Пневмонія середньої тяжкості лікування. Причини крупозної пневмонії, її симптоми та основні методи терапії

Пневмонія – це переважно інфекційне захворювання легеневої тканини. Коли у людини виникає це захворювання, його альвеоли в легенях наповнюються мікроорганізмами, рідиною, через що порушується нормальна дихальна функція.

Діагноз пневмонії ґрунтується на симптомах гострої інфекціїдихальних шляхів та наявності затемнення при рентгенологічному дослідженні органів грудної порожнини, яке не пов'язане з якоюсь іншою причиною (наприклад, кардіогенний набряк легень).

Це захворювання було описано ще Гіппократом у IV столітті до зв. е. Також він описав проведення хірургічного дренування при емпіємі плеври.

Маймоніді (1138-1204 рр.) описав симптоми пневмонії. Цей опис був дуже схожий на ті, які зараз дають у сучасних підручниках.

1761 року Ауенбруггер обґрунтував методику аускультації легень.

В 1875 Едвін Клебс вперше виявив бактерії в дихальних шляхах пацієнта, який помер від пневмонії.

У роботах Карла Фріндлендера (1882 р.) та Альберта Френкеля (1884 р.) було ідентифіковано дві основні бактеріальні причини пневмонії – Streptococcus pneumoniae та Klebsiella pneumoniae.

Статистика показує, що між 1900 та 1937 роками пневмонія була однією з основних причин смертності, конкурую тільки з туберкульозом. До 1900 точних даних немає, проте можна припустити, що це захворювання завжди було однією з провідних причин смерті від початку існування людства.

Революцію в лікуванні пневмонії зробив пеніцилін, який у 1928 році з цвілі виділив А. Флемінг. Щоправда, використати цей антибіотик почали лише 1943 року.

Завдяки розвитку медицини, використанню кисневої терапії та пеніциліну, з цього часу почалося поступове зниженнясмертність від пневмонії.

Причин розвитку пневмонії

• бактерії (Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenza та Mycoplasma pneumonia);
• віруси (риновіруси, коронавіруси, грип);
• грибки (частіше у хворих із ослабленим імунітетом);

Симптоми пневмонії

Хворого за наявності запалення легень можуть турбувати підвищення температури тіла, озноб, пітливість, біль у грудній клітці, кашель, відкашлювання мокротиння, задишка. У пацієнтів похилого віку всі симптоми пневмонії найчастіше менш виражені, рідше спостерігається лихоманка.

При огляді лікар може виявити тахіпное (часте дихання), тахікардія (часте серцебиття), вологі хрипи при аускультації легень, ослаблення дихальних шумів, притуплення перкуторного звуку.

Діагностичні критерії, що вказують на наявність пневмонії у пацієнта:

1. симптоми гострого інфікування нижніх дихальних шляхів – кашель у комбінації з однією з наступних ознак: задишка, плевральний біль, мокротиння іржавого кольору;
2. локальні симптоми при об'єктивному обстеженні грудної клітки (вологі хрипи, притуплення перкуторного звуку, ослаблення дихальних шумів), яких раніше не було;
3. один із загальних симптомів інтоксикації – пітливість, озноб, буваль у м'язах, температура тіла ≥38°С;
4. немає іншого пояснення виявленої симптоматики.

Діагностика

Пацієнту з підозрою на пневмонію проводять:

1. рентгенографію органів грудної клітки – виявляє затемнення тканини легені;
2. загальний аналіз крові – виявляють підвищену концентрацію лейкоцитів, прискорену ШОЕ, при супутній вираженій інтоксикації – анемію;
3. біохімічний аналіз крові (креатинін, сечовина, електроліти, білірубін, АСТ, АЛТ) – для оцінки тяжкості захворювання;
4. С-реактивний білок та прокальцитонін;
5. оцінка вмісту кисню в крові (пульсоксиметрія та аналіз газів крові)
6. посів мокротиння для визначення збудника пневмонії та його чутливості до антибіотиків; у тяжких випадках хвороби проводять також посів крові;

Залежно від ситуації можуть також знадобитися:

1. серологічні дослідження крові за підозри на вірусну пневмонію;
2. бронхоскопія;
3. спірографія;
4. торакоцентез та аналіз плевральної рідини.

Класифікація

У сучасній медицині до класифікації захворювань намагаються підходити, ґрунтуючись на проведенні лікування хворому. Так само і у разі пневмонії – для її лікування має значення етіологічний фактор (яка саме бактерія чи вірус викликав захворювання) та тяжкість захворювання. Тому виділяють такі пневмонії:

Важливе значення для лікування має розподіл пневмонії за її тяжкістю. Це роблять з урахуванням наступних прогностичних критеріїв:

• сплутаність свідомості;
• частота дихання більше 30/хв;
• систолічний АТ<90 мм рт.ст., диастолическое <60мм рт.ст.;
• вік старше 65 років.

Якщо пацієнт не має жодного цього фактора – це легка пневмонія і лікування можна проводити в амбулаторних умовах. Якщо у пацієнта є 1 або 2 ці фактори – це пневмонія середньої тяжкості, і вже потрібно розглянути необхідність стаціонарного лікування. За наявності 3 або 4 факторів – запалення легенів вважається важким та необхідна термінова госпіталізація.

Є й інші, складніші шкали з метою оцінки тяжкості пневмонії. Прикладом такої є шкала SMART-COP, за допомогою якої визначають тяжкість пневмонії у госпіталізованих хворих:

При оцінці за цією шкалою в 1-2 бали – лікування проводять у терапевтичному стаціонарі, у ≥3 балах – у відділенні інтенсивної терапії.

за етіологічний факторрозрізняють:

• бактеріальні;
• вірусні;
• грибкові;
• пневмонії, спричинені найпростішими;
• пневмонії, спричинені гельмінтами;
• змішані (бактеріально-вірусні).

Ускладнення

Легкові:

• плевральний випіт;
• емпієма плеври;
• абсцес легень;
• гостра дихальна недостатність;
• гострий респіраторний дистрес-синдром.

Позалегеневі:

• гостре легеневе серце;
• сепсис та септичний шок;
• синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові.

Лікування пневмонії

Хворим радять відмовитися від куріння, більше відпочивати та пити багато рідини.

Антибактеріальна терапія

Антибактеріальні засоби – це основа для лікування запалення легень. Призначення антибіотиків ґрунтується на вигляді пневмонії (позашпитальна, госпітальна) та її тяжкості.

При легкій позашпитальній пневмонії лікування проводять амбулаторно, перорально призначають амоксицилін або антибіотик групи макролідів (азитроміцин).

При пневмонії середньої тяжкості лікування проводять в умовах стаціонару, призначають:

• перорально комбінацію амоксициліну та макроліду (азитроміцин) або фторхінолон (моксифлоксацин);
• внутрішньовенно ампіцилін та макролід (азитроміцин) або цефалоспорин (цефуроксим, цефтріаксон) та макролід.

При тяжкій пневмонії призначають:

• в/в амоксицилін з клавулановою кислотою та макролід;
• внутрішньовенно цефалоспорин (цефуроксим, цефотаксим, цефтріаксон) та макролід.
• в/в фторхінолон (гатифлоксацин, моксифлоксацин)

Ці схеми лікування призначають до результатів посіву мокротиння з визначенням збудника пневмонії та його чутливості до антибіотиків – так звана емпірична антибактеріальна терапія. Після отримання цих результатів переходять для проведення антибіотикотерапії залежно від етіологічного фактора.

Патогенетичне та симптоматичне лікування

Хворим із ознаками інтоксикації організму проводять інфузійну терапію.

Для зниження температури тіла використовують нестероїдні протизапальні засоби.

Традиційно пацієнтам з пневмонією призначають відхаркувальні та муколітичні препарати (мукалтин, лазолван, ацетилцистеїн), бронхолітики (за допомогою небулайзерів – вентолін, сальбутамол), імуностимулятори, вітаміни, антигістамінні засоби.

Шановні відвідувачі сайту Фармамір. Стаття не є медичною порадою і не може бути заміною консультації з лікарем.

Пневмонія – це недуга запального характеру, у якому патологічний процес зачіпає тканини легких.

Залежно від першопричини (типу збудника) пневмонію можна класифікувати на:

• вірусну;
• вірусно-бактеріальну;
• бактеріальну;
• грибкову.

Крім виду недуги , стадії пневмонії, а також ступеня тяжкості при пневмонії можуть бути різними, що визначає таку тактику лікування хворого.

Найбільш поширена форма недуги – типова гостра пневмонія. Як правило, із загальної кількості хворих на цю форму запалення, понад 10% хворих проходять лікування в умовах стаціонару.

Якщо говорити про «вік захворювання», то найчастіше недуга діагностується у людей похилого віку. Кількість таких пацієнтів становить понад 50%. Крім цього, у групі підвищеного ризику є діти до 3-х років.

Класифікація легеневих запалень

Сьогодні медикам все частіше доводиться діагностувати різні стадії пневмонії у дорослих та дітей. Така поширеність захворювання пов'язана з тим, що існує дуже багато відомих і не відомих збудників, які призводять до запального процесу у легеневих тканинах.

За умовами можливого інфікування класифікація пневмонії виглядає так:

Така пневмонія зустрічається частіше за інші форми, тому що дуже часто є причиною недолікованої застуди, або трапляється на тлі респіраторної інфекції.

Такий вид запалення вдається визначити тоді, коли пацієнт перебуває у лікарняному закладі, але причина його госпіталізації інша. При цьому у хворого мають спостерігатися характерні симптомизапалення легенів пізніше, як до закінчення 48 годин із моменту надходження у відділення стаціонару. Якщо ж симптоматика виявилася вже через 48 годин, пневмонія розцінюватиметься як позалікарняна.

Така форма трапляється тоді, коли вміст зі шлунка чи слина (з вмістом ротової мікрофлори) пацієнта проникає у легкі. Дуже часто така картина спостерігається під час блювання. Група ризику – це хворі, прикуті до ліжка, а також пацієнти на штучної вентиляціїлегень та алкоголіки.

• Пневмонія на фоні імунодефіциту

Ця форма діагностується у пацієнтів із низьким імунітетом. Це може бути викликано як специфічним курсом терапії при онкології, так і у хворих з ВІЛ та іншими вродженими патологіями, які вимагають лікування сильнодіючими препаратами.

Згідно з клініко-морфологічною картиною, запалення легень можна розділити на:

• паренхіматозна пневмонія;
• інстерстиційна.

Ступені тяжкості

За вираженістю клінічної картини, ступеня тяжкості при пневмонії поділено на 3 групи:

• Легкий ступінь пневмонії

При такому ступені тяжкості пневмонії діагностується слабка симптоматика, що супроводжується підвищенням температури тіла, не більше ніж до 38 про С. У такому стані частота дихання хворого становить 25 рухів, свідомість ясна, показники артеріального тискув межах норми.

• Пневмонія середнього ступеня важкості

Таку стадію запалення можна констатувати за помірної інтоксикації. Температура тіла хворого може перевищувати 38 про З, частота дихання збільшується до 30 рухів, пульс частішає до 100 ударів на хвилину. У такому стані хворий починає активно потіти, знижуються показники артеріального тиску, збільшується вміст лейкоцитів у загальному аналізі крові зі зсувом формули вліво.

Тяжка стадія запалення легенів характеризується явно вираженою інтоксикацією організму. Температурні показники перевищують 39 про, частота дихання більше 30 рухів, пульс перевищує 100 ударів. Такий стан хворого доповнюється помутненою свідомістю, маренням, суттєвим зниженням артеріального тиску. Крім цього, може проявитися дихальна недостатність, лейкоцитоз.

Як ми вже зазначили, пневмонія має 3 стадії захворювання:

• пневмонія 1 ступеня;
• пневмонія 2 ступеня;
• пневмонія 3 ступеня.

Незважаючи на те, що для кожного ступеня є свої характерні ознаки, сьогодні прийнято виділяти лише 2 ступеня тяжкості запального процесу, А саме: важку та неважку. Щоб чіткіше виявити тяжкість запалення, розроблена спеціальна оцінна шкала: PSI, ATS, CURB-65 та ін.

Суть подібної градації полягає у позначенні несприятливого прогнозу для хворих із запаленням легень.

• частота дихання понад 30 рухів;
• наявність полілобарного ураження;
• дезорієнтація хворого; оглушення;
• уремія;
• лейкопенія;
• тромбоцитопенія;
• гіпотермія (при ректальному вимірі вбирається у 36 про З);
• гіпотензія, яка потребує інтенсивних терапевтичних заходів.

Крім цих критеріїв, є ще більш виражені показники – необхідність проведення штучної вентиляції легень хворого, а також ознаки септичного шоку.

Незважаючи на існуючу шкалу для оцінки стадій пневмонії, на території Російської Федераціївикористовується окрема шкала, яку розробило російське респіраторне суспільство. З її складом можна ознайомитись на картинці.

Відповідно до цього списку, можна говорити про тяжку форму пневмонії за наявності хоча б 1 симптому.

Зверніть увагу на список факторів, які можуть погіршити стан хворого та посилити перебіг перебігу хвороби:

1. Навіть початкова стадія запалення легень може посилитися через вплив супутнього захворювання на імунітет хворої людини. У такому разі опорні функції організму суттєво знижуються, недуги трапляються все частіше, процес одужання відкладається на невизначений час. До групи ризику відносяться хворі, які мають патології органів дихання, серцево-судинної системи, а також страждають на цукровий діабет і алкоголізм.
2. Причина – тип збудника, який спровокував розвиток недуги.
3. Масштаби ушкоджень. Дуже велике значення мають обсяги пошкоджених тканин, адже чим вони більші – тим важчим буде стан хворого.
4. Своєчасність. Погіршити ситуацію може несвоєчасний візит до лікаря та, відповідно, несвоєчасне лікування. Особливо небезпечна для життя остання стадія пневмонії, особливо якщо не проводилося жодних терапевтичних заходів щодо її усунення.
5. На жаль, останні стадії запалення легень часто діагностуються у людей з низьким доходом або в осіб, які живуть на вулиці.

Особливості стадій легеневого запалення та їх симптоматика

Стадії пневмонії у дітей мають деякі відмінності від перебігу захворювання у дорослих, але все також залежить від першопричини. Дитяча симптоматика аналогічна до дорослої, але ступінь тяжкості у дітей, особливо до 3-х років, має велику вираженість.

Щоб повністю усвідомити, наскільки страшна пневмонія важкого ступеня, розглянемо далі особливості перебігу гострого типового крупозного запалення. І так, патологія має такі стадії:

• Приплив – початкова стадія розвитку патологічного процесу.

Тривалість займає від кількох годин до 3 днів. За такий відносно нетривалий час капіляри в легенях стають ширшими, кров прибуває, і утворюються її застої. Це призводить до блискавичного підвищення температури тіла хворого, сухого кашлю. Також з'являється задишка, під час кашлю та вдиху пацієнт відчуває дискомфорт, можливо біль.

• Стадія червоного опікування

Триває протягом 1-3 днів. Цьому етапу властиве заповнення альвеол плазмою, тканини легені стають щільнішими. Також на цій стадії втрачається легкість альвеоли, легені починають червоніти. Хворий може скаржитися на біль, відбувається стрімке підвищення температури, відходить мокротиння «іржавого» кольору.

Етап триває 4-8 днів, протягом яких відбувається розпад еритроцитів. На цій стадії забарвлення легенів стає бурим, а лейкоцити, що проникають в альвеоли, забарвлюють їх у сірий колір. Збільшується продуктивність кашлю, починає відходити мокротиння з домішками гною чи слизу. Болючість з кожним днем ​​згасає, зникає задишка, знижуються температурні показники.

• Пневмонія у стадії неповного дозволу

Стадія дозволу на пневмонію – що це за процес і які його ознаки, мало хто з хворих знає. Багато хто помиляється, що це повне одужання, і самостійно вирішують припинити терапію. Але це зовсім не так. Давайте розберемося докладніше.

Пневмонія в стадії дозволу - це означає, що хворий перебуває на шляху до одужання, але не абсолютно здоровий, саме на цьому етапі розсмоктується мокротиння. Тривалість цієї стадії – трохи більше 12 днів. За цей час мокротиння розріджується, відновлюється легкість. Пневмонія на стадії розсмоктування – це тривалий процес, але абсолютно безболісний. Навіть у стадії неповного розсмоктування симптоматика недуги зменшується, відкашлювання мокротиння не викликає труднощів, температура тіла нормалізується, дихання хворого вільне.

Особливості рентгенографії на різних стадіях запалення

Так як рентгенографія – відмінний спосіб для діагностики запалення легенів, на різних стадіях захворювання рентгенівський знімок покаже різні результати, що дуже важливо для вибору наступної тактики лікування.

У стадії зворотного розвитку на знімку буде видно затемнену область. Це дуже корисна інформація, яка може свідчити про стадії пайової пневмонії, та її конкретне розташування. На стадії дозволу знімок покаже зменшення затемненої області розмірами.

Буває так, що навіть після повного одужання рентген помічає посилений легеневий малюнок і фіброзні ділянки. Тому через деякий час після одужання рекомендується зробити повторний знімок - контрольний.

Лікування легкого ступеня пневмонії

Легкий ступінь пневмонії – це та стадія, на якій необхідно виявляти захворювання для швидкого та якісного лікування. Пневмонія на ранній стадіїще не встигає розширити площу поразки та дати ускладнення, що дозволяє зупинити подальший розвитокпатології. Звичайно, перші ознаки пневмонії багато в чому схожі на інші хвороби респіраторного типу, що ускладнює раннє діагностування, але саме виявлення ураження у початковій стадії знімає ризик переходу хвороби на більш тяжку форму.

Сутність патології

Пневмонія є гостре запалення легень, зазвичай, інфекційного характеру з поразкою різних легеневих структур. Розвиватися хвороба може як первинний процес, коли запалення виникає при інфікуванні здорового органу або у вигляді вторинної реакції на тлі хронічних захворювань органів дихання. Хвороба може вражати людину у будь-якому віці, починаючи від народження і закінчуючи глибокої старістю.

Інфікування легень найчастіше відбувається через бронхи (бронхогенний шлях), але може здійснитися гематогенним та лімфатичним шляхом. Основні збудники: грампозитивні (пневмококи, стрептококи та стафілококи) та грамнегативні (гемофільна та кишкова паличка, паличка Фрідлендера, протей, легіонелла, ентеробактерії) мікроорганізми; мікоплазма; віруси різного типу (грипу, парагрипу, респіраторно-синцитіальні віруси, аденовірус); патогенні грибки. Бактеріальне ураження пневмококами фіксується майже у 65% випадках хвороби, але у дитячому віціНайбільш поширене вірусне інфікування (респіраторно-синцитіальний вірус).

Пневмонія може розвиватися в гострій та хронічній формі. По охопленню органу запаленням відзначається одностороннє та двостороннє ураження. Хвороба може протікати з ускладненнями або без них, з порушенням різних функцій внутрішніх органівта без таких дисфункцій. За морфологічними ознаками патологія класифікується на крупозну, осередкову та інтерстиціальну пневмонію. Нарешті, ступінь тяжкості прояви може бути легким, середнім і важким.

Легкий ступінь

Легкий ступінь пневмонії можна констатувати на початкових стадіях зародження запального процесу. Така форма патології має окремі невеликі осередки поразки і найчастіше розвивається в альвеолах, на обмежених ділянках легеневої тканини, в окремих часточках легені, тобто. відноситься до осередкового типу захворювання. Вона може розвинутись як самостійна запальна реакція або стати наслідком деяких інфекційних хвороб (кір, грип, кашлюк).

Розвиток хвороби у легкій формі характерний на стадії припливу. Ця перша стадія патології характеризується початком патогенного процесу: наповнення кров'ю легеневих судин та формування ексудату в альвеолах. Серозний склад ексудату поповнюється еритроцитами, лейкоцитами, волокнами фібрину. Зароджується запальний набряк тканин та гіперемія.

У той же час симптоми захворювання на цій стадії поки що мають риси неявно вираженої інтоксикації організму. Температура тіла не перевищує 37,7-37,9 ºС, виявляється невелика серцева аритмія у формі тахікардії, але в межах не більше 90 ударів на хвилину та при нормальному артеріальному тиску. Задишки та проблем із диханням ще не мають визначального характеру, але на рентгенографічних знімках можна виявити невеликі вогнища запального процесу.

Будь-яке запалення легенів починається досить гостро та різко. Її течія багато в чому залежить від виду збудника, але загальний характер зберігається. Інкубаційний період зазвичай становить 20-70 годин, після чого з'являються перші симптоми: нежить, кашель, підвищення температури, загальна слабкість, утруднене дихання. При перебігу хвороби у легкій формі, характерної наявності невеликих вогнищ ураження, перші ознаки поступово згладжуються і стабілізуються.

Запальна реакція перетворюється на тривалий млявий процес. Мокрота, що спочатку має слизово-гнійний в'язкий склад, набуває рідкої консистенції, але іноді можуть спостерігатися невеликі кров'яні домішки. Важлива діагностична характеристика мокротиння, що виділяється: наявність значної кількості лейкоцитів і макрофагів. Аналіз крові вказує на наявність нечітко вираженого нейтрофільного лейкоцитозу та невеликого підвищенняШОЕ. Найбільш явний діагностичний фактор – наявність вогнищ на рентгенограмі.

Лікування

Пневмонія в легкій формі досить просто піддається лікуванню, але зволікання може викликати загострення хвороби або перехід у хронічну фазу, що може призвести до серйозних ускладнень.

Лікування хвороби у цій стадії може проводитися в стаціонарі або в домашніх умовах, але з обов'язковим постільним режимом та карантинною ізоляцією. Обов'язково забезпечується посилений питний режим (2,5-3 л рідини на добу). Рекомендується вживати чай, негазовані лужні мінеральні води, фруктовий сік. Харчування має бути висококалорійним із високим вмістом вітаміну С.

Обов'язкове лікування базується на знищенні інфекційного збудника, усуненні інтоксикації, підвищенні імунітету. Застосовувані антибіотики та протизапальні засоби призначаються з урахуванням конкретного збудника, віку хворого та індивідуальної сприйнятливості організму. Прийом лікарських препаратівпроводиться строго за призначенням лікаря.

Легкий ступінь пневмонії є тією стадією, коли хвороба має гарний прогноз – повне лікування. Важливо своєчасно виявити захворювання та вжити дієвих заходів щодо його усунення.

Опис стадій розвитку пневмонії, чотири ступені тяжкості та критерії їх визначення

Пневмонія – це захворювання, пов'язане з розвитком запального процесу у легеневій тканині, внутрішньоальвеолярною ексудацією під впливом інфекційних та рідше неінфекційних агентів. Залежно від типу збудника пневмонія може бути вірусною, вірусно-бактеріальною, бактеріальною або грибковою.

Типова гостра пневмонія – це одне з найпоширеніших захворювань. Середньостатистичний показник – приблизно у 10-13% хворих, які перебувають у терапевтичних стаціонарах. За рівнем захворюваності на типову пневмонію – це 10 чоловіків і 8 жінок на 1000 осіб. Основну частину хворих (близько 55%) становить група людей похилого віку. Також велика кількість пацієнтів – це діти раннього віку(Період до трьох років).

Види запалення легенів

Сучасна медицина стикається з різноманітними формами пневмонії: від субклінічних, що легко протікають, до важких і небезпечних для життя. Такий розкид можна пояснити різноманіттям збудників, які можуть провокувати запалення легень та індивідуальною імунною реакцією організму на конкретний інфекційний агент.

Враховуючи такі критерії, як умови інфікування, пневмонії класифікують на:

1. Позалікарняні – виникають у домашніх умовах, частіше після застуди, на тлі ГРВІ. Цей вид пневмонії зустрічається частіше за інших.
2. Внутрішньолікарняні (госпітальні, нозокоміальні) - виникають і розвиваються, коли хворий перебуває у стаціонарі. При цьому критерієм нозокоміальної пневмонії є поява симптомів захворювання у госпіталізованого з іншого приводу пацієнта терміном 48 годин і більше від моменту надходження до стаціонару. Розвиток захворювання до закінчення другої доби від моменту надходження розцінюється як позашпитальна пневмонія.
3. Аспіраційні – розвиваються від попадання в легені вмісту шлунка, слини, що містить мікрофлору ротової порожнини. Як правило, це відбувається під час блювання. У групі ризику аспіраційної пневмонії – лежачі хворі, пацієнти на ШВЛ, пацієнти з хронічним алкоголізмом.
4. Пневмонії в осіб з імунодефіцитом – онкологія (на фоні специфічного лікування), ВІЛ, імунодефіцити, пов'язані з прийомом лікарських засобів, та вроджені стани.

За клініко-морфологічними особливостями пневмонії ділять на паренхіматозні та інтерстиціальні. Перший вид у свою чергу ділиться на пайові (полісегментарні), осередкові та сегментарні пневмонії.

Ступені тяжкості хвороби

Відповідно до виразності клінічних проявіввизначають три ступені тяжкості пневмонії:

1. Легкий ступінь тяжкості характеризують слабкі ознаки інтоксикації з температурою тіла до 38 градусів, з частотою дихання (ЧД) до 25 рухів, ясною свідомістю та нормальним АТ, лейкоцитоз.
2. Середній ступінь класифікується при помірній інтоксикації з температурою тіла вище 38 градусів, ЧД - 25-30, ЧСС до 100 ударів за хвилину, пітливість, деяке зниження АТ, збільшення числа лейкоцитів в ОАК зі зсувом формули вліво.
3. Тяжким ступенем вважаються показники яскраво вираженої інтоксикації з температурою тіла вище 39 градусів, ЧД більше 30, ЧСС більше 100 ударів, помутніння свідомості з маренням, сильне зниження АТ, дихальна недостатність, виражений лейкоцитоз, морфологічні змінинейтрофілів (зернистість), можливе зниження числа лейкоцитів.

В даний час частіше виділяють всього два ступені тяжкості захворювання: легкий і важкий. Для виявлення тяжкого ступеня використовують шкали оцінки тяжкості перебігу хвороби: PSI, ATS, CURB-65 та ін.

Принцип цих шкал полягає у виявленні групи ризику несприятливого прогнозу серед пацієнтів із пневмонією. На малюнку нижче наведено шкалу ATS виявлення важкого перебігу захворювання.

На території РФ з урахуванням недоліків американських та європейських шкал, а також з урахуванням російської специфіки для оцінки стану пацієнта розроблено критерії Російського респіраторного суспільства (рисунок нижче).

Пневмонія розцінюється як важка за наявності хоча б одного критерію

Окремо варто згадати про низку факторів, при яких пневмонія протікає важче

1. Пневмонія розвивається і натомість супутніх захворювань. У цьому послаблюється імунітет, захворювання виникає частіше (у середньому проти іншими категоріями), а одужання настає пізніше. Особливо це стосується пацієнтів із хронічними хворобами органів дихання, серцево-судинної системи, алкоголізмом та цукровим діабетом.
2. Тип збудника. При ураженні грамнегативною флорою ймовірність летального результату значно вища.
3. Чим більший обсяг тканин легенісхильний до запального процесу, тим більше тяжкий стан у пацієнта.
4. Сприяє розвитку тяжкого ступеня захворювання невчасне звернення та діагностика.
5. Пневмонія важкої течії часто виникає у осіб без певного місця проживання або тих, що проживають у поганих умовах, безробітних або з низькими доходами.
6. У людей старше 60 років та новонароджених частіше зустрічається пневмонія тяжкого ступеня.

Характеристика стадій та їх клінічних симптомів

Протягом гострої типової крупозної пневмонії виділяють також стадії:

1. Стадія припливу є першою стадією розвитку вказаної хвороби. Триває від кількох годин до трьох діб. У цей час розширюються легеневі капіляри, а кров у легеневій тканині приливає та починає застоюватися. У пацієнта різко підвищується температура тіла, з'являється сухий кашель, спостерігається задишка, хворий відчуває біль при вдиху та кашлі.
2. Другою стадією є стадія червоного опечілення. Триває від однієї до трьох діб, спостерігається заповнення альвеол пропотіваючою плазмою, ущільнюється легенева тканина. Альвеоли в цей час втрачають легкість, а легені стають червоними. Болі посилюються, температура тіла стабільно підвищена, з'являється «іржаве» мокротиння.
3. Третя стадія сірого опікування триває від чотирьох до восьми діб. Під час течії в альвеолах розпадаються еритроцити і гемоглобін, який міститься в них, стає гемосидерином. При цьому процесі колір легені перетворюється на бурий. А лейкоцити, що вступають в альвеоли, також роблять його сірого кольору. Кашель стає продуктивним, хворий відхаркує гнійне або слизове мокротиння. Болі притуплюються, задишка зменшується. Температура тіла знижується.
4. Четвертій стадії дозволу супроводжує процес одужання та розсмоктування мокротиння. Її тривалість від 10 до 12 діб. У цей час відбувається поступове розчинення та розрідження мокротиння та легкість легень відновлюється. Процес розсмоктування довгий, але безболісний. Симптоми відступають, мокрота легко відкашлюється, болю практично немає або слабо виражені, процес дихання і температура тіла нормалізуються.

Результати рентгенографії дають змогу визначити стадію розвитку захворювання. У розпал хвороби на рентгенограмі спостерігається затемнення різної протяжності та розмірів (осередкове, сегментарне, пайове). На стадії дозволу затемнення зменшується в розмірах, зникає інфільтрація, як залишкові явища до місяця може зберігатися посилення легеневого малюнка. Іноді після одужання можуть залишитися зони фіброзу та склерозу. У зв'язку із цим рекомендується останні знімки після дозволу хвороби зберігати на руках.

Мокрота погано відходить?

Для швидкого одужанняважливо, щоб мокротиння відхаркувалася і виводилася з організму, як це розповідає лікар-пульмонолог Толбузіна О.В.

Атипової пневмонії, пов'язаної з нестачею імунітету, наведені вище стадії не притаманні. Для неї характерні згладжена симптоматика і зміна періодів хвороби. Крім того, при атипових пневмоніях часто спостерігаються лише інтерстиціальні зміни без чіткої інфільтрації.

Правильне і своєчасне визначення лікарем ступеня та стадій пневмонії дозволяє уникнути багатьох ускладнень у подальшому перебігу хвороби. Тому дуже важливо виявити вогнище інфекції та вчасно розпочати лікування.

Додаткові дослідження та тактика ведення пацієнта

Пацієнтам із передбачуваним запаленням легень буде призначено:

1. ОАК, ОАМ;
2. Рентгенографія органів грудної клітки у двох проекціях (при необхідності кількість проекцій збільшується, це вирішує лікар-рентгенолог);
3. біохімічний аналіз крові;
4. Аналізи мокротиння: загальний, на ВК, на мікрофлору та її спектр стійкості-чутливості;

2015-11-07 20:15:21

Запитує Юлія:

Вітаю! Скажіть будь ласка: у чоловіка пневмонія середньої тяжкості. 5 днів гірше від попереднього. Чи може бути таке і чим це загрожує. PS: рентгенолог дуже поспішав, може він засвітив плівку?

Відповідає:

Здрастуйте, Юліє! Без точних висновків за результатами першої та другої рентгенографії відповісти на Ваше запитання неможливо. Обговоріть результати обстеження з рентгенологом та лікарем Вашого чоловіка. Бережіть здоров'я!

2015-01-27 06:15:24

Запитує андрей :

Перехворів на ліву, пайову пневмонію, середню тяжкість. у лікарні знаходився 18 днів, весь цей час проходив курс антибіотиків (вільпрафен, левофлаксоцін, інванз і щось замінювалося на не тривалий час). Після контрольного, позитивного аналізуУ цей же день все відділення потрапило під епідемію грипу, у тому числі і я (грип переміг за 5 днів). Вилікувався, виписали. Турбує температура, яка скаче від 35.6 до 36.2 (нормальна моя температура 36.6) і постійно вночі почав потіти. потію ось уже 5 днів. прокоментуйте будь ласка мої проблеми.

2012-06-19 09:26:37

Запитує Олег:

Доброго дня доби. У мого сина лікарі поставили діагнос: прогресуюча пневмонія середньої тяжкості. Лікують уже тиждень. Від антибіотиків спадає температура на час, кашль грубий. ,що робити.

Відповідає Медичний консультант порталу «сайт»:

Здрастуйте, як ми зрозуміли, Ваш син на стаціонарному лікуванні (лежить у лікарні)? Тоді все, що можна зробити - це точно виконувати всі призначення лікарів.

2010-01-25 23:29:36

Запитує віка:

Здрастуйте, мій тато(53 роки) наприкінці грудня захворів на ГРВІ, лікувався йому ставало гірше, Т 38,8 не збивалася протягом тижня, стало гірше потрапив до лікарні з діагнозом пневмонія середньої тяжкості, через 10 днів зробили повторний знімок, але він став набагато гірше лікар припустив що у нього рак легень. Викликали фтизіатра, який запідозрив туберкульоз та взяв до себе на обстеження. Після томографії: каверни 1см. та інфільтрати; у мокротинні мікобактерій не виявили, реакція Манту негативна 5мм. Ще цукор у крові та гепатомегалія. Лікування протитуберкульозними препаратами, але сказали точний діагноз буде видно через місяць. Він не п'є і не палить, здоровий спосіб життя. У березні проходив повне обстеження повністю здоровий, навіть не знаємо як таке могло з ним статися? Може, щось із народних засобів можна?

Відповідає Медичний консультант порталу «сайт»:

Здрастуйте, Вікторіє! Туберкульозний процес іноді розвивається дуже швидко (стрімко), особливо такий перебіг захворювання характерний для хворих зі зниженим імунітетом та цукровим діабетом. Лікувати хворого з кавернозним туберкульозом потрібно суворо дотримуючись рекомендацій лікаря. Народні засобиможуть використовуватися тільки як додатковий компонент терапії і тільки після обговорення цього доповнення з лікарем. Поставтеся до стану вашого батька з усією серйозністю. Бережіть здоров'я!

2009-12-22 15:38:49

Запитує Ірина:

Підкажіть, будь ласка, яке дослідження краще для уточнення діагнозу та продовження лікування?
Ситуація така: після 3-ї флюрографії мені сказали, що затемнення в S6 ДЕЛО ЗБЕРІГАЄТЬСЯ. Лікуюся довго, захворіла 25 листопада і ось уже до 22 грудня тримається кашель. Температури немає вже 10 днів, скарг крім кашлю - ні. дуже пам'ятаю) Головне, намагалася дізнатися антибіотики.
Мені дуже хочеться зрозуміти, в моїй ситуації чи так обов'язково бронхоскопію робити?. Може все ж таки можна обійтися томографією та УЗД?

Відповідає Стриж Віра Олександрівна:

Для уточнення діагнозу зробіть комп'ютерну томографіюта посіви мокротиння або промивних вод бронхів на неспецифічну флору та КСП (мікобактерії). Попередньо протягом 3 днів не приймайте антибіотиків. Бронхоскопія бажана з наступним цитологічним та бактеріологічним дослідженням лаважної рідини.

2014-11-26 15:09:02

Запитує Павло:

Здрастуйте, дуже потрібна Ваша порада. Моя сестра зараз у лікарні, з пневмонією. Ось дані з історії хвороби. Іванова І. надійшла до пульмонологічного відділення 14.11.2014 р., 62 роки, зріст 165 см, маса 90 кг. Діагноз: Основне захворювання: Позалікарня правобічна середньочасткова пневмонія середнього ступеня тяжкості. Ускладнення основного захворювання: ДН I. Супутні захворювання: ІХС. Постінфарктний кардіосклероз. Стенокардія напруги ФК ІІ, ХСН І, ФК ІІ (NYHA). Гіпертонічна хвороба III, артеріальна гіпертензія 2, ризик 4 (дуже високий). Скарги: на слабкість, кашель з важковиділеним мокротинням жовтого кольорутяжкість у правій половині грудної клітки, підвищення температури тіла до 38,5°С. Анамнез: Хворий вважає себе з 6.11.2014 р., коли після переохолодження з'явилася слабкість, кашель з невеликою кількістю світлого мокротиння, підвищилася температура тіла до 38,7°С. До лікаря не зверталася, протягом 3 днів самостійно приймала арбідол – без ефекту. З 09.11. початку прийому амоксиклаву в дозі 1000 мг 2 рази на день, після чого відзначалося деяке поліпшення загального самопочуття, зменшення температури тіла до 37°С. З вечора 13.11. відзначає різке погіршення загального самопочуття, підвищення температури тіла до 38,5 ° С, мокрота стала жовтого кольору, в'язка, у зв'язку з чим вранці 14.11. пацієнтка викликала швидку допомогуі була доставлена ​​до стаціонару. на першу добу перебування в стаціонарі у хворої розвинулася НЛР на амоксиклав у вигляді кропив'янки та набряку Квінке. Дані об'єктивного огляду: шкірні покриви теплі, вологі, температура тіла 38,4 ° С, ЧДД 22 за хвилину. Аускультативно: дихання у середніх відділах правої легеніослаблено, над ураженою поверхнею вислуховуються вологі дрібнопухирчасті та поодинокі сухі свистячі хрипи, крепітація. АТ 160; 90 мм.рт.ст. ЧСС 100 уд/хв. Інші органи та системи без особливостей. Дані інструментальних методів дослідження: Бак, посів мокротиння: матеріал взятий, у роботі. Пульсоксиметрія: Sa02 – 91 %. ЕКГ: ритм синусовий, 106 за хвилину. ST на ізолінії, зубець Т(+). Гіпертрофія лівого шлуночка. Дані лабораторних методівдослідження: Загальний аналізкрові: Нb 145г/л, Ht 0,43%, Еr 4,6х10¹²/л, ЦП 0,95, ШОЕ 26 мм/год, ■ Тr 198х 10^9/л; L 13, х10^9/л; формула: п/10; с/57; б/1; е/0; л/31; м/5 Загальний аналіз сечі: питома вага 1015, білок немає, L 1 - 2п/зр; Еr немає п/зр; циліндри немає п/зр; солі немає Генетичне тестування – повільний метаболізатор CYP3A4. Прилади з аркуша призначень: 1. Rp: Tab. Bromgexini 0,0008 D.S. За 1 табл. х 3 рази на день до їди. 2. Rp: Sol. Amoxiclavi 1,2 D.S. Вводити внутрішньовенно крапельно 3 десь у день їжі. 3. Rp: Sumamedi 0,5% Natriicloridi 0,8%-200мл Dextrosi 5% D.S. Змішати, вводити внутрішньовенно краплинно. 4. Rp.: Sol. Heparini 25000 ED D.S. Вводити підшкірно тричі на день. 5. Rp: Tab. Ortopheni 0,0075 D.S. За 1 табл. х 3 рази на день до їди. Скажіть, будь ласка, чи доречне таке лікування за наявності вищевказаних супутніх захворювань?

Відповідає Медичний консультант порталу «сайт»:

Здрастуйте, Павле! У призначеннях звертає увагу відсутність препаратів, спрямованих на лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії(Вони абсолютно необхідні), а також факт подальшого застосування амоксиклаву після розвитку у пацієнтки на нього небажаної лікарської реакції (по суті - алергічної реакції), яка є абсолютним показанням для відміни цього препарату. Дуже дивною є відсутність у результатах обстеження результатів рентгенографії органів грудної клітини (або КТ). Також Вашій сестрі потрібна консультація кардіолога. Ці нюанси необхідно обговорити з лікарем пацієнтки. Бережіть здоров'я!

2012-12-24 12:29:51

Запитує Анна:

Добридень! Мені 20 років, захворіла півтора місяці тому, перші дні ніяких симптомів крім підвищення температури до 40 градусів, слабкості та головного болю не було, за мед.допомогою не зверталася, лікувалася вдома самостійно противірусними засобами, через деякий час з'явився біль при ковтанні, температуру стало збивати складно, нижче 38,5 не виходило. Викликала швидку, відвезли до стаціонару, зробили рентген грудної клітки, виявилася правостороння пневмонія, точніше – позалікарняна правобічна нижньодолева пневмонія середнього ступеня тяжкості. Лежала в лікарні місяць, кілька разів змінювали лікування, оскільки воно не давало результатів, прокололи два повні кури антибіотиків-суммамед і таванік, за весь час перебування в стаціонарі тримався субфебрилітет. Це викликало в мене деяке занепокоєння, тому що лікар стверджував, що при лікуванні пневмонії такого бути не повинно і не може. Стали проводити повне обстеження, здавала купу аналізів, ходила на безліч рентгенів, усюди чисто, знайшли тільки в крові вірус Епштейна-Баррлатентної течії. Прописали ацикловір, п'ю досі. Після закінченого курсу антибіотиків зробили контрольний знімок, він показав, що пневмонії немає, виписали додому. Лікарі у лікарні сказали, що температура тримається через ВЕБ інфекції. Супутній діагноз звучить так- Хронічна Епштейн-Барр інфекція латентної течії, реактивація. (щось на зразок цього). Інший інфекціоніст стверджує, що через цю температуру бути не може, оскільки вірус не активний. Знову ж таки призначив купу аналізів-ОАК, кров на ВІЛ повторно, УЗД щитовидки, черевної порожниниі.т.д, все знову ж таки нормально, тільки в крові підвищені лейкоцити, так само як і при виписці. Лікарі нічого конкретного сказати не можуть. Зараз так само зберігається температура, протягомдня скаче від 37 до 38 градусів, супроводжується ознобом, вночі пітливістю, нещодавно з'явилася ломота в суглобах і біль, що здавлює при видиху в грудній клітці. Мокрота відходить іноді з кров'ю в невеликих згустках, але рідко. На шиї болять лімфовузли. Відчуваю постійну слабкість, сонливість, іноді головний біль. При ходьбі коліт під лівим та правим ребрами. Що це може бути? Чому так довго тримається температура?

Відповідає Агабабов Ернест Данієлович:

Доброго дня, Ганна, згоден сумнівно, що причина у ВЕБ, хіба що є виражений імунодефіцит, ВІЛ виключили робіть розгорнуту імунограму і продовжуйте пошук причини з Вашим лікарем.

2011-10-30 11:56:43

Запитує ІРИНА:

Людина перебуває в реанімації 4 діб, і скромно помирає. Привезли до лікарні жінку 49 років з інтоксикацією (барбовал + спирт), пневмонією та попереднім діагнозом невролога вдома-інсульт. Точний діагноз лікарі реанімації після взяття всіх необхідних аналізів (кров, сеча, рентген легень, томограма голови) висловити певні труднощі... Стан жінки хворої за 4 дні погіршився із середньої тяжкості на повну недієздатність і не реагування на навколишнє. Хочемо забрати її в нахабну і перевезти в іншу клініку (фінансування якої нам не легко, але якісно). Як бути?

Відповідає Качанова Вікторія Геннадіївна:

Доброго дня, Ірино. Необхідний висновок реаніматолога, чи можна її транспортувати. Якщо можна, маєте право перевозити, куди вважаєте потрібно.

2011-04-08 16:07:46

Запитує Роман :

"Інфільтративний туберкульоз, ВК-, чоловік, 34 роки"
Астма середньої тяжкості з 2000р.
Мені 34 років, мене звуть..., вага 90 кг, захворів 20.12.10 (знімок 20.12.10 – діагноз правосторонній інфільтративний туберкульоз верхньодольовий) - лихоманка, кашель, пітливість, температура від 38 до 39 С. Звернувся до терапевта пневманії антибіотиками (цефтріаксон, нетроміцин, суммамед, ципрофлоксацин, амоксиклав). Зробили знімки 30.12.10 (діагноз той самий). 12.01.11 зробили КТ – поставили діагноз інфільтративний туб. правої легені у фазі розпаду. Направили в туб диспансер: лікували – канамецин, рифмапіцин, ізоніазид (печінка – різко підскочив білірубін) перевели до лікарні; змінили лікування: тарицин (поміняли на пізин), рифмапіцин, ізоніазид (інгаляція), колбутан.
Зробили знімки 01.03.11 залишкові затемнення, виписали з діагнозом деструктивну пневмонію... навіть аналізів не дочекалися на посів та без здачі аналізів крові тощо.
На консультацію у пульманолога 15.03.11 ще одні знімки – затемнення.
Сказали все нормально збільшити дозу симбікорту на темп. і слабкість не звертайте уваги та дискомфорт у грудях… зробіть ще раз аналіз мокротиння на БК та посів.
Протягом тижня зняли з обліку і Я КІНЦЕВО РАД - але легко ставлять легко знімають...
Зараз лікуюся тільки симбікортом (симбікорт 160 - ефект дуже слабкий став) і беротеком (4-6 разів на день) (до захворювання 2 рази симбікорт і відчував себе нормально). Турбує: задишка, вечорами іноді температура 37 С, іноді рідко потію, слабкість, слабше діють протиастматичні ліки – іноді дискомфорт (більше вже немає) з правої сторонилегені. Аналізи мокротиння були запереч. Манту була отр. Наявність температури 37,0 - 37,2 З більше місяця після виписки нормальне явище?, І що робити що норм. астму, які аналізи може здати ще?

Як відомо, на практиці лікарі стикаються з багатьма ступенями тяжкості пневмонії: від легкого до важкого, яке вже ставить під загрозу життя людини. Щоб детальніше розібратися з кожним ступенем, потрібно прочитати цю статтю, яка дасть можливість дізнатися всю інформацію про кожний ступінь тяжкості запалення легенів.

Класифікація пневмонії за ступенями тяжкості

Теоретично вже давно існує таблиця, яка допомагає класифікувати тяжкість захворювання. Розібратися в ній не дуже складно, адже там є лише 3 пункти: легка, середня та важка. Кожна значно відрізнятиметься і саме це дозволяє визначати пневмонію в різні групи.

Визначення ступеня тяжкості хвороби дуже важливе, т.к. Залежно від неї лікарем призначається те чи інше лікування.

Таку різноманітність можна пояснити, передусім, тим, що є досить багато збудників хвороби та індивідуальною реакцією кожного організму на ці ж збудники. Адже одна людина може сприйняти збудник та перенести захворювання у середньому рівні тяжкості, а інша – у тяжкій. Все залежатиме від імунітету.

Легка

Отже, початковою стадієює пневмонія у легкій формі. Її ще називають типова пневмонія. Вона не дуже небезпечна для здоров'я людини, але треба стежити та лікуватися, щоб вона потім не перейшла до наступної стадії.

Характерні ознаки такого запалення:

1. Наявність температури до 38 градусів. Як правило, температура піднімається ввечері та вночі. Її можна збити за допомогою знижувального засобу або антибіотиків.
2. Частота дихання у людини підвищується до 25 разів на хвилину. Також може початися задишка та сухий кашель із виділенням мокротиння;
3. Що стосується обсягу ураження легень, то при даній формі буде уражено 1-2 сегменти.
4. Аналіз крові показуватиме такі результати, як помірний лейкоцитоз та збільшення ШОЕ.

Тобто, якщо лікар після огляду побачить саме ці симптоми, можна з упевненістю вважати, що він поставить вам діагноз — пневмонії легкого ступеня тяжкості. Варто зазначити, що при даній формі свідомість у пацієнта — ясна і, зрозуміло, ніяких ускладнень бути не може.

Середня

Характерними симптомами пневмонії середнього ступеня тяжкості є:

1. Температура тіла піднімається до позначки 38-39. Звісно, ​​таку температуру треба збивати. Якщо це не виходить зробити, то доведеться госпіталізувати хворого.
2. Дихання у пацієнта збільшується вже до 30 разів на хвилину. Також спостерігається задишка і є кашель з виділенням мокротиння.
3. Також у хворого починає проявлятись помірний ціаноз. Під цим поняттям мають на увазі зміну кольору шкіри на синюватий або інший близький до синього відтінок.
4. Що стосується ураження легень, то при цій мірі запалення у пацієнта спостерігається ураження великої частини або всієї частки легені. Як правило, така поразка вже локалізується в одній частині легені.
5. За середнього ступеня ускладнення вже цілком можливі. Найчастішим ускладненням захворювання є плеврит (запалення плеврального листка).

Важка

Останньою стадією запалення легень є важка пневмонія. Вона небезпечна тим, що може призвести до смерті. Тож у разі госпіталізація просто необхідна.

Характерні ознаки:

1. Температура тіла коливається не більше 39 і від. Як правило, температура триматиметься цілий день, а на вечір підвищуватиметься.
2. Частота дихання складе вже приблизно 30 разів на хвилину.
3. Ціаноз тіла проявляється вже досить яскраво, тобто у хворого практично повністю змінюється колір шкіри.
4. В даному випадку у пацієнта може порушуватися свідомість, також можуть початися галюцинації та марення.
5. Як правило, при цьому ступені захворювання у хворого уражаються вже обидві частини легень.
6. Ускладнень, зазвичай, у разі не уникнути. Основні ускладнення: емпієма плеври, абсцедування тощо.

Можна дійти невтішного висновку, що таке захворювання, як пневмонія має 3 ступеня тяжкості. Пневмонія важкої течії найбільш небезпечна і може призвести до смерті без належного лікування.

Захворюваність на пневмонії у дітей першого року життя становить 15-20 на 1000 дітей, старше 3 років 5-6 на 1000, у дорослих 10-13 на 1000 дорослого населення. p align="justify"> Велика частота пневмоній у дітей раннього віку пов'язана з анатомо-фізіологічними особливостями органів дихання.

Анатомія та фізіологія легень

Легкі знаходяться у грудній порожнині. Кожну легеню поділяють на частини (сегменти), праву легеню складається з трьох сегментів, ліву легеню з двох, тому що прилягає до серця, тому і об'єм у лівої легені менше ніж у правої приблизно на 10%.

Легке складається з бронхіального дерева та альвеол. Бронхіальне дерево у свою чергу складається з бронхів. Бронхи бувають різної величини (калібру). Розгалуження бронхів від великого калібру до дрібніших бронхів, аж до термінальних бронхіол і є так зване бронхіальне дерево. Воно служить для проведення повітря при вдиху та видиху.

Бронхіоли все зменшуючись у діаметрі, переходять у дихальні бронхіоли і зрештою закінчуються альвеолярними мішечками. Стінки альвеол дуже добре кровопостачені, що дозволяє здійснювати газообмін.

Альвеоли зсередини покриті спеціальною речовиною (сурфактантом). Він служить для захисту від мікробів, перешкоджає спаданню легені, бере участь у виведенні мікробів та мікроскопічного пилу.

Особливості органів дихання у дітей раннього віку

2. У новонароджених горизонтальне положенняребер і недостатньо розвинені міжреберні м'язи. Діти у віці тривалий час перебувають у горизонтальному положенні, що призводить до застою кровообігу.

3. Недосконала нервова регуляція дихальної мускулатури, що призводить до дихальної недостатності.

Основні форми пневмоній

Причини пневмонії

За даними багатьох вчених, у 50% всіх хворих на пневмонію причина залишається невідомою.

Збудники пневмоній у ранньому дитячому віці є найчастіше стафілокок, мікоплазма, мікровіруси, аденовіруси.

Найнебезпечніше змішана вірусно-мікробна інфекція. Віруси вражають слизову оболонку дихальних шляхів і відкривають доступ мікробної флори, яка обтяжує прояви пневмонії.
Хочеться наголосити й на інших причинах пневмонії.

Симптоми пневмонії (прояви)

Початок захворювання може бути як поступовим, так і раптовим.

Ознаки інтоксикації.
1. Підвищення температури тіла від 37.5 до 39.5 градусів за Цельсієм.
2. Головний біль різної інтенсивності.
3. Погіршення самопочуття у вигляді млявості чи занепокоєння, зниження інтересу до оточення, порушення сну, нічне потіння.

З « легеневої симптоматики» можна відзначити кашель. Його характер на початку сухий, а через деякий час (3-4 дні) стає вологим з виділення рясного мокротиння. Зазвичай мокротиння іржавого кольору через присутність у ній еритроцитів.

У дітей кашель з іржавим мокротинням буває переважно у старшому віці. Кашель виникає в результаті запалення слизової бронхів та трахеї під дією медіаторів запалення, або механічному (мокроті) подразненні.
Набряк заважає нормальній роботі легені і тому за допомогою кашлю організм намагається очистити його. Коли кашель триває 3-4 дні, відбувається стійке збільшення тиску у всіх. структурах легенітому еритроцити переходять із судин у просвіт бронхів, утворюючи разом зі слизом мокротиння іржавого кольору.

Крім кашлю з'являється біль у грудях за пошкодженого легені. Біль зазвичай посилюється при вдиху.

До ознак легеневої недостатностівідноситься такі симптоми як: задишка, ціаноз (посиніння) шкірних покривів особливо носогубного трикутника.
Задишка з'являється частіше при великій пневмонії (двосторонній) особливо утруднений вдих. Цей симптом з'являється через виключення з функції ураженої частини легені, що призводить до недостатнього насичення тканин киснем. Чим більше вогнище запалення, тим сильніша задишка.

Прискорене дихання, наприклад, у дітей старше року (понад 40 за хвилину) це одна з головних ознак запалення легень. Посинення носогубного трикутника особливо добре помітне у маленьких дітей (під час годування груддю), але й дорослі не виняток. Причина ціанозу знову-таки в нестачі кисню.

Перебіг пневмоніїТривалість захворювання залежить від ефективності призначеного лікування та реактивності організму. До появи антибіотиків висока температуразнижувалася на 7-9 день.

При лікуванні антибіотиками падіння температури може бути в ранні терміни. Поступово стан хворого покращується, кашель стає вологішим.
Якщо інфекція змішана (вірусно-мікробна), захворювання супроводжується ураженням серцево-судинної системи, печінки, нирок.

Діагностика пневмонії

Що ж на вас чекає у лікаря?

У дітей рентгенологічні зміни, характерні для пневмонії, можуть розвинутись до появи симптомів пневмонії (хрипи, ослаблене дихання). У дітей при поразці нижньої частки легені доводиться диференціювати пневмонію навіть з апендицитом (діти скаржаться на біль у ділянці живота).

Пневмонія на знімку

Ефективне лікуванняпневмонії

Гігієна, режим та харчування при пневмонії

2. Раціональне харчування: Збільшення споживаної рідини 1.5-2.0 літра на добу, бажано теплою. Можна використовувати морси, соки, чай із лимоном. Не вживати жирну їжу (свинина, гусак, качка), кондитерські вироби (торти, тістечко). Солодке посилює запальні та алергічні процеси.

3. Очищення дихальних шляхів від харкотинняшляхом відхаркування.
У дітей до року очищення дихальних шляхів від слизу та мокротиння в домашніх умовах проводиться мамою (порожнина рота очищається серветкою). У відділенні проводять відсмоктування слизу та мокротиння електровідсмоктуванням з ротової порожнини та носоглотки.

4. Регулярне провітрювання та вологе прибирання в кімнаті, за відсутності у кімнаті хворого.
При температурі повітря на вулиці понад 20 градусів у кімнаті постійно має бути відчинене вікно. При нижчій температурі на вулиці кімнату провітрюють не менше 4 разів на день, так щоб за 20-30 хвилин температура в кімнаті знижувалася на 2 градуси.
Взимку, щоб уникнути швидкого охолодження кімнати, кватирку закривають марлею.

Які медикаменти використовуються при пневмонії?

Найчастіше використовуються антибіотики широкого спектра дії. Вибір групи антибіотиків та шляхи їх введення (всередину, внутрішньом'язово, внутрішньовенно) залежить від тяжкості пневмонії.

При легкій формі пневмонії, як правило, застосовують антибіотики у таблетованій формі та у формі внутрішньом'язових ін'єкцій. Використовуються такі препарати як: Амоксицилін 1.0-3.0 г на добу в 3 прийоми (всередину), цефотаксим 1-2 г через кожні 6 годин внутрішньом'язово.

Лікування пневмонії в легкій форміможлива у домашніх умовах, але під обов'язковим контролем лікаря.

Тяжкі форми пневмоній лікується в лікарні у відділенні пульмонології. Антибіотики в стаціонарі вводять або внутрішньом'язово або внутрішньовенно.

Тривалість застосування антибіотиків повинна становити не менше 7 днів (на розсуд лікаря)
Кратність введення та дозування також підбираються індивідуально. Як приклад наводимо стандартні схеми застосування препаратів.

Цефазолін 0.5-1.0 г внутрішньовенно 3-4 рази на день.

Цефепім 0.5-1.0 г внутрішньовенно 2 рази на день.

На 3-4 день прийому антибіотиків (або одночасно з початком прийому антибактеріальних препаратів) призначається протигрибковий препарат (флуконазол 150 міліграм 1 таблетку) для профілактики грибкової інфекції.

Антибіотик знищує не тільки патогенну ( викликаючу хворобу) флору, а й природну (захисну) флору організму. Тому може виникнути грибкова інфекція або кишковий дисбактеріоз. Тому прояв дисбактеріозу кишечника може виявлятися рідким випорожненням, здуттям живота. Цей стан лікується такими препаратами як біфіформ, субтил після закінчення курсу антибіотиків.

При застосуванні антибіотиків також необхідний прийом вітамінів C та групи B у лікувальних дозах. Також призначаються препарати, що відхаркують і розріджують мокротиння.

При нормалізації температури призначається фізіопроцедура (УВЧ) для поліпшення розсмоктування вогнища запалення. Після закінчення УВЧ проводять 10-15 сеансів електрофорезу з йодидом калію, платифіліном, лідазою.

Фітотерапія при пневмонії

Ці рослини змішують у рівних частинах, розтирають і 1 ст.

Фізіотерапіяобов'язкова частина лікування хворих на гостру пневмонію. Після нормалізації температури тіла можна призначати короткохвильову діатермію, електричне поле УВЧ. Після закінчення курсу УВЧ проводять 10-15 сеансів електрофорезу з йодом калій і лідазою.

Адекватне лікування пневмонії можливе лише під контролем лікаря!

Лікувальна фізкультура під час пневмонії

1. Зміцнення загального стану хворого
2. Поліпшення лімфо- та кровообігу
3. Попередження формування плевральних спайок
4. Зміцнення серцевого м'яза

У вихідному положенні лежачи 2-3 десь у день роблять дихальні вправи з найпростішими рухами кінцівок. Потім включають повільні повороти тулуба та нахили тулуба. Тривалість занять трохи більше 12-15 хвилин.

Для дітей дошкільного віку використовується гімнастика частково за ігровою методикою. Наприклад, ходьба в різних варіантах. Використовуючи розповідь «прогулянка лісом» - мисливця, зайчика, клишоногого ведмедя. Дихальні вправи (каша кипить, дроворуб, м'ячик лопнув). Дренажні вправи - зі становища, стоячи рачки і лежачи на боці (кішечка сердиться і добра). Вправи для м'язів грудної клітки (млин, крильця). Закінчується ходьбою з поступовим уповільненням.

Щоб остаточно вас переконати, що лікування потрібно проводити під контролем лікаря, наведу кілька можливих ускладненьпневмонії.

Абсцес (накопичення гною в легені), який, до речі, лікується хірургічною операцією.

Набряк легень – який, якщо вчасно не вжити заходів, може призвести до смерті.

Сепсис (попадання мікробів у кров) та відповідно поширення інфекції по всьому організму.

Профілактика пневмонії

• Правильне харчування (фрукти, овочі, соки), прогулянки на свіжому повітрі, уникнення стресів.
• У зимовий і весняний час, щоб уникнути зниження імунітету, можна приймати комплекс полівітамінів, наприклад, Вітрум.
• Відмова від куріння.
• Лікування хронічних захворювань, помірне вживання алкоголю.
• Для дітей важливим є виключення пасивного куріння, консультації у лікаря отоларинголога, якщо дитина часто хворіє простудними захворюваннямисвоєчасне лікування рахіту, анемії.

Дихальні вправи з техніки йога для профілактики захворювань дихальної системи

2. Встати прямо. Руки вперед. Вдих: на витримці махати руками, як млин. Енергійний видих відкритим ротом.

3. Встати прямо. Взяти себе за плечі кінчиками пальців. На витримці вдиху з'єднати лікті на грудях і розвести кілька разів. Енергійний видих широко відкритим ротом.

4. Встати прямо. Вдихнути трьома енергійними поступовими вдихами-східцями. На першій третині витягнути руки вперед, на другій убік, на рівні плечей, на третій-вгору. З силою видихнути, широко відкривши рота.

5. Встати прямо. Вдихнути, піднявшись на шкарпетки. Затримати подих, стоячи на шкарпетках. Повільний видих через ніс, спускаючись на п'яти.

6. Встати прямо. На вдиху піднятися на шкарпетки. Видихаючи, сісти. Потім підвестися.

Як проявляється пневмонія у дітей?

Найчастіше пневмонія в дітей віком проявляється як трьох основних синдромів.

Головними синдромами пневмонії у дітей є:

• загальний інтоксикаційний синдром;
• синдром специфічного запалення легеневої тканини;
• синдром дихальної недостатності.

Ознаками загального інтоксикаційного синдрому є:

• підвищена температура тіла;
• прискорений пульс ( більше 110 – 120 ударів за хвилину для дітей дошкільного віку, понад 90 ударів за хвилину для дітей віком від 7 років);
• втома;
• швидка стомлюваність;
• сонливість;
• блідість шкірних покривів;
• знижений апетит аж до відмови від їжі;
• рідко пітливість;
• рідко блювання.

Синдром специфічного запалення легеневої тканини
Найбільш характерними ознакамипневмонії у дітей є ознаки, що вказують на органічна поразкалегень, інфекцію та запалення.

Ознаками специфічного запалення легеневої тканини при пневмонії є:

• кашель;
• больовий синдром;
• аускультативні зміни;
• рентгенологічні ознаки;
• відхилення від норм у гемолейкограмі ( загальному аналізі крові).

Зазвичай пневмонія у дітей проходить без хворобливих відчуттів. Больові відчуття у вигляді ниючих болів у животі можуть виникнути при ураженні нижніх сегментів легень.
Коли запальний процес з легень переходить на плевру ( оболонку легень), діти скаржаться на біль у грудях при диханні. Біль особливо посилюється при спробах глибоко вдихнути і кашлі.

На рентгенограмах при пневмонії у дітей відзначаються темніші ділянки легеневої тканини, які відповідають ураженим зонам легень. Ділянки можуть охоплювати кілька сегментів чи цілі частки. У загальному аналізі крові при пневмонії спостерігається підвищений рівеньлейкоцитів за рахунок нейтрофілів ( лейкоцитів із гранулами) та підвищення ШОЕ ( швидкості осідання еритроцитів).

Синдром дихальної недостатності
Внаслідок ураження легеневої тканини при пневмонії зменшується площа «дихаючої» поверхні легень. Внаслідок цього у дітей з'являється синдром дихальної недостатності. Що менше дитина, то швидше у неї розвивається дихальна недостатність. На вираженість цього синдрому впливають супутні патології. Так, якщо дитина слабка і часто хворіє, то симптоми дихальної недостатності швидко наростатимуть.

Ознаками дихальної недостатності при пневмонії є:

• задишка;
• тахіпное ( почастішання дихальних рухів );
• утруднений вдих;
• рухливість крил носа при диханні;
• ціаноз ( синюшне забарвлення) носогубного трикутника.

При пневмоніях у дітей відзначається утруднене неритмічне дихання. Спроби глибокого вдиху супроводжуються великими зусиллями із залученням усіх груп м'язів грудної клітки. Під час дихання у дітей можна побачити втягування шкіри в підреберній або надключичній ділянці, а також у проміжках між ребрами.
Під час вдиху спостерігається рухливість крил носа. Дитина ніби намагається вдихнути більше повітря, роздмухуючи крила носа. Це ще один відмінна ознакащо говорить про дихальну недостатність.

У чому особливості пневмонії новонароджених дітей?

Ще однією особливістю пневмонії у новонароджених є переважання симптомів загальної інтоксикації. Так, якщо у дорослих пневмонія більшою проявляється легеневими симптомами. кашлем, задишкою), то у новонароджених переважає інтоксикаційний синдром ( відмова від годівлі, судоми, блювання).

Пневмонія у новонароджених дітей може мати такі прояви:

• відмова від годування груддю;
• часті відрижки та блювання;
• задишка або дихання, що стогне;
• судоми;
• втрата свідомості.

Перше на що звертає увагу мама, то це те, що дитина відмовляється від їжі. Він пхикає, неспокійний, кидає груди. При цьому висока температура може і не спостерігатися, що ускладнюватиме діагностику захворювання. Незначне підвищення температури або її зниження, як правило, спостерігається у недоношених дітей. Висока температура характерна для дітей, які народилися в нормальні терміни.

У новонароджених одразу з'являються ознаки дихальної недостатності. При цьому стані в організм дитини надходить недостатня кількість кисню, а тканини організму починають зазнавати кисневого голодування. Тому шкірні покриви дитини набувають синюшного відтінку. Першими починають синіти шкірні покриви обличчя. Дихання стає поверхневим, уривчастим і частим. Частота дихальних екскурсій досягає 80 - 100 за хвилину при нормі 40 - 60 за хвилину. При цьому діти ніби стогнуть. Ритм дихання також уривається, а на губах у дітей нерідко з'являється піниста слина. На тлі температури більше ніж у половині випадків виникають судоми. Так звані фебрильні судоми виникають на висоті температури і мають клонічний або тонічний характер. Свідомість дітей у такі моменти рідко збережена. Часто воно сплутане, діти при цьому сонні та мляві.

Ще однією відмінністю пневмоній у новонароджених є наявність так званої внутрішньоутробної пневмонії. Внутрішньоутробна пневмонія - це та, яка розвинулася у дитини, коли вона знаходилася ще в утробі матері. Причиною цього можуть бути різні інфекції, які перенесла жінка під час вагітності. Також внутрішньоутробна пневмонія й у недоношених дітей. Ця пневмонія проявляється відразу після народження дитини та характеризується рядом симптомів.

Внутрішньоутробна пневмонія у новонародженої дитини може мати такі особливості:

• перший крик дитини слабкий або зовсім відсутній;
• шкірні покриви немовля синюватого відтінку;
• дихання шумне, з множинними вологими хрипами;
• зниження всіх рефлексів; дитина слабко реагує на подразники;
• дитина не бере груди;
• можлива набряклість кінцівок.

Внутрішньоутробна пневмонія у новонароджених найчастіше буває спричинена бактеріальною флорою. Це можуть бути пептострептококи, бактероїди, кишкова паличка, але найчастіше це стрептококи групи В. У дітей після півроку пневмонія розвивається на фоні вірусної інфекції. Так, спочатку розвивається вірусна інфекція (наприклад, грип), до якої згодом приєднуються бактерії.

Найпоширеніші збудники пневмонії у дітей першого року життя

Для новонароджених дітей характерні такі форми пневмонії:

• дрібновогнищева пневмонія– на рентгенологічних знімках дрібні зони потемніння ( на плівці виглядають білим кольором);
• сегментарна пневмонія- Вогнище запалення займає один і більше сегментів легені;
• інтерстиційна пневмонія- Уражаються не самі альвеоли, а інтерстиціальна тканина між ними.

Яка температура може бути під час пневмонії?

Характер температури залежить від форми пневмонії, від ступеня реактивності організму та, звичайно ж, від віку пацієнта.

Як протікає пневмонія, спричинена клебсієллою?

Головними синдромами, які домінують у клінічній картиніпневмонії, викликаної клебсієллою, є інтоксикаційний синдром та синдром ураження тканини легень.

Інтоксикаційний синдром
Однією з важливих особливостей клебсієльної пневмонії є гострий, раптовий початок за рахунок дії мікробних токсинів на організм людини.

Основними проявами інтоксикаційного синдрому є:

• температура;
• озноб;
• Загальна слабкість ;
• підвищена пітливість;
• запаморочення;
• головний біль;
• маячний стан;
• Прострація.

Синдром ураження тканини легень
Клебсієли є досить агресивними по відношенню до легеневої тканини, викликаючи деструкцію ( руйнування) паренхіми легені. З цієї причини перебіг клебсієльозної пневмонії є особливо важким.

Симптомами ураження тканини легень при пневмонії, викликаної клебсієлами, є:

• кашель;
• мокротиння;
• больовий синдром;
• задишка;
• ціаноз ( синюшне забарвлення).

Мокрота
Мокрота при клебсієльозній пневмонії містить частинки зруйнованої легеневої тканини, тому вона має червоний колір. Її можна порівняти зі смородиновим желе. Іноді у харкотинні присутні прожилки крові. Також мокротиння має різкий специфічний запах, що нагадує пригоріле м'ясо. На 5 – 6 день від початку захворювання виділяється кров'яна мокрота у великій кількості.

Больовий синдром
По-перше, з'являються постійні болі в горлі та в загрудинній ділянці через завзятий кашель. По-друге, з'являються плевральні болі. Запальний процес з легенів швидко перекидається на плевральні листки ( оболонки легень), які мають велику кількість нервових закінчень. Будь-яке роздратування плеври викликає сильні болів ділянці грудей, особливо в нижніх відділах. Біль посилюється при кашлі, ходьбі, нахилах тулуба.

Задишка
Через руйнування легеневої тканини клебсієлами зменшується площа альвеол, що беруть участь у процесі дихання. З цієї причини з'являється задишка. При ураженні кількох часток легенів задишка стає вираженою навіть у стані спокою.

Ціаноз
Виражена дихальна недостатність призводить до появи синюшного забарвлення носогубного трикутника. область, що охоплює ніс та губи). Особливо виражено це на губах та мові. Решта обличчя стає блідою з сіруватим відтінком. Також виділяється синюшне забарвлення шкіри під нігтями.

При особливо тяжкому перебігу клебсієльозної пневмонії з вираженим інтоксикаційним синдромом нерідко уражаються інші органи та системи. При несвоєчасному лікуванні у 30 – 35 відсотків випадків хвороба закінчується летальним кінцем.

У чому особливості перебігу крупозної пневмонії?

Основні особливості перебігу крупозної пневмонії

У чому відмінність вірусної пневмонії від бактеріальної?

Відмінності вірусної пневмонії від бактеріальної

Що таке внутрішньолікарняна пневмонія?

Термін "шпитальна" означає те, що пневмонія викликається бактеріями, що живуть у стінах лікарень. Ці бактерії особливо стійкі і мають полірезистентність ( резистентні відразу до кількох препаратів). Також нозокоміальна пневмонія в більшості випадків викликається не одним мікробом, а мікробною асоціацією ( декількома збудниками). Умовно виділяють ранню госпітальну пневмонію та пізню. Рання пневмонія розвивається протягом перших 5 діб з госпіталізації. Пізня госпітальна пневмонія розвивається не раніше шостого дня з моменту потрапляння пацієнта до лікарні.

Таким чином, перебіг госпітальної пневмонії ускладнюється і поліморфізмом бактерій та їх особливою стійкістю до медичних препаратів.

Найпоширеніші збудники госпітальної пневмонії

Чинниками ризику розвитку нозокоміальної пневмонії є:

• похилий вік ( понад 60 років);
• куріння;
• попередні інфекції, у тому числі і дихальної системи;
• хронічне захворювання ( особливу значущість набуває хронічна обструктивна хвороба легень);
• несвідомий стан із високим ризиком аспірації;
• харчування через зонд;
• тривале горизонтальне положення ( коли пацієнт довго перебуває у лежачому положенні);
• підключення пацієнта до апарату штучної вентиляції легень.

Клінічно нозокоміальна пневмонія протікає дуже важко та з численними наслідками.

Симптомами госпітальної пневмонії є:

• температура понад 38,5 градусів;
• кашель із мокротинням;
• гнійне мокротиння;
• часте поверхневе дихання;
• перебої у диханні;
• зміни з боку крові – може спостерігатися як підвищення числа лейкоцитів ( більше 9x 10 9), і їх зниження ( менше 4x 10 9);
• зниження рівня кисню в крові ( оксигенації) менше 97 відсотків;
• на рентгенограмі видно нові осередки запалення.

Що таке атипова пневмонія?

Симптомами атипової пневмонії є:

• висока лихоманка – понад 38 градусів, а при пневмонії, спричиненій легіонелою – 40 градусів;
• переважають симптоми загальної інтоксикації, такі як болісні головні болі, м'язові болі;
• стерта легенева симптоматика - помірний, непродуктивний ( без мокротиння) кашель, а якщо і з'являється мокротиння, то її кількість незначна;
• наявність позалегеневих симптомів, властивих збуднику ( наприклад, висипки);
• слабовиражені зміни з боку крові – немає лейкоцитозу, який характерний для пневмококової пневмонії.
• на рентгенограмі нетипова картина – немає виражених осередків затемнення;
• відсутня реакція на сульфаніламідні препарати.

Особливістю цієї атипової пневмонії також є стерта легенева симптоматика та виражений інтоксикаційний синдром. Також при пневмонії викликаної коронаровірусом, відзначаються множинні зміни з боку внутрішніх органів. Відбувається це, тому що, проникаючи в організм, вірус дуже швидко поширюється на нирки, легені, печінку.

Особливістю атипової вірусної пневмонії або SARS є:

• переважно хворіють дорослі віком від 25 до 65 років, серед дітей відзначалися поодинокі випадки;
• інкубаційний період триває від 2 до 10 діб;
• шлях передачі інфекції - повітряно-краплинний та фекально-оральний;
• легеневі симптомиз'являються на 5 день, а до цього виявляються симптоми вірусної інтоксикації - озноб, біль у м'язах, нудота, блювання, а іноді і діарея ( такий перебіг захворювання може імітувати кишкову інфекцію);
• з боку крові відзначається зниження кількості і лімфоцитів, і тромбоцитів ( що нерідко провокує геморагічний синдром);
• у біохімічному аналізі крові відзначається зростання печінкових ферментів, що відбиває ураження печінки вірусом.
• швидко розвиваються такі ускладнення як дистрес-синдром, токсичний шок, гостра дихальна недостатність.

Які є стадії розвитку пневмонії?

Стадіями розвитку пневмонії є:

• стадія початку;
• стадія розпалу;
• стадія дозволу.

Стадія початку запалення легенів
Початок запального процесу у легенях характеризується різким, раптовим погіршенням загального стану хворого і натомість повного здоров'я. Раптові зміни в організмі пояснюються його гіперергічною ( надмірної) реакцією на збудника пневмонії та його токсини.

Першим симптомом захворювання стає субфебрильна температуратіла ( 37 – 37,5 градусів). У перші 24 години вона швидко зростає до позначок 38 – 39 градусів і більше. Висока температура тіла супроводжується низкою симптомів, спричинених загальною інтоксикацією організму токсинами збудника.

Симптомами загальної інтоксикації організму є:

• головні болі та запаморочення;
• загальна втома;
• швидка стомлюваність;
• прискорене серцебиття ( більше 90 – 95 ударів за хвилину);
• різке зниження працездатності;
• втрата апетиту;
• поява рум'янцю на щоках;
• синюшність носа та губ;
• герпетичні висипання на слизових оболонках губ та носа;
• підвищена пітливість.

Стадія розпалу пневмонії
У стадії розпалу відбувається наростання симптомів загальної інтоксикації організму, і навіть з'являються ознаки запалення легеневої тканини. Температура тіла тримається на високому рівні та складно піддається лікуванню жарознижувальними препаратами.

Симптомами запалення легень у стадії розпалу є:

• виражені болі у грудях;
• почастішання дихання;
• кашель;
• виділення харкотиння;
• задишка.

У стадії розпалу зберігається постійний кашель. Через постійне подразнення плевральних листків кашель посилюється і стає болісним. У розпал захворювання з кашлем починає виділятися густе слизово-гнійне мокротиння. Спочатку колір мокротиння сіро-жовтий або жовто-зелений. Поступово у виділеннях з'являються прожилки крові та частинки зруйнованих легень. Це надає мокроті кров'яно-іржавий колір. У період розпалу захворювання мокротиння виділяється у великій кількості.

Внаслідок запалення дихальної поверхні легень настає дихальна недостатність, яка характеризується вираженою задишкою. У перші два дні розпалу хвороби задишка з'являється під час руху та звичайних фізичних навантажень. Поступово задишка з'являється під час виконання мінімальних фізичних навантажень і навіть у стані спокою. Іноді вона може супроводжуватися запамороченнями та вираженою стомлюваністю.

Стадія вирішення хвороби
У стадії дозволу хвороби вся симптоматика запалення легень йде на спад.
Зникають ознаки загальної інтоксикації організму і нормалізується температура тіла.
Кашель поступово вщухає, а мокротиння стає менш в'язким, внаслідок чого легко відокремлюється. Її обсяги зменшуються. Болі в грудній клітці з'являються лише при різких рухах чи сильному кашлі. Дихання поступово нормалізується, але зберігається задишка при звичайній фізичного навантаження. Візуально спостерігається слабке відставання половини грудної клітки.

Які ускладнення може спричинити пневмонія?

Легеневими ускладненнями пневмонії є:

• розвиток обструктивного синдрому;

При плевриті швидко наростають симптоми дихальної недостатності. Шкірні покриви у своїй швидко стають ціанотичними, спостерігаються перебої у роботі серця.

Емпієма
Емпієма, або гнійний плевриттакож є грізним ускладненням пневмонії. При емпіємі в плевральній порожнині накопичується не рідина, а гній. Симптоми при емпіємі аналогічні ексудативному плевриту, але виражені набагато інтенсивніше. Головною ознакою є висока температура ( 39 – 40 градусів) гектичного характеру. Для лихоманки цього типу характерні добові коливання температури від 2 до 3 градусів. Так, температура із 40 градусів може різко впасти до 36,6. Різкі підйоми та спади температури супроводжуються ознобом та холодним потом. При емпіємі також страждає серцево-судинна система. Частота серцевих скорочень підвищується до 120 ударів на хвилину та більше.

Абсцес легені
При абсцесі в легкому утворюється порожнина ( або кілька порожнин) в якій накопичується гнійний вміст. Абсцес – це деструктивний процес, тому його місці легенева тканина руйнується. Симптоматика цього стану характеризується вираженою інтоксикацією. До певного часу абсцес залишається закритим. Але згодом він проривається. Прориватися він може в порожнину бронха або в плевральну порожнину. У першому випадку виникає рясне виділеннягнійного вмісту. Гній із порожнини легені виходить через бронх назовні. У пацієнта з'являється смердюча, рясна мокрота. У той же час, стан пацієнта при прориві абсцесу покращується, температура спадає.
Якщо абсцес проривається у порожнину плеври, то розвивається емпієма плеври.

Розвиток обструктивного синдрому
Симптомами обструктивного синдрому є задишка та періодичні напади ядухи. Пов'язано це з тим, що легенева тканина дома колишньої пневмонії втрачає свою функціональність. На її місці розвивається сполучна тканинаяка заміщає не тільки тканину легень, а й її судини.

Набряк легені
Набряк є найгрізнішим ускладненням пневмонії, летальність у якому дуже висока. При цьому вода з судин проникає спочатку в інтерстиції легень, а потім і в самі альвеоли. Таким чином, альвеоли, які в нормі заповнені повітрям, заповнюються водою.

У такому стані людина починає швидко задихатися і стає збудженою. З'являється кашель, що супроводжується виділенням пінистого мокротиння. Пульс піднімається до 200 ударів за хвилину, шкіра покривається холодним липким потом. Такий стан потребує реанімаційних заходів.

Позалегеневими ускладненнями пневмонії є:

• токсичний шок;
• токсичний міокардит;

Токсичний шок
Токсичний шок - це стан, при якому до крові пацієнта потрапляють токсини бактерій та вірусів. Це невідкладний стан, у якому спостерігається поліорганна недостатність Поліорганна недостатність означає те, що у патологічний процес залучено понад 3 органів прокуратури та систем. Найчастіше страждає серцево-судинна, ниркова, травна та нервова системи. Основними симптомами є лихоманка, зниження артеріального тиску та поліморфний висип на тілі.

Токсичний міокардит
Міокардитом називають ураження серцевого м'яза, внаслідок чого функція її втрачається. Найбільшою кардіотропністю ( вибірковістю до серцевого м'яза) мають віруси. Тому вірусні пневмонії найчастіше ускладнюються токсичним міокардитом. Також специфічно вражають серцеву тканину такі бактерії як мікоплазма та хламідії.
Основними симптомами є порушення серцевого ритму, слабкість серцевої діяльності, задишка

Перикардит
Перикардитом називають запалення серозної оболонки, яка покрапує серце. Перикардит може розвиватися самостійно або передувати міокардиту. При цьому в порожнині перикарда накопичується запальна рідина, яка згодом давить на серце і стискає його. Внаслідок цього розвивається основний симптом перикардиту – задишка. Крім задишки пацієнт, який страждає на перикардит, пред'являє скарги на слабкість, біль у ділянці серця, сухий кашель.

Менінгіт
Менінгіт ( запалення менінгеальних оболонок мозку) розвивається внаслідок проникнення патогенних мікроорганізмів у центральну нервову систему. Менінгіт може бути і бактеріальним, і вірусним, залежно від цього який етіології була пневмонія.
Основними симптомами менінгіту є нудота, блювання, світлобоязнь та ригідність потиличних м'язів.

Гепатит
Є дуже частим ускладненням атипових пневмоній. При гепатиті уражається печінкова тканина, внаслідок чого печінка перестає виконувати свої функції. Оскільки печінка в організмі грає роль фільтра, то при її ураженні всі продукти обміну не виводяться з організму, а залишаються у ньому. При гепатиті з зруйнованих клітин печінки в кров надходить велика кількість білірубіну, що призводить до розвитку жовтяниці. Також пацієнт пред'являє скарги на нудоту, блювоту, тупий більу правому підребер'ї.

Які антибіотики використовуються для лікування пневмонії?

Препарати, що використовуються при лікуванні типової пневмонії.

Також, детально вивчивши історію хвороби пацієнта, може припустити, якого характеру це захворювання. Якщо пацієнта нещодавно госпіталізували, то, швидше за все, це нозокоміальна ( шпитальна) пневмонія. Якщо в клінічній картині переважають симптоми загальної інтоксикації, і пневмонія більше схожа на кір або свинку, то, швидше за все, це атипова пневмонія. Якщо це внутрішньоутробна пневмонія новонародженої дитини, то, можливо, її причиною є грамнегативні бацили або золотистий стафілокок.

Щойно було встановлено діагноз пневмонії, призначаються антибактеріальні препарати ( якщо це бактеріальна пневмонія).

Препарати, що використовуються при лікуванні атипової пневмонії.

Важливо відзначити, що терапія антибіотиками є базовим лікуванням, в лікуванні пневмонії використовуються й інші препарати. В обов'язковому порядку антибіотикотерапія проводиться паралельно із призначенням протигрибкових препаратів ( для профілактики кандидозу) та інших препаратів, з метою усунення основних симптомів пневмонії ( наприклад, жарознижувальних засобів для зниження температури).

Чи існує щеплення від пневмонії?

Вакцина Превенар є однією з найсучасніших і найдорожчих. Призначається вакцина три дози з інтервалом в один місяць. Вважається, що імунітет після щеплення виробляється через місяць. Вакцина Синфлорікс ставиться за таким самим графіком, як і Превенар. Пневмо-23 є найстарішою з існуючих нині вакцин. Ставиться вона одноразово, а термін її дії близько 5 років. Істотним мінусом цього щеплення є те, що його можна ставити тільки після досягнення дворічного віку. Відомо, що новонароджені діти є найуразливішою категорією щодо розвитку пневмонії.

Відразу необхідно зазначити, що щеплення від пневмонії зовсім не означає, що дитина чи дорослий не занедужає знову. По-перше, можна захворіти на пневмонію іншого походження, наприклад, стафілококову. А по-друге, навіть від пневмококової пневмонії імунітет формується не на все життя. Виробники вакцин попереджають, що захворіти знову після щеплення можливо, але пацієнт перенесе хворобу набагато легше.

Крім пневмококової вакцини існує щеплення від гемофільної палички. Гемофільна паличка, або інфлюенці паличка, також є частим збудником пневмонії. У Росії зареєстровані такі три вакцини - Акт-ХІБ, Хіберікс і Пентаксим. Вони ставляться одночасно з вакциною від поліомієліту та гепатиту В .

Щодо щеплення від вірусної пневмонії, то тут трохи складніше. Відомо, що віруси здатні мутувати, тобто видозмінюватися. Тому змоделювати вакцину проти того чи іншого вірусу дуже складно. Як тільки наука винаходить одну вакцину проти відомого вірусу, він видозмінюється, і вакцина стає вже неефективною.

Як розвивається аспіраційна пневмонія?

Аспіраційна пневмонія може розвиватися за таких станів:

• алкогольне сп'яніння;
• наркотичне сп'яніння;
• вживання деяких ліків;
• несвідомий стан;
• сильне, неприборкане блювання;
• ранній дитячий вік

У дітей аспіраційна пневмонія може розвинутись при проникненні в бронхи частинок їжі. Таке трапляється тоді, коли в раціон малюка починають вводити прикорм. Найбільшу небезпеку має каша, наприклад, гречана. Навіть одне гречане зерно, потрапивши у легені, спричиняє місцеве запалення.

Ще однією групою ризику є люди, які приймають психотропні лікарські засобинаприклад, антидепресанти або гіпнотики ( снодійні препарати). Ці препарати послаблюють усі реакції організму, у тому числі рефлекси. Люди, особливо ті, які приймають снодійні медикаменти, перебувають у сонному, дещо уповільненому стані. Тому перешкода в дихальні шляхи у них послаблюється, і їжа ( або напої) з легкістю проникає у легені.

Потрапляючи в легеневу тканину, сторонні тіла ( блювотні маси, їжа) викликають запалення та розвиток пневмонії.