гормон росту".

    "Гормони мозку" - Гормони епіфіза. Гіпофіз. Нейрогормони гіпоталамуса. Знайомство з центральними органами ендокринної системи. Гормони нейрогіпофіза. Гіпоталамус. Дія мелатоніну. Гармонія діяльності епіфіза, гіпофіза та гіпоталамуса. Епіфіз. Функції епіфізу. Секреторна активність мелатоніну. Акромегалія. Сонячна хвороба.

    "Залізи внутрішньої секреції" - Інсулін Адреналін Тироксин Норадреналін Вазопресин Естрадіол Тестостерон Ендорфін. Тест. Залози зовнішньої секреції. Гіпофіз. Регулювання функцій гіпофіза. Гормони, що виділяються залозами нашого організму. ЕНДОКРИННА СИСТЕМА. Концепція ендокринної системи. Заліза внутрішньої секреції. Творче завдання. План уроку.

    «Ендокринна система людини» - Заліза. Розростання тканин. Ферменти. Функції гормонів. Гормони. Гіпоталамо-гіпофізарна система. Взаємозв'язок між нервовою та ендокринною системою. Паращитовидна залоза. Статеві залози. Гіпофіз. Будова та функції ендокринної системи. Заліза змішаної секреції. Залози зовнішньої секреції. Виділення секрету.

    Щоб скористатися попереднім переглядом презентацій, створіть собі обліковий запис Google і увійдіть до нього: https://accounts.google.com


    Підписи до слайдів:

    Невеликий орган з великим значенням Щитовидна залоза є найбільшою залозою внутрішньої секреції, її нормальна маса у дорослого досягає 18-25 грам. Вона складається з двох часток, з'єднаних вузьким перешийком, має форму метелика і розташована в передньо-нижній частині шиї, спереду та з боків від трахеї. За хвилину через щитовидну залозу протікає 300 мл крові, що значно більше, ніж отримує на таку ж масу тканини будь-який інший орган, включаючи серце та нирки.

    Гормони щитовидної залози регулюють швидкість біохімічних реакцій, психо-емоційний стан, теплопродукцію в тілі людини, адаптують метаболічні процеси до потреб організму, які постійно змінюються в залежності від температури навколишнього середовища, фізичної активності, характер емоцій.

    Захворювання щитовидної залози Через надмірну секрецію тироксину виникає «токсичний зоб», заліза збільшується в обсязі і набуває вигляду пухлини в передній частині шиї і продукує гормони, в кількості, що перевищує потреби організму. Люди з базедовою хворобою сильно худнуть, дратівливі, запальні. У них неприродно витріщені очі, тому в житті можуть бути перетворення з людини на відьму, описані в казках.

    підвищена емоційність, дратівливість, погане самопочуттяпри спекотній погоді, підвищена пітливість, серцебиття навіть при невеликій фізичного навантаженняі повному спокої, незважаючи на хороший апетит, втрата у вазі від 2-3 до 10-15 і більше кілограм, тремор пальців рук (тремтіння), що особливо чітко проявляється при спробі точних рухів, почерк стає більш розгонистим, нерівним. Гіпертиреоз – збільшення функції щитовидної залози

    Гіпотиреоз - з зниженням функції щитовидної залози (мікседема) слабкість, підвищена стомлюваність, порушення пам'яті, мерзлякуватість, набряклістю повік після сну, збільшенням ваги навіть при зниженому апетиті, запори, сухість шкіри, ламкість нігтів, втрата інтересу до навколишнього, діяльність серця також сповільнюється, пульс стає рідкісним, при значному дефіциті гормонів верхні повіки опускаються, зменшуючи щілину ока.

    Кретинізм Затримка фізичного та психічного розвитку. Недостатність функції чи відсутність щитовидної залози може бути вродженими. Кретинізм може розвиватися і в процесі зростання дитини внаслідок нестачі йоду або гормону щитовидної залози.

    Причини кретинізму – брак йоду в організмі; шлюби між найближчими родичами Симптоми: низький зріст. товста, велика, мова. плоский ніс. розумова відсталість, ідіотія.

    постійний помірний дефіцит йоду у продуктах харчування; посилення шкідливого впливудовкілля; різні екологічні та соціальні катастрофи, а також їх наслідки; тривала психо-емоційна напруга. Причини широкого поширення захворювань щитовидної залози

    Профілактика захворювань щитовидної залози: Їж правильно - і ліки непотрібні. Співаєш рибки – будуть ноги стрибки. Морква додає кров. Обід без овочів – свято без музики.

    Щитовидна залоза потребує вітамінів. лимони, яблука, сир, темний хліб, грецькі горіхи. щодня море продукти: морська капуста – 220 000 мкгр. йоду на 100 гр., Печінка тріски – 800 мкгр., Мінтай – 150 мкгр.

    Приймайте йодомарин. Додайте у ванну мінеральну сіль Мертвого моря. Менше нервуйте, уникайте хвилювань і стресових ситуацій. Відпочивайте влітку біля моря. Займайтеся активними видами спорту.